Ухвала суду № 38812600, 13.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7419/13-а

Категорія: 5.6 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник позивача - Двуреченська О.А. (довіреність від 21.03.2014 р.),

представник позивача - Коваленко Л.О. (довіреність від 21.03.2014 р.),

представник відповідача - Сікора П.С. (довіреність від 31.12.2013 р.),

представник відповідача - Філіпов Ю.В. (довіреність від 24.03.2014 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Державної фінансової інспекції в Одеській області, Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування п.п. 3, 4, 9, 12 вимоги про усунення виявлених ревізією фінансових порушень № 15-96-23-14/9191 від 12.09.2013 року та висновків Акту ревізії відповідача на стор. 17, 20, 28, 45-46,-

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» (далі - позивач, або ДП «ООРТПЦ») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Одеській області (далі - відповідач, або ДФІ в Одеській області) про визнання протиправним та скасування вимоги про усунення виявлених ревізією фінансових порушень № 15-96-23-14/9191 від 12.09.2013 року в частинах: п. 3 вимоги та висновку акту на стор. 17 щодо стягнення з мешканців житлових будинків коштів на загальну суму 79161,69 грн.; п. 4 вимоги та висновку акту на стор. 20 щодо завдання матеріальної шкоди ДП «ООРТПЦ» у сумі 6720,22 грн.; п. 9 вимоги та висновку акту на стор. 28 щодо зайвого нарахування та виплати матеріальної допомоги на загальну суму 9918,79 грн.; п. 12 (в частині) вимоги та висновку акту на стор. 45-46 щодо встановлення завищення вартості на загальну суму 64150,27 грн. з ПДВ.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року вказані вимоги задоволені частково. Визнано протиправними та скасовано п. 3 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області про усунення виявлених ревізією фінансових порушень № 15-96-23-14/9191 від 12.09.2013 року в частині стягнення з мешканців житлових будинків коштів на загальну суму 7961,69 грн. Визнано протиправними та скасовано п. 12 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області про усунення виявлених ревізією фінансових порушень № 15-96-23-14/9191 від 12.09.2013 року в частині встановлення завищення вартості на суму 16577,07 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, в частині відмови у задоволені вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права.

Також, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, в частині задоволених вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на порушені судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального права.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги поданої апеляційної скарги та заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача.

Представники відповідача, також, в судовому засіданні підтримали вимоги поданої апеляційної скарги та заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 2 п. 2.14 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України та п. 1.1.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Одеській області на ІІ квартал 2013 року посадовими особами ДФІ в Одеській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «ООРТПЦ» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.

За наслідками проведеної ревізії 14 серпня 2013 року відповідачем оформлено акт № 06-76/23 (т.1 а.с.17-42) та після розгляду заперечень до акту ревізії (т.1 а.с.43-53) 12 вересня 2013 року ДФІ в Одеській області винесено ДП «ООРТПЦ» вимогу № 15.06-23-14/9191 про усунення виявлених ревізією порушень (т.1 а.с.54-60).

Позивач частково не погодився з п.п. 3, 4, 9, 12 вказаної вимоги ДФІ в Одеській області № 15.06-23-14/9191 та висновками акту перевірки на стр. 17, 20, 28, 45-46.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи частково позовні вимоги ДП «ООРТПЦ» визнавши протиправними та скасувавши пункти 3 (в частині стягнення з мешканців житлових будинків коштів на загальну суму 7961,69 грн.), 12 (в частині встановлення завищення вартості на суму 16577,07 грн.) вимоги ДФІ в Одеській області № 15.06-23-14/9191 від 12.09.2013 року суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що при прийнятті зазначених вимог, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень, та не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Таких висновків, суд першої інстанції дійшов повно і всебічно дослідивши наявні докази та надав їм належну оцінку.

