Постанова № 38814836, 20.05.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2014 р.

Справа № 923/147/14

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 581 від 09.04.2014р.)

При секретарі судового засідання: Молодові В.С.

Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Чорнобаївське”

на рішення господарського суду Херсонської області від 13.03.2014р.

по справі № 923/147/14

за позовом Приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства “Газкотлоспецмонтажналадка”

до Публічного акціонерного товариства “Чорнобаївське”

про стягнення 10 910,77 грн.

Встановила:

У лютому 2014 року Приватне спеціалізоване монтажно-налагоджувальне підприємство «Газкотлоспецмонтажналадка» звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Чорнобаївське» основного боргу в сумі 10 047 грн., 672,19 грн. пені та 3 % річних в сумі 191,58 грн. Крім того, позивач просив судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору підряду № 61 від 08.02.2012р. укладеного між сторонами.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.03.2014р. (суддя Клепай З.В.) позов задоволено; стягнуто з ПАТ «Чорнобаївське» на користь Приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства «Газкотлоспецмонтажналадка» основну заборгованість в сумі 10 047 грн., 672,19 грн. пені та 3 % річних в сумі 191,58 грн., а також 1 827 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що з матеріалів справи підтверджується факт наявності у відповідача боргу перед позивачем, який підлягає стягненню на підставі ст. ст.173, 193 ГК України та ст. 625 ЦК України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Чорнобаївське» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в повному обсязі та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити та покласти на позивача судові витрати.

На думку апелянта, суд першої інстанції порушив норми матеріального права та неповно з’ясував всі обставин, які мають значення для справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу сторона посилається на те, що у позивача не було підстав для звернення до суду, оскільки він порушив процедуру досудового врегулювання спору, яка передбачена ст. 222 Господарського кодексу України.

Крім того, скаржник зазначає, що позивач не надав належних та допустимих доказів в підтвердження свої позовних вимог.

Більш детальніше доводи вказані у скарзі.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, не скористались наданим їм ст. 22 ГПК України правом та повноважних представників не направили.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки повноважних представників суду не відомі.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2012р. між Приватним спеціалізованим монтажно-налагоджувальним підприємством «Газкотлоспецмонтажналадка» (підрядник) та Публічним акціонерним товариством «Чорнобаївське» (замовник) був укладений договір № 61, за умовами якого підрядник зобов'язується належним чином виконати роботи з режимно-налагоджувального і еколого-теплотехнічного випробування, наладка КІПіА повітронагрівачів "Егmaf" (6 шт.), введення в експлуатацію газопроводу пташника №4 ремонтного молодняка для ПАТ "Чорнобаївське", а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити виконані роботи на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, загальна вартість робіт, згідно договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору, складає 20 094 грн.

Пунктом 2.3.1 Договору встановлено, що до початку виконання робіт здійснюється попередня оплата в розмірі 50% ціни договору.

За умовами пункту 2.3.2 Договору, кінцевий розрахунок здійснюється впродовж 3 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами зобов’язань за договором (п.3.1 договору).

Зазначений договір за своєю правовою природою є договором підряду, який повинен відповідати нормам глави 61 ЦК України та глави 33 ГК України.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 1/61 від 13.06.2012р.

Після виконання робіт позивач передав для підпису відповідачу акт приймання виконаних робіт № 1/61.

Однак, відповідачем не було підписано вказаний акт та не надано обґрунтованої відмови від підписання вищезазначеного документа.

Оскільки у позивача не залишилось письмових доказів, які б свідчили про передання акту приймання виконаних робіт № 1/61 для підпису замовнику, позивач повторно листом № 181 від 17.06.2013р. з описом вкладення направив відповідачу вищезазначений акт та довідку, який отриманий відповідачем 18.06.2013р., про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні.

Проте, відповідачем знову не було підписано акт приймання виконаних робіт №1/61 та не надано обґрунтованої відмови від підписання вищезазначеного документа.

У зв'язку з відмовою відповідача від підпису акту приймання виконаних робіт № 1/61, даний акт підписаний позивачем в односторонньому порядку.

В порушення умов договору, відповідач за виконані роботи розрахувався не у повному обсязі, здійснивши лише попередню оплату в розмірі 50% ціни договору, у зв'язку з чим, розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи становить 10 047 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів оплати за виконану роботу відповідач до суду не надав, таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 10 047 грн., що підлягає стягненню.

Відповідно до частині 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія перевіривши розрахунки позивача, погоджується з висновком першої інстанції щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 191,58 грн.

Відносно позовної вимоги щодо стягнення пені, судова колегія виходить з наступного.

Частиною 2 статті 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Приписами статті 230 ГК України вказано, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пункт 3 частини 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як встановлено умовами Договору, а саме пунктом 7.3, за несвоєчасну оплату виконаних робіт за договором замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення платежів, але не більше 10 відсотків від вартості робіт.

Отже, вимога позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання також є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню на підставі вимог ст.ст. 230-232 ГК України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на вищезазначене судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача пені у розмірі 672,19 грн.

Відтак, з урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи колегія суддів приходить до висновку, що позивач обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом і місцевий суд, відповідно, правомірно задовольнив позовні вимоги.

Відносно доводів апелянта щодо непідписаного відповідачем акту прийому-передачі виконаних робіт, судова колегія зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

За ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

За ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано до суду жодних доказів, в розумінні ст.ст.32-33 ГПК України, в обґрунтування відмови від підписання акту виконаних робіт.

Доводи щодо відсутності попереднього врегулювання спору відхиляються судовою колегією, оскільки звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено законом або іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права не судовий захист.

Отже, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи, ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням належних норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.

За таких обставин, оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підстав для її скасування не вбачається. У зв’язку з чим, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чорнобаївське» – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 13.03.2014р. по справі № 923/147/14 – без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 22.05.2014р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя Н.В. Ліпчанська