Постанова № 38817735, 18.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2014 р. Справа № 804/3512/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 13586,01 грн., -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2014 року Криворізька північна міжрайонна державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить:

- стягнути кошти, які перебувають у власності відповідача в рахунок погашення податкового боргу податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 13076,01 грн.;

- стягнути кошти, які перебувають у власності відповідача в рахунок погашення податкового боргу зі штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 25.05.2011 року за №39511 та має податковий борг на загальну суму 13586,01 грн., яка складається із сум грошових зобов'язань: з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 13076,01 грн.; із штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510,00 грн. Зазначений податковий борг виник у відповідача 02.12.2013 року за результатами проведеного аналізу діяльності підприємця з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства внаслідок чого було встановлено порушення п.п. 16.1.14 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України. У зв'язку з тим, що на дату подання позову сума заборгованості відповідача у розмірі 13586,01 грн. не сплачена до бюджету, позивач просить стягнути вищезазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку.

Позивач 17.04.2014р. засобами електронного зв'язку надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить розглянути справу без участі представника ОДПІ в порядку письмового провадження (а.с.56).

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 02.04.2014р. та відповідно до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 54, 60, 61).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищенаведене, клопотання позивача про розгляд справи у письмовому провадженні, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до ч.11 ст.35, ст.38 КАС України, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу у письмовому провадженні за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами відповідно до ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Криворізьким міським управлінням юстиції 24.05.2011 року за адресою: АДРЕСА_1 та з 25.05.2011 року знаходиться на податковому обліку як платник податків у Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується копією облікових та реєстраційних даних станом на 18.02.2014 року, Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.03.2014 року (а.с.7-9, 34-36, 44-45).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 13586,01 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком суми податкового боргу відповідача станом на 18.02.2014 року та довідкою про стан розрахунків перед бюджетом (а.с. 5, 6).

Зазначений борг виник внаслідок того, що 09.09.2013р. Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 25.05.2011р. по 31.12.2012р. за результатами якої складено акт № 6/17-211/НОМЕР_1 від 09.09.2011 року. За висновками зазначеного акту перевірки встановлено, що відповідачем порушені:

- п.44.1 ст.44, п.177.10 ст.177, п.6 ст.128 Кодексу № 436, а саме: неведення книги обліку доходів і витрат за формою , визначеною Порядком ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1025 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1425/18720 в частині не заповнення графи 2 («Залишок товарних запасів, матеріалів, сировини на початок звітного періоду») та графи 11 («Залишок товарних запасів, матеріалів, сировини на кінець звітного періоду») за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012р., чим порушено вимоги п.44.1 ст.44, п.177.10 ст.177 Кодексу №2275, п.6 ст.128 Кодексу №436;

- п.177.2, п.177.4, п.177.10 ст.177 Кодексу № 2755, у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності за 2012р. у сумі 10798,50грн.;

- п.198.3 ст.198 Кодексу №2755, в результаті чого донараховано податку на додану вартість всього у сумі 14398,00 грн.;

- п.51.1 ст.51, п.176.2 ст.176 Кодексу №2755-VІ, а саме: до податкових розрахунків ф.№1 ДФ за ІІ-ІV квартали 2011р., І-ІV квартали 2012р. не були включені суми доходів, які виплачені фізичним особам-підприємцям (ознака доходу «157») (а.с. 10-21).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, а саме:

1.податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000661703 від 23.10.2013р. за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та визначено за основним платежем 10798,50 грн., за штрафними санкціями - 2699,63 грн.(а.с. 23);

2. податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0008651703 від 23.10.2012р. за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплатили податковим агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п та визначено за штрафними (фінансовими) санкціями 510, 00 грн.( а.с.24).

Згідно п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Так, вищевказані податкові повідомлення-рішення були вручено відповідачеві в порядку, встановленому п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України 18.11.2013 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.25).

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаних податкових повідомлень-рішень (18.11.2013 року), податковий борг за вказаними податковими повідомленнями - рішеннями виник у відповідача з 29.11.2013 року.

Згідно розрахунку податкового боргу відповідач станом на 18.02.2013 року має податковий борг, який становить у загальній сумі 13586,01 грн., з урахуванням пені, нарахованої з 23.10.2013 року по 18.02.2014 року в сумі 755 грн. 42 коп., який наявний в матеріалах справи.(а.с. 5, 43).

Згідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Так, на виконання вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено на адресу відповідача податкову вимогу №11599-17 від 02.12.2013 року на суму 24730,95 грн., яку отримано відповідачем 05.12.2013 року, про що свідчить підпис відповідача про отримання на корінці податкової вимоги (а.с. 22).

Зазначена податкова вимога залишилися не виконана відповідачем у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів погашення податкового боргу у встановлені законом строки в сумі 13586,01 грн. суду не надав, а також не надав доказів і оскарження у встановленому законодавством порядку податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 13586,01 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - в дохід бюджету (р/р 33216801700025, код платежу 11010500, одержувач УДКСУ у Тернівському районі м.Кривого Рогу, код 38031648, Банк ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) податковий борг в загальній сумі 13586,01 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість гривень 01 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва