Постанова № 38817700, 20.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 р. Справа № 805/2087/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Постановлена у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

розглянувши адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в

Куйбишевському районі м. Донецька

до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (м. Донецьк)

про стягнення заборгованості, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька (надалі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (ВП «Шахта «Жовтневий Рудник») (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 150903,17 грн. за період з 01.09.2013 року по 30.11.2013 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні, також зазначив, що докази виплати по ОСОБА_2 відсутні та просив прийняти рішення за наявними в матеріалах справи документами. Позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 150903,17 грн., яка на теперішній час ним не сплачена.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі документами.

Згідно заперечень відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне. Доказів нарахування та виплати пільгових пенсій за спірний період (відривні талони з поштового відділення, банківськи виписки, тощо), доказів про призначення пільгових пенсій (довідки про пільговий стаж, протоколи, розпорядження про призначення пільгових пенсій, тощо) працівникам відповідача, по яким нарахована сума заборгованості за спірний період до теперішнього часу не надано. А, також зазначив, що у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.09.2013р. по 30.11.2013, позивач вказує пенсіонерів, які вже досягли пенсійного віку, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, таким чином у позивача немає підстав для стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 150903,17 грн. за вищезазначений період.

Згідно частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідач - Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» - зареєстроване у якості юридичної особи за номером 12661020000000843, ідентифікаційний код 33161769, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За період з 01.09.2013 року по 30.11.2013 року позивачем нарахована заборгованість відповідачу у зв'язку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 150903,17 грн.

Сума заборгованості підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які були отримані відповідачем, довідками про підтвердження наявного трудового стажу, розпорядженнями та протоколами про призначення пільгової пенсії, доказами виплати пільгової пенсії та карткою особового рахунку відповідача, але суд зазначає, що позивачем не надано доказів щодо призначення та виплати пільгової пенсії ОСОБА_2

У відповідності до п. 12 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно п. 1, 3 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон N 1058-IV) визначено, що цей закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

П.2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV, встановлено, що забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 6.1. «Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За правилами п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного Фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.10 Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Судом встановлено, що працівники відповідача:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала з 27.09.1999р. по 31.05.2000р., ІНФОРМАЦІЯ_10 досягла пенсійного віку;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, працювала з 11.09.1992р. по даний час, ІНФОРМАЦІЯ_11 досягла пенсійного віку;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, працювала з 30.09.1981р. по 28.06.2005р., ІНФОРМАЦІЯ_12 досягла пенсійного віку;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, працювала з 04.03.1987р. по 13.08.1996р ІНФОРМАЦІЯ_13 досягла пенсійного віку;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, працювала з 21.05.1984р. по даний час ІНФОРМАЦІЯ_14 досягла пенсійного віку;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, працювала з 27.01.1994р.по 30.09.2003р., ІНФОРМАЦІЯ_15 досягла пенсійного віку;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, працювала з 04.12.2007р. по даний час ІНФОРМАЦІЯ_16 досягла пенсійного віку;

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, працювала з 25.06.1992р.по 08.03.2000р. ІНФОРМАЦІЯ_17 досягла пенсійного віку;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, працювала з 19.06.1979р.-20.06.1993р. ІНФОРМАЦІЯ_18 досягла пенсійного віку;

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_19 народження., працювала з 28.08.1975р.- 10.05.1978р. ІНФОРМАЦІЯ_20 досягла пенсійного віку.

Дані факти підтверджуються розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по підприємству ВП «Шахта Жовтневий рудник» ДП ДВЕК з 01.09.2013р. по 30.11.2013р.(а.с.10-11)

Як зазначив представник позивача підставою для направлення розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01.09.2013р. по 30.11.2013р. є те, що з 01.10.2011 року набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 року, яким до наведеної статті було внесено зміни, та, зокрема, було здійснено підвищення пенсійного віку для жінок.

Тобто, відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій повинно здійснюватись жінками до досягнення пенсійного віку відповідно:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 кітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 довтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Таким чином, після набрання чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи", було збільшено строк відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, а саме до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058.

Як вбачається з матеріалів справи та заперечення відповідача, ОСОБА_3 вийшла на пенсію у 2009році, ОСОБА_4- 2008році, ОСОБА_5 -2008році, ОСОБА_6 - 2009році, ОСОБА_7 - 2007році, ОСОБА_8-2009році, ОСОБА_9 - 2008році, ОСОБА_10 -2008 році, ОСОБА_11 - 2008році, ОСОБА_12 -2010році, отже до набрання чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а конкретно до 01.10.2011 року.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Тобто встановлено, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час якого вони настали або мали місце.

Також, відповіно до рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року у справі за конституційним зверненням Національного Банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України зазначено про те, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Суд зазначає, що позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами та доповненнями, оскільки вони вийшла на пенсію до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та на них не розповсюджується дія Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та включення вищезазначених осіб до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з 01.09.2013р. по 30.11.2013р.

Відповідно до ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що немає підстав для стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 у період з 01.09.2013 року по 30.11.2013 року по робітникам відповідача: ОСОБА_3 у сумі 925,61грн., ОСОБА_4-945,48грн., ОСОБА_5-1039,22, ОСОБА_6-928,22грн., ОСОБА_7-929,71, ОСОБА_8-1246,26грн., ОСОБА_9-207,45грн., ОСОБА_10-978,57, ОСОБА_11-1573,00, ОСОБА_12-1725,28грн. Крім цього, суд зазначає, що позивачем до суду не надано доказів нарахування пільгової пенсії (довідки про пільговий стаж, протоколів, розпорядження про призначення пільгової пенсії, тощо), доказів виплати пільгової пенсії за спірний період на ОСОБА_2, таким чином сума 1071,99грн. є необґрунтованою. Тобто, суду не доведено правомірності відшкодовування заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 по вищеперерахованим робітникам. Отже, з урахуванням наданих доказів та встановлених судом фактів, аналізу нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, не підлягають задоволенню позовні вимоги у сумі на 11 540,79грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позивачем вимог до відповідача про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.09.2013 року по 30.11.2013 року, призначених на підставі пункту «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за списком № 2) у сумі 139 362,38грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкцією ст. ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (ВП «Шахта «Жовтневий Рудник») суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.09.2013 року по 30.11.2013 року у розмірі 139 362,38 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Маслоід О.С.