Так, в п. 3 вимоги ДФІ в Одеській області № 15.06-23-14/9191 від 12.09.2013 року визначено, що в порушення п. 1 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» внесення не правдивих даних до первинних документів, що призвело до викривлення бухгалтерського обліку, мешканцям житлових будинків нараховувалася плата за спожиту електроенергію у меншому розмірі ніж виставлялися рахунки РЕМами, що призвело до зайвих видатків Підприємства на загальну суму 79161,69 грн., чим завдано ДП «ООРТПЦ» матеріальної шкоди (збитків) на відповідну суму, у зв'язку з чим: відобразити дебіторську заборгованість за фізичними особами щодо яких здійснено безпідставні витрати (додаток до акту № 29) та стягнути із зазначених осіб кошти у розмірі 79161,69 грн.; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставному покритті за рахунок коштів Підприємства витрат сторонніх осіб на суму 79161,69 грн. шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.

З цього приводу в акті ревізії зазначено, що при співставленні сум виставлених рахунків РЕМами та рахунків виставлених підприємством мешканцям встановлено, що нарахування плати за спожиту електроенергію здійснювалося не в повному обсязі, таким чином ДП «ООРТПЦ» зайво сплачено кошти у загальній сумі 79161,69 грн. за спожиту мешканцями електроенергію за період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року (т.1 а.с.20-22).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дані висновки в акті перевірки є неправомірними, а вимога в цій частині підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, між ДП «ООРТПЦ» та мешканцями житлових будинків укладені та діють Договори про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (т.1 а.с.68-71).

З п. 2.2.3 вказаного Договору вбачається, що оплата мешканцем здійснюється за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будинку, технічне обслуговування будинку відповідно до загальної площі квартири, ремонт, а також за комунальні та інші послуги.

Відповідно до п. 3.2.1 цього ж Договору власник будинку має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежам передбаченим в п. 2.2.3.

З Додатку до зазначеного Договору (т.1 а.с.71) вбачається, що мешканці проживаючі в будинку сплачують за обслуговування будинку - 0,19 грн./м., за опалення - згідно держтарифів, за електропостачання - згідно держтарифів за показниками електролічильника.

Отже, як вбачається з вказаного Договору, мешканці здійснюють оплату за спожиту електроенергію на підставі показань власних електролічильників та сплачують згідно зазначеного Договору плату за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будинку, технічне обслуговування будинку відповідно до загальної площі квартири, ремонт, а також за комунальні та інші послуги.

Під час проведення ревізії ДФІ в Одеській області повідомлено, що квартири мешканців обладнані електролічильниками та, що плата за спожиту електроенергію мешканцями житлових будинків здійснювалася за показниками квартирних лічильників, що підтверджено поясненнями: інженера-енергетика Борейшик Л.І. (т.1 а.с.185); начальника цеху РРЛЗ м. Котовськ Табана С.В. (т.1 а.с.188); начальника цеху РТПС Ізмаіл Сагінова (т.1 а.с.189); інженера Іваннікова В.І. (т.1 а.с.190).

Враховуючи вищевикладене, оскільки плата за спожиту електроенергію мешканцями житлових будинків здійснювалася за показниками квартирних лічильників на підставі укладених Договорів, які є чинними, та порушень щодо здійснення оплати за спожиту електроенергію мешканцями за показаннями таких лічильників відповідачем не встановлено, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для виставлення позивачу вимоги щодо необхідності відображення дебіторської заборгованості за фізичними особами щодо яких здійснено безпідставні витрати та стягнення із зазначених осіб кошти у розмірі 79161,69 грн., в іншому випадку стягнення з осіб, винних у безпідставному покритті за рахунок коштів Підприємства витрат сторонніх осіб на суму 79161,69 грн. шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.

В п. 4 вимоги ДФІ в Одеській області № 15.06-23-14/9191 від 12.09.2013 року визначено, що в порушення ч. 2 ст. 233 КЗпП України від 10.12.1971 року внаслідок пропуску встановленого законодавством терміну щодо стягнення з працівника шкоди, заподіяної підприємству внаслідок неналежного виконання посадових обов'язків, не проведення відповідних дій щодо запобігання виникненню штрафних санкцій, пені та неустойки, а також без встановлення відповідальних осіб, з вини яких не проведено коригування договірних величин споживання електроенергії Підприємством допущено втрату активів та понесено зайві витрати у вигляді штрафних санкцій на загальну суму 6720,22 грн. (додаток до акту № 30-38) в результаті чого ДП «ООРТПЦ» завдано матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму у зв'язку з чим: стягнути з осіб винних у не проведенні коригування величин споживання електроенергії, допущені втрат активів та понесенні зайвих витрат у вигляді штрафних санкцій на загальну суму 6720,22 грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.

Позивач в позові просив визнати протиправним та скасувати п. 4 вимоги ДФІ в Одеській області № 15.06-23-14/9191 від 12.09.2013 року лише в частині щодо завдання матеріальної шкоди ДП «ООРТПЦ» у сумі 6720,22 грн.

З цього приводу в акті ревізії зазначено, що перевіркою обґрунтованості віднесення сум до інших витрат операційної діяльності встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 94 «Визнані штрафи, пені, неустойки» ДП «ООРТПЦ» до складу інших витрат операційної діяльності включено штрафи за перевищення граничного рівня споживання електроенергії у сумі 6720,22 грн. Зазначені грошові кошти було віднесено на видатки підприємства без проведення відповідних дій щодо запобігання виникненню штрафних санкцій, пені та неустойки, а також без встановлення відповідальних осіб, з вини яких було завищено споживання електроенергії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання протиправним та скасування зазначеного п. 4 спірної вимоги щодо завдання матеріальної шкоди ДП «ООРТПЦ» у сумі 6720,22 грн., оскільки в ході ревізії встановлено, що позивачем не подавалися заяви до РЕМ щодо коригування договірних величин споживання електричної енергії згідно вимог п. 4.4 Правил користування електричною енергією (затверджено Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 року № 910 ). Також, позивачем не надано належних доказів, що у період перевищення лімітів спожитої електроенергії у позивача були відсутні обігові кошти на сплату за електроенергію отриману з перевищенням лімітів споживання електроенергії та доказів щодо причин виходу із ладу електролічильника в цехі - РРС - Тарутино.

Також, на думку колегії суддів, є правильними висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання протиправними та скасування п. 9 спірної вимоги про усунення виявлених ревізією порушень, в якому визначено, що в порушення ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» та п. 5.1.2 Колективного договору на 2006-2009 роки, п. 5.1.2 Колективного договору на 2011-2012 роки при виході на пенсію працівникам надавалась одноразова матеріальна допомога за неповністю відпрацьований рік з розрахунку 0,25 посадового окладу.

Так, згідно п. 5.1.2 колективного договору ДП «ООРТПЦ» в розділі зобов'язання адміністрації, визначено: «надавати одноразову матеріальну допомогу працівникам при виході на пенсію (звільнення пенсіонера з підприємства) у розмірі 0,25 посадового окладу на час звільнення за кожний рік роботи на підприємстві» (т.1 а.с.82-86).

Отже, в даному положенні визначено розмір матеріальної допомоги працівникам при виході на пенсію - «у розмірі 0,25 посадового окладу» та період за який нараховується матеріальна допомога - «за кожний рік роботи на підприємстві».

Рік роботи - це період часу роботи протягом 12 місяців, відлік якого починається від дня початку роботи до закінчення 365 (366) днів, у працівника на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності, виду труд, діяльності та галузевої належності, а також у фізичної особи за трудовим договором.

Під час проведення ревізії інспектором встановлено, що працівникам ДП «ООРТПЦ» при виході на пенсію нараховувалася матеріальна допомога, крім відпрацьованих років, також, і за не відпрацьований рік, а декілька місяців та днів у році, що підтверджено реєстром зайво сплачених коштів працівникам при виході на пенсію (т.1 а.с.215), а також копіями наказів про припинення трудового договору де зазначено, що матеріальна допомога при звільнені пенсіонера нарахована за роки, місяці та робочі дні (т.1 а.с.216-252).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ДП «ООРТПЦ» щодо визнання протиправним та скасування п. 9 вимоги ДФІ в Одеській області № 15.06-23-14/9191 від 12.09.2013 року в частині зайвого нарахування та виплати матеріальної допомоги на загальну суму 9918,79 грн. не підлягають задоволенню.

В п. 12 вимоги ДФІ в Одеській області № 15.06-23-14/9191 від 12.09.2013 року зазначено, що в порушення п.п. 1.4.2, 1.4.5, 3.2.7.8, 3.3.12 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д.1.1-1-2000, п.п. 1.7, 2.2 Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм (РЕКН) на монтаж устаткування, ДБН Д.1.1-3-99 та на будівельні роботи, ДБН Д.1.1-2-99 по актах виконаних робіт ф. КБ-2в на загальну суму 582943,91 грн. з ПДВ, встановлено завищення вартості робіт на загальну суму 65740,07 грн., з ПДВ, оплачених Замовником у повному обсязі, зазначені порушення призвели до матеріальної шкоди (збитків) у ДП «ООРТПЦ» на загальну суму 65740,07 грн., з ПДВ, у зв'язку з чим: відобразити в обліку дебіторську заборгованість за не виконанні роботи, не надані послуги (різницю у вартості виконаних робіт, послуг). Стягнути кошти з підрядників шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт (додатки до акту № 30/11); в іншому випадку стягнути з осіб винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.

Зазначена вимога ДФІ в Одеській області була виставлена позивачу у зв'язку з встановленням порушень під час здійснення відповідних робіт ПП «Альбатрос», ТОВ «Каскад Квант», ТОВ «Аутрайт», ПП «Гранд-Газ-Сервіс».

Так, в акті ревізії зазначено, що ТОВ «Каскад Квант» виконано будівельні роботи із реконструкції та капітального ремонту об'єктів ДП «ООРТПЦ» на загальну суму 761537,70 з ПДВ. В акти виконаних робіт в порушення вимог п.п. 1.7, 2.2 Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм (РЕКН) на монтаж устаткування, ДБН Д.1.1-3-99 та на будівельні роботи, ДБН Д.1.1-2-99 включено витрати на окремі матеріальні ресурси (металопрокат, фарба, ґрунтовка, стрічка поліетиленова для кріплення кабелю), які не відповідають ресурсним елементним кошторисним нормам на монтажні роботи. До актів ф. КБ-2в включено роботи по монтажу кабелю у загальному обсязі 420,0 м., що прокладається по сталевим конструкціям без наявності у розрахунках актів ф. КБ-2в кабелю, а також за відсутності витрат машин і механізмів, які передбачено нормою (М8-405-1) для монтажу зазначеного кабелю.

Позивач в адміністративному позові та в поданій апеляційній скарзі не погоджуючись з зазначеними висновками відповідача зазначає, що підрядною організацією ТОВ «Каскад-Квант» виконані роботи по монтажу антено-фідерних пристроїв для переоснащення радіорелейної лінії Одеса-Ізмаїл на ділянках Миколаївка - Успенівка, Успенівка - Сарата, Сарата - Камиянське, Камянське - Суворово, Суворово - Ізмаїл. Роботи виконувалися з березня по липень 2013 року. В цілому для забезпечення виконання роботи ДП «ООРТПЦ» придбав 420 м. кабелю, 300 м. було використано на ділянках від Миколаївки до Камянського. Кабель було передано підрядчику (нажаль, дійсно була здійснена методологічна помилка - кабель передавався без акту прийому-передачі). В травні 2013 року завершились роботи на ділянках цеху РРЛ-1, кабель було виписано на цех РРЛ-1 і списано по закінченню робіт на ділянках цеху. Залишок кабелю 120 м. використано при виконанні робіт на ділянках цеху РРЛ-4 (Суворове - Ізмаїл). Роботи виконані повністю, що підтверджено актами виконаних робіт та актами вводу технологічного обладнання на вказаних ділянках.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду зазначені доводи позивача спростовуються матеріалами справи, зокрема, як вбачається з актів приймання виконаних будівельних робіт по реконструкції радіорелейної лінії зв'язку РРЛ Миколоївка, РРЛ Успенівка, РРЛС Сарата, РРЛС Камянське, ремонту технічного приміщення РРЛС м. Одеса за березень 2013 року (т.2 а.с.84-112), дані акти підписані сторонами 29.03.2013 року, проте з заявки на отримання в ДП «ООРТПЦ» 300 м. кабелю вбачається, що вона підписана Мамаевим С.І. лише 31.05.2013 року (т.2 а.с.64), накладна про виписку зі складу кабелю також датована 31.05.2013 року (т.2 а.с.65). Також, під час проведення ревізії інспектором отримані 05.08.2013 року пояснення від начальника цеху РРЛ-1 Мамаева С.І., де останній пояснив, що кабель RG-8-49П отриманий ним 31.05.2013 року в кількості 300 м. згідно заявки від 31.05.2013 року та переданий підрядній організації для монтажу радіорелейного обладнання на ділянці Миколаївка - Успенівка - Сарата - Камянське і далі в сторону Ізмаїлу, тобто вже після проведення відповідних робіт.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги надані позивачем: картку без номеру складського обліку матеріалів ДП «ООРТПЦ» (т.2 а.с.75), оскільки в даній картці наявні дописки та виправлення показників; заявку Мамаева С.І., без дати про отримання матеріалів (т.2 а.с.76); накладну складу ДП «ООРТПЦ» № 64 від 29.03.2013 року, оскільки дана заявка та накладна мають виправлення та не засвідчені в установленому порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для визнання протиправним та скасування п. 12 вимоги ДФІ в Одеській області про усунення виявлених ревізією фінансових порушень № 15-96-23-14/9191 від 12.09.2013 року в частині встановлення завищення вартості по актам ф.КБ-2в ТОВ «Каскад Квант» на суму 79503,84, з ПДВ - 14826,60 грн.

Також, як вбачається зі змісту акту ревізії, перевіркою розрахунків по актам виконаних робіт ф КБ-2в ПП «Альбатрос» встановлено, що витрати фарби (емалі антикорозійної ПФ-115) завищено у співставленні із ресурсними елементними кошторисними нормами на будівельні роботи, згідно яких розраховано поточну ціну вартості фарбування радіобашні. У актах, також, включено: емаль ПФ-115 червону за ціною, яка перевищує ціну зазначеної емалі згідно накладної від 24.05.2012 року; уайт-спиріт у обсязі, який не відповідає ресурсним елементним кошторисним нормам (по завищеним нормам). По актам ф. КБ-2в ПП «Альбатрос» за червень та липень 2012 року на загальну суму 399146,91 грн. з ПДВ, завищення вартості склало 17713,0 грн., з ПДВ.

Позивач не погодився з встановленими відповідачем порушеннями на суму 16577,07 грн., оскільки вважає, що ПП «Альбатрос» виконані роботи з антикорозійного покриття вежі на РТПС Жовтень. Вартість фарби, яку придбало ДП «ООРТПЦ», відповідає повернутій вартості фарби, відображеній в актах виконаних робіт ф.КБ.2в. Наведена в кошторисі ціна фарби ніяким чином не впливає на вартість робіт, оскільки не застосовується в розрахунках - використовується тільки об'єм (маса) фарби.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «ООРТПЦ» проведено ДФІ в Харківській області зустрічна звірка в ПП «Альбатрос» з питання документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з ДП «ООРТПЦ» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року.

За наслідками зустрічної звірки ДФІ в Харківській області 07.08.2013 року складено довідку № 06-12/70з (т.1 а.с.87-93), з якої вбачається, що при проведені зустрічної звірки ПП «Альбатрос» не встановлено порушення ні в оформлені кошторисної документації, ні у використанні застосованих матеріальних ресурсів, ні у вартості виконаних робіт, проведених розрахунках.

Враховуючи вищевикладене, оскільки під час зустрічної звірки ПП «Альбатрос» не встановлено порушення ні в оформлені кошторисної документації, ні у використанні застосованих матеріальних ресурсів, ні у вартості виконаних робіт, проведених розрахунках, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування п. 12 вимоги ДФІ в Одеській області про усунення виявлених ревізією фінансових порушень № 15-96-23-14/9191 від 12.09.2013 року в частині встановлення завищення вартості на суму 16577,07 грн.

Крім того, під час проведення ревізії ДП «ООРТПЦ» інспектором встановлено, що ТОВ «Аутрайт» згідно договору підряду від 10.08.2012 року здійснювало роботи по капітальному ремонту покрівлі технічного будинку РРС Н.Маяки в серпні 2012 року.

До акту ф. КБ-2в № 1 за серпень 2012 року на суму 33981,96 грн., з ПДВ, включено роботи по розбиранню покрівлі з рулоних матеріалів у обсязі 160 кв.м., та улаштування м'якої покрівлі у два шари у обсязі 160 кв.м., проте згідно зазначеного акту ф. КБ-2в ТОВ «Аутрайт» на виконання робіт із улаштування м'якої покрівлі у два шари норму Р8-15-1 застосовано невірно, так як зазначеною нормою передбачено використання робіт по ремонту м'якої покрівлі окремими місцями з прокладанням склотканини, та до складу якої включено трудовитрати по розбиранню покрівлі. В акті ф КБ-2в за серпень 2012 року враховано роботи по розбиранню покрівлі, при цьому, склотканина не використовувалася, а згідно застосованої норми Р8-15-1 витрати рулонного покрівельного матеріалу по ремонту м'якої покрівлі окремими місцями становить 56,0 кв.м. на 100 кв.м. покрівлі. Також, невірно застосовані трудовитрати по акту ф. КБ-2в № 1 за серпень 2012 року. Розрахунком встановлено, що по акту ф. КБ-2в ТОВ «Аутрайт» № 1 за серпень 2012 року завищено вартість робіт на 13386,0 грн. У березні 2013 року згідно акту ф. КБ-2в виконано роботи на суму 6511,2 грн., з ПДВ, по ремонту технічного приміщення РРЛС за адресою вул. Фонтанська дорога, 3 м. Одеса. Перерахунком акту встановлено завищення вартості робіт на суму 1136,20 грн., оскільки включено в акт витрати на матеріали, які ресурсними елементними кошторисними нормами не передбачено. Так, при виконанні робіт по ремонту штукатурки за нормою Р11-2-5 та по штукатурці віконних відкосів за нормою Е15-65-1 не передбачено використання ґрунтовки, шпаклівки та листів гіпсокартону, проте до акту при виконанні штукатурних робіт включено вищезазначені матеріали.

Заперечуючи проти висновків ДФІ в Одеській області позивач, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду зазначив, що при ремонті покрівлі технічного будинку РРС Н.Маяки ТОВ «Аутрайт» виконано роботи по капітальному ремонту покрівлі технічної будівлі на радіорелейній станції в серпні 2012 року. Були виконані роботи: знята стара покрівля з руберойду площею 160 кв.м., зроблена нова стяжка, стяжка покрита мастикою, вся поверхня покрівлі та примикання до неї покритті рулонним матеріалом у два шари. Інспектор ДФІ в Одеській області Риковцева Г.М. відмовилась від поїздки для перевірки достовірності даних щодо актів виконаних робіт.

Однак, як вірно визначено судом першої інстанції, враховуючи приписи п.п. 1.7, 2.2 Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм (РЕКН) на монтаж устаткування, ДБН Д.1.1-3-99, зазначені посилання позивача не ґрунтуються на приписах діючого законодавства та спростовуються наданими до суду письмовими доказами: актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року та березень 2013 року (т.2 а.с.215-219, 225-228), розрахунком завищення вартості робіт по актам ф. КБ-2в ТОВ «Аутрайт» (т.2 а.с.221), поясненнями наданими на запит ДФІ в Одеській області заступником директора ДП «ООРТПЦ» Макарчука Л.В. (т. 2 а.с.222), де останній пояснив, що придбані листи гіпсокартону 6 штук на суму 184 грн. оприбутковані на склад, оскільки використання гіпсокартоних листів для ремонту кімнати АПГ - 1 було визнано недоцільним; приходним ордером № 317 від 06.08.2013 року на гіпсокартон (т.2 а.с.224).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для визнання протиправним та скасування п. 12 вимоги ДФІ в Одеській області про усунення виявлених ревізією фінансових порушень № 15-96-23-14/9191 від 12.09.2013 року в частині встановлення завищення вартості по актам ф.КБ-2в ТОВ «Аутрайт» на суму 40493,16, з ПДВ - 14522,20 грн.

Окрім викладене, в ході проведення ревізії інспектором встановлено, що згідно договору від 16.03.2012 року укладеного ДП «ООРТПЦ» з ПП «Гранд-Газ-Сервіс» виконані роботи по реконструкції водогону до РТС-Котовськ по вул. Ворошилова, 115 в с. Вестерничани Котовського району на суму 63800 грн., з ПДВ. Перевіркою акту виконаних робіт ф. КБ-2в ПП «Гранд-Газ-Сервіс» за грудень 2012 року на суму 63800,00 грн., з ПДВ, встановлено, що до п. 3 зазначеного акту ф КБ-2в включено витрати на влаштування піщаної основи під трубопроводи у обсязі 76,5 м.куб. Зазначені витрати відображені в акті ф. КБ-2в ПП «Гранд-Газ-Сервіс», згідно норми Е23-1.1-2 Збірника 23 «Каналізація - зовнішні мережі», ДБН Д2.2.23.99. Проте, Збірником 22 «Водопровід - зовнішні мережі» ДБН Д2.2-23-99 не передбачено влаштування основи із піску під трубопроводи водопроводу. Також, під час роботи акти на приховані роботи не надано.

Позивач заперечуючи проти встановлених порушень зазначив, що під час реконструкції водогону були використані поліетиленові труби. Під час риття траншеї на протязі шляху водогону існують ґрунти з різною щільністю, що потребувало застосування підсипки піску під поліетиленову трубу. На всьому протязі водогону була зроблена піщана підсипка під поліетиленові труби. За процесом реконструкції водогону до РТПС-Котовськ проведення технічного нагляду було покладено на начальника цеху РРЛ-3 Табана С.В., а акт прихованих робіт знаходився на РТПС - Котовськ. Під час розгляду справи акт на закриття прихованих робіт реконструкції водопроводу до РТПС Котовськ наданий позивачем до суду.

Однак, як вбачається з наявного в матеріалах справи акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року у ПП «Гранд-Газ-Сервіс» (т.2 а.с.139-242), при реконструкції водопроводу до акту включено витрати згідно Збірника 23 «Каналізація - зовнішні мережі» на улаштування піщаної основи під трубопроводи у обсязі 76,5 м.куб., проте згідно робіт по реконструкції водопроводу повинен був застосовуватися Збірник 22 «Водопровід - зовнішні мережі», отже відповідачем правомірно відображено в акті ревізії невідповідності застосування зазначених норм.

Крім того, як вбачається наявного в матеріалах справи акту на закриття прихованих робіт реконструкції водопроводу до РТПС Котовськ (т.1 а.с.103-104), він складений 16 березня 2012 року, тобто в день підписання договору з ПП «Гранд-Газ-Сервіс», при цьому, в ньому не зазначено дата початку та виконання робіт, як то має бути зазначено у відповідності до Додатку К ДБН А.3.1-5:2009, також акт не підписаний представником технічного нагляду замовника та представником проектної організації. Також, складання даного акту 16 березня 2012 року не узгоджується з виконанням робіт по укладанню трубопроводів, оскільки акт приймання виконаних робіт датований груднем 2012 року.

З урахуванням вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ДП «ООРТПЦ» щодо визнання вимоги про усунення виявлених ревізією порушень від 12.09.2013 року в частині взаємовідносин з ПП «Гранд-Газ-Сервіс».

Також, колегія суддів вважає, що вирішуючи справу суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання протиправними та скасування висновків Акту ревізії на стор. 17, 20, 28, 45-46, оскільки позивачем в цій частині обрано невірний спосіб захисту його прав та інтересів, які він вважає порушеними.

Доводи апеляційних скарг встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної фінансової інспекції в Одеській області, Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування п.п. 3, 4, 9, 12 вимоги про усунення виявлених ревізією фінансових порушень № 15-96-23-14/9191 від 12.09.2013 року та висновків Акту ревізії відповідача на стор. 17, 20, 28, 45-46 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 16 травня 2014 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/