Ухвала суду № 38811036, 19.05.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3042/14 Справа № 412/488/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Трещов В. В. Доповідач - Варенко О.П. Категорія 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Кондратенко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2014 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2014 року у задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про забезпечення вищевказаного позову.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

Частина 2 ст.151 ЦПК України передбачає, що повинно бути зазначено у заяві про забезпечення позову.

В силу ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі; п.4 зазначає, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, в тому, що між сторонами дійсно є спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.

Згідно п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України та роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Як вбачається, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 100 000 доларів США, суми облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення 26729,33 доларів США, трьох процентів річних від простроченої суми 7282,02 доларів США, а всього: 134011,53 доларів США та з заявою про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на все майно ОСОБА_3 та грошові рахунки в установах банків, але при цьому не зазначив на яке саме майно необхідно накласти арешт, відомості про таке майно, причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, колегія суддів вважає, що ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2014 року про відмову у забезпеченні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.151-153, 303, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 27 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді