Постанова № 38817478, 13.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/903/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2014 р. у справі за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в м. Києві про скасування постанови ВП №41131211 від 13.01.2014, -

В С Т А Н О В И В:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві про скасування постанови від 13.01.2014 ВП № 41131211 про відмову у задоволенні скарги щодо скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 03.10.2013 р. Інспекцією прийнято постанову № 653 від 03.10.2013 р. згідно з якою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. Постанова прийнята з посилання на положення ч. 7 ст. 96, статті 24, 33, 2446, 276-278, 283 та п. 1 ч. 1. ст. 284 КУпАП.

Дана постанова отримана ОСОБА_2 03.10.2013 р., проте в добровільному порядку штраф не сплачений.

Листом від 29.11.2013 р. за № 7/26-109/2911/05 Інспекція звернулася до ВДВС з проханням прийняти виконавчий документ до виконання та відкрити виконавче провадження.

Однак, розглянувши заяву Інспекції про відкриття виконавчого провадження ВДВС 11.12.2013 № 1277/25 винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження

Відповідно до даної постанови, підставою прийняття вказаного рішення є те, що виконавчий документ не відповідає вимогам передбаченим п. 6 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, не вказано строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

30.12.2013 р. за № 7/26-18/30/2/05 позивачем подано скаргу на зазначену постанову державного виконавця.

Розглянувши вищезазначену скаргу начальником ВДВС була винесена постанова від 13.01.2014, згідно якої скарга Інспекції була залишена без задоволення.

Позивач вважаючи, що відповідач виніс постанову від 11.12.2013 року з помилковим застосуванням норм статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження» визначено норми, які регулюють порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби.

Так, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Так, відповідно до постанови ВДВС від 11.12.2013 № 1277/25 про відмову у відкритті виконавчого провадження, підставою є те, що виконавчий документ не відповідає вимогам передбаченим п. 6 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, не вказано строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Однак, форма постанови по справі про адміністративне правопорушення затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240. Зазначений наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 04.07.2012 № 1116/21428.

Крім того, у постанові по справі про адміністративне правопорушення № 653 від 03.10.2013 вказано, що відповідно до статті 303 Кодексу України про адміністративне правопорушення не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження чи опротестування постанови відповідно до ст. 291 цього кодексу перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Згідно із приписами зазначеної статті, Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

Отже, у постанові по справі про адміністративне правопорушення № 653 від 03.10.2013, зазначено строк пред'явлення її до виконання, а саме відповідно до ст. 303 КУпАП протягом трьох місяців з дня винесення.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові суду першої інстанції, та є підставою для її скасування.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з помилковим застосуванням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2014 року - скасувати та винести нове рішення.

Позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві - задовольнити.

Скасувати постанову від 13.01.2014 ВП № 41131211 про відмову у задоволенні скарги щодо скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.