Постанова № 38827507, 21.05.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2014 року Справа № 904/7331/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Науменко І.М. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження секретаря судової палати від 19.05.2014р.)

при секретарі: Губенко Ю.Е.

Представники сторін:

позивача - Шевченко Д.В., представник, довіреність б/н від 06.02.14р.;

відповідача/1 - Вітер Д.М., представник, довіреність б/н від 07.10.13р.;

відповідача/2 - Кривоног Т.Є., представник, довіреність №1905-01 від 19.05.14р.;

від третіх осіб-1,2,3: представники в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Дніпродзержинський автомобільний завод», м.Дніпродзержинськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014 року по справі № 904/7331/13

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський автомобільний завод", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія-центр",

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до відповідача-2 Товарної біржі "Катеринославська", м. Дніпропетровськ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Приватний нотаріус Дніпропетровського міського округу ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Реєстраційна служба Петриківського районного управління юстиції,

смт. Петриківка Дніпропетровської області

про визнання недійсним результатів торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 09.12.2010р., застосування наслідків недійсності правочину

В судовому засіданні 20.05.2014р. була оголошена перерва до 21.05.2014р. (ст..77 ГПК України).

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014 року у справі № 904/7331/13 (суддя Євстигнеєва Н.М.) в задоволенні позову було відмовлено повністю; судові витрати покладено на позивача; повернуто із Державного бюджету України Відкритому акціонерному товариству "Дніпродзержинський автомобільний завод" надмірно сплачений судовий збір в розмірі 71,00 грн., сплачений згідно квитанції № ПН 37202 від 02.12.2013 року, яка міститься в матеріалах справи (а.с.142-147, т.2).

Рішення господарського суду мотивовано в якості норм матеріального права ст.ст.3-1, 16, 25, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст.203, 267, 1011 ЦК України.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач - Відкрите акціонерне товариство "Дніпродзержинський автомобільний завод" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014 року та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачів, зокрема, з наступних підстав:

- господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та не дослідив обмеження, встановлені законодавством щодо визначення предмету договору - бази відпочинку, як предмету біржової торгівлі; так, відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» база відпочинку, яка складається з будівель, споруд і вже тривалий час експлуатувалась, відноситься до категорії «невиробничі активи - Капітальні активи - основні засоби» (підпадає під визначення групи 1 основних засобів) та не могла бути предметом біржової торгівлі з цим Законом;

- крім того, господарський суд не звернув уваги на той, факт, що договір купівлі-продажу був укладений з неповноважною особою - гр. ОСОБА_5, а факт прийняття договору до виконання позивачем не підтверджений актами звіряння розрахунків;

- також господарським судом не розглядалось питання щодо змісту оголошення про аукціон, оскільки, це питання вже було предметом розгляду у справі № 18/5005/16448/2011, а господарський суд посилався на ст.35 ГПК України, відповідно до якої, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при розгляді інших спорів; але, на думку скаржника, зазначені факти не є преюдиційними відповідно до п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»;

- господарським судом здійснено помилкову оцінку правомірності укладення договору купівлі-продажу від 09.12.2010р. не ліквідатором, підпис якого вимагається згідно з п.10 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а «комісіонером», який діяв не від імені ліквідатора, а від імені комітента - ВАТ «Дніпродзержинський автомобільний завод».

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 - Товарна біржа «Катеринославська» проти задоволення апеляційної скарга заперечує, посилається на відповідність оскаржуваного рішення вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, зазначає, що твердження скаржника про те, що база відпочинку не може бути предметом біржової торгівлі, є помилковими, оскільки відповідно до Статуту ТБ «Катеринославська» біржа має право здійснювати діяльність з продажу, зокрема, майна підприємств-банкрутів; крім того, реалізація майна здійснювалась відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому в даному випадку не може бути застосований Закон України «Про товарну біржу».

Відповідач-1 - ТОВ «Лілія-Центр» у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, посилається на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам закону, матеріалам, обставинам справи. Також відповідач-1 зазначає, що спір по зазначеному предмету позову, за участю цих же сторін, вже було вирішено у справі № 18/5005/16448/2011, рішенням по якій в задоволенні позовних вимог - відмовлено, встановлено певні преюдиційні факти, зазначене рішення вступило в законну силу. Щодо проведення торгів, то вони здійснені відповідно до порядку, визначеному комітетом кредиторів у протоколі зборів комітету кредиторів, повністю відповідають вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому не підлягав застосуванню Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», оскільки в даному випадку до спірних відносин були застосовані норми спеціального законодавства. Також ТОВ «Лілія-Центр» заперечує щодо тверджень скаржника, що продаж бази відпочинку є біржовою операцією, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про біржові торги» відкриті торги (аукціон), оформлені протоколом № 1 від 09.08.2010р. не є біржовою операцією та до них не застосовуються норми вказаного Закону.

Враховуючи, що не всі сторони, учасники провадження у справі в судове засідання 21.05.2014р. з`явились, неявка цих учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті та останні також не всі скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу (ст.96 ГПК України), враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2014р. (а.с.222, т.2, а.с.1-7, 65-83, т.3) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28, то колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами (ст.ст.75, 99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010р. відкрите акціонерне товариство "Дніпродзержинський автомобільний завод" визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура у справі №Б24/40/15/176/02 до 18.03.2011р., ліквідатором призначено арбітражного керуючого Талана Р.Г. (а.с.18-19, т.1).

08.05.2012р. по справі № Б24/40/15/176/02 про банкрутство позивача ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було затверджено мирову угоду від 16.02.2012р., укладену між головою комітету кредиторів - ЗАТ «Завод комунального транспорту» та боржником (позивачем), припинено провадження у справі про банкрутство позивача, тощо. Зазначена ухвала господарського суду від 08.05.2012р. набрала законної сили (ст.35 ГПК України), що визнається представником позивача в судовому засіданні 20.05.2014р., не спростовано жодним доказом відповідно до ст..33 ГПК України. Крім цього, 20.02.2014р. по справі № Б24/40/15/176/02 було відмовлено Дніпропетровській ОДПІ в задоволенні заяви про визнання недійсною мирової угоди (ксерокопії зазначених вище ухвал господарського суду від 08.05.2012р., 20.02.2014р. по справі № Б24/40/15/176/02 долучено до матеріалів цієї справи). Отже, на час розгляду цієї справи судами обох інстанцій провадження у справі про банкрутство позивача № Б24/40/15/176/02 є припиненим на підставі п.5 ст.40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.), що визнається позивачем.

20.05.2010р. відбулося засідання комітету кредиторів ВАТ "ДАЗ" з порядком денним: визначення порядку продажу майна ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод".

На засіданні комітету кредиторів ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" прийняті рішення зобов'язати ліквідатора:

- провести оцінку усього майна ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод";

- все майно ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" реалізувати на відкритих торгах, прийнявши за початкову ціну продажу майна оціночну вартість майна;

- крок підвищення ціни в ході торгів прийняти на рівні 2% (два відсотки) від початкової вартості майна;

- у разі не проведення торгів, пов'язаних з відсутністю заявок від покупців і неможливості реалізувати майно на відкритих торгах, зменшити вартість майна на 30 відсотків;

- провести реалізацію майна ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" на товарній біржі "Катеринославська" або на товарній біржі "Дніпропетровська біржа".

За прийняті рішення проголосували усі присутні представники кредиторів одностайно, які мають переважну більшість голосів в комітеті кредиторів.

Рішення, прийняті на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод", оформлені протоколом №6 від 20.05.2010р. (а.с.20, 53, т.1).

Факт обрання комітету кредиторів саме у складі 4 кредиторів, визначених протоколом № 6 від 20.05.2010р. та з вказаною кількістю голосів підтверджується протоколом б/н від 12.05.2009р.зборів кредиторів (а.с.84-85, т.3; ксерокопію долучено до цієї справи).

Згідно з вимогами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.) однією з форм контролю господарського суду за діяльністю ліквідатора є можливість оскарження його дій (бездіяльності), розгляд господарським судом скарг учасників провадження у справі про банкрутство на дії (бездіяльність) ліквідатора (ч.2 ст.25 цього Закону), а також витребування від ліквідатора господарським судом відомостей (доказів) (ч.11-12 ст.30 цього Закону).

Жодного доказу про те, що позивач по цій справі оскаржував в межах справи про банкрутство № Б24/40/15/176/02 дії ліквідатора або розпорядника майна по проведенню як загальних зборів 12.05.2009р., якими обрано комітет кредиторів, визначено кількість голосів кожного, так і зборів комітету кредиторів 20.05.2010р. (протокол № 6), якими визначено порядок продажу майна боржника, матеріали справи не містять (ухвали господарського суду, прийняті в межах справи про банкрутство за результатами розгляду скарг позивача, які набрали законної сили), такі докази позивачем не надавались судам обох інстанцій при розгляді цієї справи відповідно до ст..33 ГПК України. Отже, неможливо погодитись з доводами позивача про те, що рішення прийняті зборами кредиторів 12.05.2009р. та комітетом кредиторів 20.05.2010р. є такими, що суперечать вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.), тобто, ці факти не встановлено та не підтверджено належними доказами.

29.06.2010р. між ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" (товариство) і товарною біржею "Катеринославська" (Біржа) укладено договір про проведення аукціону з продажу майна підприємства-банкрута відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський автомобільний завод", відповідно до п.1.1 якого товариство доручає, а Біржа приймає на себе обов'язки з підготовки та проведення аукціонів з продажу майна, що належить підприємству-банкруту та оформленню їх результатів у відповідності з узгодженими з ліквідатором Правилами проведення аукціону по продажу майна підприємства-банкрута, яке знаходиться у процедурі ліквідації (а.с.25-26, 55-56, т.1). Ксерокопія зазначених Правил долучена до матеріалів справи (а.с.111-112, т.1).

Місце проведення аукціону: торговий зал товарної біржі "Катеринославська" (п.1.2. договору).

Згідно п.2.1.2. договору товариство зобов'язане визначити склад, характеристики та початкову вартість реалізуємого майна, умови, порядок і строки проведення аукціону по його реалізації, порядок і строки розрахунків за придбане майно.

Також, товариство зобов'язане розмістити в друкованих засобах масової інформації (ЗМІ) інформаційне повідомлення про продаж майна на аукціоні в порядку, встановленому Законом; надати біржі у формі заявки, яка є невід'ємною частиною цього договору інформацію, зазначену у п.2.1.2. договору, та всі необхідні для проведення аукціону документи і матеріали не пізніше дня розміщення інформації про продаж у ЗМІ, включаючи повні дані про рахунок, на який покупець (переможець аукціону) зобов'язаний перерахувати кошти за придбане майно (п.п.2.1.2, 2.1.3 договору).

На виконання умов цього договору відкрите акціонерне товариство "ДАЗ" 15.07.2010р. в №28(431) газети "Народна правда" опубліковало оголошення про продаж майна підприємства-банкрута ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод":

Лот 1- склад запчастин та матеріалів (Літ. А-1), склад (а-1), ганки, загальною площею845 м2 2000р.п., розташований: м. Дніпродзержинськ, пров. Більшовицький, 4-Б, початкова ціна 119 000,00 грн. (без ПДВ).

Лот 2 - база відпочинку, у складі фізкультурний комплекс (Літ.А-2) з прибудовою (Літ. а-1), площею 289,1 м2; автопавільйон (Літ. Б-1) з навісом (літ. б-1), площею 202,9м2; навіс для приймання їжі (літ. В-1) площею 20,1 м2, будинок садовий (літ. Г-1) з прибудовою (Літ. г-1) площею 15, м2, площею будинок садовий (літ. Ц-1) з прибудовою (Літ. ц-1) площею 15, м2, будинок садовий (Літ. Ч-1) з прибудовою (Літ. ч-1) площею 15,7 м2, будинок садовий (Літ. Д-1) площею 36,3 м2, будинок садовий (Літ. Е-1) площею 36,1 м2, будинок садовий (Літ. О-1) площею 10,2 м2, будинок садовий (Літ. П-1) площею 10,2 м2, будинок садовий (Літ. Р-1) площею 10,3 м2, будинок садовий (Літ. С-1) площею 13,5 м2, будинок дерев'яний (Літ. №-1) з навісом (Літ. з-1), площею 39,7 м2, будинок вагонного типу (Літ І-1) з навісами (Літ. і-1, Літ.і1-1) площею 22,7 м2, будинок вагонного типу (Літ К-1) з навісом (Літ. к-1) площею 18,7 м2, будинок вагонного типу (Літ Н-1) з навісом (Літ. н-1) площею 14,8 м2, будинок (Літ Є-1) площею 36,5 м2, будинок (Літ Л-1) площею 35,7 м2, будинок (Літ М-2) площею 45,3 м2, будинок (Літ Т-2) площею 51,1 м2 , будинок (Літ Ф-2) площею 47,3 м2 , будинок (Літ Х-1) площею 42,2 м2 , будинок (Літ Ш-1) площею 36,5,3 м2 ,будинок (Літ У-1) з навісом (Літ. у-1) площею 13,3 м2 , вбиральня (Літ. Щ-1), вбиральня (Літ. Ю-1), хвіртка (№№1,7), ворота (№№2,3,5), огорожа (№6), свердловина (№8), зливна яма (№9), тротуар (І, ІІ), розташована за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Кирилівка, вул. Зелена,5, належить підприємству-банкруту ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод", початкова ціна 260 000,00 грн. (без ПДВ. Ознайомлення: Пн-Пт з 10.00 до 15.00) за місцем розташування. Кінцевий строк приймання заявок і оплати внесків: реєстраційний (з ПДВ) - 180грн., гарантійний (без ПДВ) - 10% від початкової ціни на п/р ТБ "Катеринославська" №26001118108001 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО305299, код 23364874 - 23.07.2010р. Заявки на участь в аукціоні приймаються з 10.00 до 16.00 (крім суботи та неділі. Аукціон відбудеться об 11-00г. 27.07.2010р. у торг. залі ТБ "Катеринославська" за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна,49, офіс 4/1 (а.с.27, т.1). Докази публікації долучено до справи.

27.07.2010р. товарна біржа "Катеринославська" повідомила ліквідатора відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський автомобільний завод" про те, що аукціон з продажу бази відпочинку не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв покупців на участь у аукціоні.

Зазначене не заперечується ані представником позивача, ані представником біржі в судовому засіданні 20.05.2014р., визнається учасниками судового процесу, зокрема, і позивачем у змісті позовної заяви (а.с.3, на звороті, т.1).

29.07.2010р. в №30(433) газети "Народна правда" було опубліковано оголошення про продаж майна підприємства-банкрута ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод", зменшена початкова ціна продажу майна на 30% до 182 000,00 грн., проведення аукціону призначено на 09.08.2010р. (а.с.28, т.1).

Докази публікації долучено до справи, зміст оголошення від 29.07.2010р. по лоту № 2 повністю ідентичний попередній публікації від 15.07.2010р. (а.с.27, т.1). Отже, обидва оголошення містили дату, час, місце проведення аукціону, строки подання заявок, початкову ціну, умови та час ознайомлення з об`єктом продажу, опис майна, тощо.

09.08.2010р. на товарній біржі "Катеринославська" відбувся аукціон з продажу вказаного майна банкрута, про що 09.08.2010 р. складено протокол №1 (а.с.29, 118, т.1).

Згідно протоколу № 1 від 09.08.2010 р. про проведення аукціону з продажу майна підприємства-банкрута, яке є власністю ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод", переможцем аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Лілія-Центр". Майно було придбане за ціною 185 640,00 грн., при стартовій ціні 182 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лілія-Центр" повністю розрахувалось за придбане на аукціоні майно, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №3 від 09.08.2010р. на суму 167 620,00 грн., №5 від 12.08.2010р. на суму 18020,00 грн. (а.с.126-127, т.1), тобто в повному обсязі ціни продажу. Оригінали протоколу № 1, договору купівлі-продажу, вищевказаних платіжних доручень оглянуто в судовому засіданні 20.05.2014р.

Жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України про те, що перераховані на розрахунковий рахунок позивача кошти не було отримано останнім або повернуто відсутні в матеріалах справи, не надано скаржником відповідно до ст.33 ГПК України. Отже, наявність оригіналів платіжних документів про оплату вартості об`єкта нерухомості, який придбало ТОВ «Лілія-Центр» підтверджує факт проведення розрахунків за придбаний об`єкт в повному обсязі.

09.12.2010р. між ОСОБА_5 (комісіонер) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпродзержинський автомобільний завод" (комітент) в особі ліквідатора Талана Ростислава Григоровича укладено договір комісії, згідно п.2 якого комісіонер самостійно укладає договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості з товариством з обмеженою відповідальністю "Лілія-Центр", що є переможцем аукціону з продажу майна підприємства - банкрута ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод", згідно протоколу №1 від 09.08.2010р. Товарної біржі "Катеринославська" за ціною 185 640,00грн. на умовах попередньої оплати, а також здійснює передачу об'єкта (а.с.30-31, 59-61, т.1).

Договір комісії від 09.12.2010р. в ксерокопії наданий позивачем до матеріалів справи, його оригінал для огляду позивач не надав, договір комісії укладено в письмовій формі, завірений нотаріально. Для огляду оригінал цього договору позивачем не надано.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, діючим цивільним законодавством, зокрема, ст.204 ЦК України передбачена «презумпція дійсності» правочинів.

Докази визнання договору комісії від 09.12.2010р. в встановленому законом порядку недійсним відсутні, не надавались позивачем відповідно до ст..33 ГПК України протягом розгляду справи судам обох інстанцій, як свідчать пояснення представника позивача в судовому засіданні 20.05.2014р., останній з такими позовами до суду не звертався та такі вимоги не є предметом розгляду по цій справі, отже, такі докази відсутні. Таким чином, враховуючи те, що оригінал договору комісії від 09.12.2010р. позивачем для огляду не надано, а саме один екземпляр цього договору повинен зберігатись у нього та відсутність доказів визнання недійсним договору комісії від 09.12.2010р., не можуть бути прийняті доводи позивача про те, що договір не відповідає вимогам закону, зокрема, ч.2 ст.207, п.4 ст.203 ЦК України.

На виконання умов договору комісії 09.12.2010р. між ОСОБА_5 в інтересах та за рахунок відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський автомобільний завод" в особі ліквідатора Талана Р.Г. (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лілія-Центр" (покупець) укладений договір купівлі - продажу бази відпочинку, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Курилівка, вул. Зелена, буд.5 (а.с.62-63, т.1). Зазначений договір купівлі-продажу був нотаріально посвідчений.

Згідно Акту приймання-передачі від 09.12.2010р. база відпочинку, розташована за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Курилівка, вул. Зелена, буд.5, була передана ТОВ "Лілія-Центр" (а.с.64, 138, т.1).

Право власності на вказане майно зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Лілія-Центр", що підтверджується Довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно (індексний номер інформаційної довідки 11180251 від 19.10.2013р. (а.с.24, 78, т.1)).

Відкрите акціонерне товариство "Дніпродзержинський автомобільний завод" вважає аукціон з реалізації майна підприємства-банкрута від 09.08.2010р. таким, що був проведений з порушеннями вимог чинного законодавства, просить визнати договір купівлі-продажу від 09.12.2010р. недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину, проти чого заперечують відповідачі, що і є причиною спору.

При цьому позивач в позовній заяві посилався на те, що його права та законні інтереси порушено під час сповіщення про продаж майна, тобто позивач та інші потенційні покупці були позбавлені права придбати спірний об`єкт. На обґрунтування посилання на неможливість придбання об`єкту нерухомості за більшу ціну іншими покупцями позивачем не надано жодного доказу в розумінні ст..ст.32, 33, 36 ГПК України, підтверджуючого наявність інших пропозицій.

20.09.2013р. позивач (через канцелярію господарського суду) звернувся до відповідачів з позовом. Згідно з прохальною частиною позовної заяви позивач просив господарський суд:

- визнати недійсним протокол торгів № 1 від 09.08.2010р.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна від 09.12.2010р., укладений між гр.. ОСОБА_5 та ТОВ «Лілія-Центр»;

- застосувати наслідки недійсності правочину - визнати право власності на об`єкт нерухомості, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт.Курилівка, вул..Зелена, 5 за позивачем (а.с.4-5, т.1). При цьому, в якості норм матеріального права позивач посилався на ст.ст.15, 16, 203, 207, 208, 212, 216, 657 ЦК України, ст.ст.2, 15 Закону України «Про товарну біржу», ст.ст.13, 23, 24, 25, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.), ст..ст.17, 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

24.12.2013 р. до господарського суду позивачем відповідно до ст.22 ГПК України було подано заяву про збільшення позовних вимог (а.с.97, т.2) та пояснення до цієї заяви (а.с.83-85, т.2). Згідно з заявою від 24.12.2013р. позивач просив господарський суд:

- визнати недійсними результати торгів, зафіксовані в протоколі № 1 від 09.08.2010р.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна від 09.12.2010р., укладений між гр.. ОСОБА_5 та ТОВ «Лілія-Центр»;

- застосувати наслідки недійсності вищевказаного правочину - договору купівлі-продажу від 09.12.2010р. - повернути кожній із сторін в натурі все одержане за цим правочином;

- визнати право власності на об`єкт нерухомості - базу відпочинку, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с.Курилівка, вул..Зелена, 5 (а.с.97, на звороті, т.2). При цьому нормативно-правове обґрунтування позовних вимог залишилось незмінним. Зазначену заяву позивача від 24.12.2013р. було прийнято господарським судом до розгляду, як заяву, в якій було остаточно сформульовано позовні вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 20.09.2013р. (одночасно з позовною заявою) подав до господарського суду заяву про поновлення строків позовної давності по вимогам в частині: позову про визнання недійсним протоколу аукціону № 1 від 09.08.2010р. по продажу майна ВАТ «Дніпродзержинський автомобільний завод» (а.с.39-40, т.1). При цьому поважність причин пропуску строків позовної давності позивач обґрунтовував повторним зверненням до господарського суду після усунення недоліків, визначених ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2013р. по справі № 904/6285/13 про повернення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України (а.с.41, т.1).

На думку колегії суддів, посилання скаржника на те, що він не мав можливості сплатити в належному обсязі та порядку судовий збір не може розглядатись як поважна причина пропуску строків позовної давності, оскільки такі дії зумовлені неналежною діяльністю або бездіяльністю самого позивача.

28.10.2013р. до господарського суду ТОВ «Лілія-Центр» було подано заяву про застосування строків позовної давності в частині позовних вимог про визнання недійсним протоколу аукціону № 1 від 09.08.2010р. та по вимогам щодо повноважень засідання комітету кредиторів ВАТ «Дніпродзержинський автомобільний завод», яке відбулось 20.05.2010р. (а.с.153-154, т.1).

За змістом ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності факту порушення права особи, у разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості (п.п.2.2 п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні спорів» (в редакції постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 13)). Отже, апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд правомірно розглянув позов по суті, на підставі поданих доказів, не застосовуючи позовну давність, відмовив в позові. Крім цього, вимога щодо повноважень засідання комітету кредиторів 20.05.2010р. не була визначена позивачем, як окрема позовна вимога.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.) після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Отже, зазначеним Законом встановлено можливість застосування іншого порядку продажу майна боржника-банкрута та передбачено, що у процедурі банкрутства лише кредитори мають повноваження визначати такий порядок.

До компетенції комітету кредиторів у відповідності до ч.8 ст.16 цього Закону, зокрема, належить прийняття рішень про надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника щодо яких є заінтересованість.

Частиною 2 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.) регламентовано, що ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

У відповідності до ч.4, 5 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті; особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ані комітетом кредиторів, ані Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , ані договором від 29.06.2010р. про проведення аукціону (а.с.55-56, т.1), ані Правилами проведення аукціону, затвердженими рішенням біржового комітету від 04.01.2010р. № 1 (а.с.111-112, т.1) не було встановлено строк оприлюднення інформації про реалізацію майна. Також позивачем не доведено, що будь-якими іншими Правилами біржової торгівлі встановлено строки подання об`яви в засобах масової інформації про проведення торгів.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013р.)у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення такого конкурсу (аукціону) визначається згідно з Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Докази, підтверджуючи, що до ліквідатора боржника надходили будь-які пропозиції про придбання майна до дня проведення аукціону, докази протилежного відсутні, не надавались позивачем судам обох інстанцій при розгляді справи відповідно до ст..33 ГПК України.

Частиною 10 ст.30 цього Закону регламентовано, що продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Як вбачається з преамбули оспорюваного договору купівлі-продажу від 09.12.2010р., його укладено в інтересах та за рахунок ВАТ «Дніпродзержинський автомобільний завод» в особі ліквідатора боржника.

Статтею 203 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач у даній справі, встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. До таких умов відносяться: законність змісту правочину, наявність в особи, яка його вчиняє, необхідного обсягу цивільної дієздатності, вільне волевиявлення учасника правочину, відповідність форми вчинення правочину вимогам закону, певна спрямованість правочину.

Згідно зі статтею 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав визнання оспорюваної угоди недійсною, а також відмовив в задоволенні позовних вимог.

Посилання скаржника на лист від 10.08.2010р. не приймаються, оскільки факт оплати встановлений згідно з оригіналами платіжних документів, а не факту наявності цього листа та, враховуючи приписи ст..ст.32, ч.2 ст.34 ГПК України, відповідно до якої обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Щодо решти доводів апеляційної скарги, то вони не можуть бути визнані підставою зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення в силу вищевикладеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2014 року у справі № 904/7331/13 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпродзержинський автомобільний завод» м.Дніпродзержинськ - залишити без задоволення.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.05.2014 року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.М.Науменко