Ухвала суду № 38820422, 07.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року м. Київ К/9991/27743/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2011 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011 р.

у справі №2а-10882/10/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства «Куп'янський молочноконсервний комбінат»

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ :

Закрите акціонерне товариство «Куп'янський молочноконсервний комбінат» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2011 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011 р., позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.08.2010 р. №0000102200.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивач на адресу суду касаційної інстанції надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача за змістом яких просив, касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р., про що складено акт від 03.08.2010 р. №934/23-00418142, яким встановлено порушення позивачем вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що виразилося у порушенні позивачем встановлених законодавством строків надходження імпортної продукції за зовнішньоекономічним контрактом.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.08.2010 р. №0000102200, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 320 651,45 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки, позивачем порушені строки розрахунків у іноземній валюті, а саме: відстрочення поставки товару перевищило 180 календарних днів, оскільки товар поставлений по факту завершення митного контролю, а не по факту перетину митного контролю.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що датою імпорту слід вважати дату надходження товару на митну території України, що є фактичним перетином товаром митного кордону України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач (покупець) придбав у фірми GEA Process Engineering France (продавець) обладнання - один миттєвий охолоджувач GPFR та 2 комплекти обладнання для внесення лактози, на підставі контракту від 01.06.2009 р. №16/72.140-01.

На виконання п.4 контракту позивачем були здійснені платежі: згідно платіжного доручення від 09.06.2009 р. №31 перераховано кошти у сумі 88 500,00 євро; згідно платіжного доручення від 06.08.2009 р. №40 перераховано 88 500,00 євро; згідно платіжного доручення від 01.12.2009 р. №61 перераховано кошти у сумі 88 500,00 євро.

Фірмою GEA Process Engineering France на виконання п.п.3.1 контракту було здійснено поставку обладнання за провізним документом від 03.12.2009 р. серії СМR А №0823373 та рахунком-фактурою (інвойсом) від 17.11.2009 р. №80012149.

Згідно оформленої на кордоні ПП №804000010/2009/117 обладнання перетнуло митну територію України 09.12.2009 р., про що свідчить штамп Ягодинської митниці. Штампом Куп'янської митниці «Під митним контролем» на вказаній накладній підтверджено, що товар поставлений у рамках контракту №16/72.140-01, перетнув митний кордон України - 14.12.2009 р. (СМR №082337).

Починаючи з 14.12.2009 р. обладнання знаходилось під митним контролем Куп'янської митниці на майданчику ЗАТ «Куп'янського МКК», який згідно дозволу Куп'янської митниці №80400/012/3 використовувався як склад тимчасового зберігання. Процедуру митного оформлення товару завершено у режимі ІМ-40 по ВМД від 24.02.2010 р. №804000008/10/271 на суму 265 500,00 євро (2 890 653,29 грн.).

Згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями Україні, розташованими за її межами.

Згідно ст. 2 цього Закону, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 та 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Моментом здійснення імпорту, згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п. 2 ст 1 Митного кодексу України, ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Приписами ст.70 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. №574, вантажна митна декларація є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів.

Аналізуючи наведені нормативні акти, суди попередніх інстанцій прийшли до висновків що вантажно-митна декларація є документом, який засвідчує факт і дату фактичного переміщення через митний кордон товарів.

Перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення на Україну і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідних документів, на якому постановлено відтиск штампу «під митним контролем» з відповідною датою, який засвідчує факт і дату митного кордону України.

З матеріалів справи вбачається, що факт і дата перетину митного кордону України товару, придбаного згідно з контрактом, укладеним з GEA Process Engineering France, підтверджується штампом Ягодинської митниці на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) №082337, згідно якої товари за контрактом від 02.06.2009 р. №16/72.140-01 перетнули митний кордон України 09.12.2009 р.

З огляду на викладене, відміткою пункту пропуску митниці про взяття товару під митний контроль України засвідчується факт та дата фактичного переміщення вантажу через митний кордон України, що свідчить про дотримання позивачем граничних строків поставки товарів, визначених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та наявність підстав для скасування спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2011 р. у справі №2а-10882/10/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.