Ухвала суду № 38826824, 22.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5558/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вишгородської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Автомагістраль» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування наказу та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС про визнання протиправними дій, скасування наказу та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року адміністративний позов було задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0001162300 від 27 жовтня 2011 року, видані ДПІ у Вишгородському районі Київської області. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Вишгородська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України - суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у жовтні 2011 року, на підставі наказу № 562 та направлення на перевірку № 402/23-2 від 03 жовтня 2011 року, виданих ДПІ у Вишгородському районі Київської області, посадовими особами податкового органу проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Асторія Груп» за період червень - липень 2011 року, ТОВ «Магістраль-Будсервіс», ТОВ «Торговий дім «Нафтотрейд» за період липень 2011 року, за результатами якої було складено акт № 2194/23-2/31481658 від 12 жовтня 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. п. 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 413 987, 42 грн., у т.ч. за червень 2011 року - на 161 315,24 грн., за липень 2011 року - на 252 672, 18 грн.; п. 8 Розділу ІІІ наказу ДПА України № 41 від 25 січня 2011 року «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»; ч. ч. 1 та 5 ст. 203, ч. ч. 1 та 2 ст. 215 ЦК України, що виявилось в укладенні угоди між позивачем і ТОВ «Асторія Груп» (договору купівлі-продажу № 2 від 30 травня 2011 року на загальну суму - 2 483 924, 47 грн.), яка порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства і вчинена сторонами удавано, з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Висновки податкового органу ґрунтуються на висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області № 292 від 07 жовтня 2011 року від підписи від імені ОСОБА_3 в договорі купівлі-продажу № 2 від 30 травня 2011 року, податкових та видаткових накладних виконані не ОСОБА_3, як директором ТОВ «Асторія Груп», а іншою особою, тобто не є належним чином оформленими первинними документами, оскільки складені з порушенням законодавчо встановленого порядку. Крім того, у ТОВ «Асторія Груп» відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах.

27 жовтня 2011 року ДПІ у Вишгородському районі Київської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001162300, яким збільшила ПП «Автомагістраль» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 477 156, 47 грн., у тому числі: 413 987, 42 грн. - за основним платежем, 63 169, 05 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Між тим, колегія суддів з висновками податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між ПП «Автомагістраль» та ТОВ «Асторія Груп» укладений договір купівлі-продажу №2 від 30 травня 2011 року, згідно умов якого Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця матеріали, асортимент, кількість і ціна яких визначалась в Рахунках-фактурах та/або Специфікаціях до Договору, що надавалися Продавцем та являли собою невід'ємну частину Договору, на підставі заявки Покупця, а Покупець зобов'язувався прийняти Товар та оплатити його на умовах Договору (п. 1.1 ст. 1);

право власності на товар переходить до покупця з моменту отримання ним товару (з моменту підписання належним чином оформленням товарної накладної) (п. 1.3 ст. 1);

датою поставки є дата фактичного отримання товару покупцем згідно з видатковою накладною (п. 3.2 ст. 3);

поставка товару здійснюється автотранспортом продавця (п. 3.3 ст. 3);

передача товару від продавця покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною (п. 3.4 ст. 3).

На виконання вимог вищевказаного договору ТОВ «Асторія Груп» виписано наступні: видаткові накладні: №Ас0000000002 від 03 червня 2011 року, № Ас0000000003 від 06 червня 2011 року, № Ас0000000006 від 07 червня 2011 року, № Ас0000000017 від 17 червня 2011 року, № Ас0000000022 від 30 червня 2011 року, № Ас0000000031 від 06 липня 2011 року, № Ас0000000032 від 08 липня 2011 року, № Ас0000000033 від 12 липня 2011 року, № Ас0000000039 від 13 липня 2011 року;

податкові накладні: № 70605 від 06 липня 2011 року, № 71204 від 12 липня 2011 року, № 61511 від 15 червня 2011 року, № 63014 від 30 червня 2011 року, № 70801 від 08 липня 2011 року, № 60701 від 07 червня 2011 року, № 60302 від 03 червня 2011 року, № 60601 від 06 червня 2011 року.

Відповідач також подав до суду оборотно-сальдову відомість від 22 лютого 2012року за період 01 червня 2011 року - 31 липня 2011 року по рахунку № 631 згідно розрахунків з ТОВ «Асторія Груп» на суму 2 493 833, 34 грн., реєстр отриманих та виданих податкових накладних за червень-липень 2011 року, в якому відображені зазначені податкові накладні ТОВ «Асторія Груп», а також документи складського обліку, рахунки-фактури за червень - липень 2011 року.

Згідно з до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до ст. 18 Закону - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення господарських операцій та в період їх виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації ТОВ «Асторія Груп» за період червень - липень 2011 року, ТОВ «Магістраль-Будсервіс», ТОВ «Торговий дім «Нафтотрейд» були чинні. Крім того, ТОВ «Асторія Груп», ТОВ «Магістраль-Будсервіс», ТОВ «Торговий дім «Нафтотрейд» були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ПП «Автомагістраль»в повному обсязі довів реальність господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

Також податковий орган зазначав про порушення позивачем ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України.

В зв»язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи, угоди, які укладені між позивачем та ТОВ «Асторія Груп», ТОВ «Магістраль-Будсервіс», ТОВ «Торговий дім «Нафтотрейд», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки відповідно цією особою, а тому несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

З приводу наявності висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області № 292 від 07 жовтня 2011 року в якому було встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3 в договорі купівлі-продажу № 2 від 30 травня 2011 року, податкових та видаткових накладних виконані не ОСОБА_3, як директором ТОВ «Асторія Груп», а іншою особою, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що останній не є належним доказом у справі, оскільки вказані обставини можуть бути підтверджені у сукупності з іншими доказами лише вироком суду.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вишгородської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.