Ухвала суду № 38820418, 07.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року м. Київ К/9991/29815/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2011 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.04.2011 р.

у справі №2а-6457/10/1270

за позовом Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Автотранс»

про стягнення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Автотранс» (далі - відповідач) про стягнення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2011 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.04.2011 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2009 р., про що складено акт від 05.05.2010 р. №504/23/35562269, яким встановлено порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження валового доходу відповідача на 659 823,00 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято рішення від 14.05.2010 р. №1, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 225 043,20 грн., з яких 164 956,00 грн. за основним платежем та 60 087,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Оскільки, сума боргу за вказаним рішенням відповідачем у законодавчо встановлені строки сплачена не була, податковий орган звернувся з позовом до суду про її стягнення у судовому порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 р. у справі №2а-7233/10/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2010 р., було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Автотранс», скасовано рішення податкового органу від 14.05.2010 №1.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що відсутні підстави для стягнення з відповідача 225 043,20 грн., оскільки рішення про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, на підставі якого суб'єкт владних повноважень звернувся з даним позовом, визнано протиправним та скасовано судовим рішенням, яке на час вирішення даної справи набрало законної сили.

Згідно частини першої ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи факти, встановлені під час розгляду справи №2а-7233/10/1270, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми податкового зобов'язання із застосуванням звичайних цін з податку на прибуток у розмірі 225 043,20 грн.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості заявлених вимог.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2011 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.04.2011 р. у справі №2а-6457/10/1270 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.