Постанова № 38817698, 11.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 р. Справа № 804/2018/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши в скороченому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Транс-Гідро" про стягнення 1018 грн. 45 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2014 року Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Приватного підприємства "Транс-Гідро" та просить стягнути з останнього на користь державного бюджету заборгованість з податку на прибуток в сумі 1018, 45 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та має податкову заборгованість у розмірі 1018,45 грн. за неподання податкової звітності з податку на прибуток за І півріччя 2012 року. Зазначена сума податкового боргу виникла в результаті проведення 04.10.2012 року камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток відповідача за звітний податковий період І півріччя 2012 року, за наслідками якої складено акт №2774/15134513399 та відповідно до якого сформовано податкове повідомлення-рішення № 0098541501 від 04.12.2012 року на суму 1020 грн. 00 коп. З урахуванням часткової сплати податкового боргу заборгованість відповідача з податку на прибуток зменшилась та складає 1018 грн. 45 коп. Позивачем у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу № 183-11 від 25.07.2013 року, яка була направлена відповідачеві, однак сума податкового боргу не погашена відповідачем у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу.

Ухвалою суду від 03.02.2014 р. відкрито скорочене провадження у справі, відповідачу було запропоновано у строк до 18.02.2014р. надати до суду письмові заперечення на позов та докази в обґрунтування заперечень або заяву про визнання позову; документи, що посвідчують статус підприємства (а.с. 1).

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та її розгляд у скороченому провадженні повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчать наявні матеріалах справи докази (а.с.24).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав, приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Транс - Гідро» зареєстровано 24.07.2006 року за адресою: 49000, вул. Героїв Сталінграда, буд. 167, кв.322, м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, Дніпропетровська область та з 27.07.2006 року знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.02.2014 року, копією довідки про взяття на облік від 16.02.2014 року №1404621400699 (а.с.4, 19-22).

Із наданої відповідачем довідки про стан розрахунків з бюджетом та облікової картки відповідача вбачається, що відповідач має податковий борг в сумі 1018,45грн. (а.с.5-6).

Зазначений борг виник внаслідок того, що 04.10.2012р. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період І півріччя 2012 року, за результатами якої складено акт № 2774/151/34513399 від 04.10.2012 року, за яким встановлено, що в порушення п.п.16.1.3 п. 16.1 ст.16, п.п. 49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України платником податків не подано декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2012 року (а.с. 11-14).

На підставі акту перевірки № 2774/151/34513399 від 04.10.2012 року за вищевказане порушення, податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення №0098541501 від 04.12.2012 року на суму 1020, 00 грн., (а.с.8-9).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення 12.03.2013 року було вручено відповідачеві у відповідності до вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а.с.7).

Відповідно п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаного податкового повідомлення-рішення, податковий борг за ним виник з 25.03.2013 року.

Згідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимоги в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Так, на виконання вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська 14.08.2014 року було направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 183-11 від 25.07.2013 року на суму 1018,45 грн. (а.с.16).

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилися не виконана у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Також згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач доказів погашення податкового боргу у встановлені законом строки в сумі 1018,45 грн. суду не надав, а також не надав доказів і оскарження у встановленому законодавством порядку вищенаведеного податкового повідомлення-рішення.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Транс-Гідро" про стягнення 1018 грн. 45 коп. - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Транс-Гідро" (49000, вул. Героїв Сталінграда, буд. 167, кв.322, м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 34513399) на користь державного бюджету (р/р №31116009700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 11021000) заборгованість з податку на прибуток в сумі 1018 грн. 45 коп. (одна тисяча вісімнадцять гривень 45 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва