Ухвала суду № 38826886, 05.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 р. Справа № 40987/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П

розглянувши у письмовому провадженні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західресурс» на постанову Івано- Франківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західресурс» до державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західресурс» звернулося в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень - рішень № 0002172302/1 від 06.01.2011 року та № 0002182302/1 від 06.01.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки відповідно до договорів комісії сплата комісійної винагороди здійснюється після отримання коштів за товар, а тому відповідно до п.11.3.1 п.11.3 ст 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума комісійної винагороди включена до складу валових доходів у той податковий період, в якому така нагорода була сплачена , а не в період, коли відбувалась поставка товару.

Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року відмовлено в задоволенні позову. Суд виходив з того, що позивачем при реалізації товару згідно договорів, в окремих випадках не оформлялись та не надавались комітентам звіти комісіонера із зазначенням розміру комісійної винагороди.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким позов задоволити.

Покликання маються на те, що визначення валових доходів та податкових зобов'язань при здійсненні операцій за договором комісії визначається законодавством. До валового доходу не включаються товари, отримані комісіонером на підставі договору комісії чи іншого цивільно - правового договору, що не передбачає передачу права власності на такий товар. До валових доходів, комісіонер включає кінцевий фінансовий результат, тобто комісійну винагороду від продажу комісійного товару. Згідно умов договорів комісії, сплата комісійної винагороди здійснюється після отримання коштів за товар. Тому ТзОВ «Західресурс» включило суму комісійної винагороди до складу валових доходів у той податковий період, в якому така винагорода була сплачена, а не у період поставки товару.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач згідно укладених договорів №005/2009 від 06 листопада 2009 року та №004/2009 від 19 жовтня 2009 року між комітентами ПП фірма «Спіка» та ЗАТ «Зірниця» за їх дорученням, здійснював експорт товарів напівфабрикату вет-блу/вет-вайт із шкур ВРХ. Відповідачем 25 жовтня 2010 року проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року за наслідками якої складено акт №17711/23-2/31262888 від 25 жовтня 2010 року, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Змістом підпункту 1.4 пункту 1 Порядку складання декларації про прибуток підприємства №37 від 21 січня 1998 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 1998 року за №94/2534 передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами, даними бухгалтерського обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валовий дохід включає, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку, або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Підпунктом 5.2.9 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону.

Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як встановлено судом першої інстанції, що позивачем при реалізації товару згідно договорів, в окремих випадках не оформлялись та не надавались комітентам звіти комісіонера із зазначенням розміру комісійної винагороди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем в порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування підприємств» занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 33521,00 грн. та завищено податок на прибуток в періоді що перевірявся на загальну суму 5211,00 грн. Також, позивачем порушено п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» чим занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 22606,00 грн. та завищено податок на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2460,00 грн. Крім того, позивачем зменшено залишок від'ємного значення ПДВ на загальну суму 898,00 грн.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західресурс» залишити без задоволення, постанову Івано- Франківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року по справі № 2а-244/11/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга