Рішення № 3881053, 16.06.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 р.

Справа № 15/78

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Бориса Васильовича

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Металсервіс", вул.Чорновола, 41/2, м.Хмельницький, Хмельницької області, 29000,

до відповідача закритого акціонерного товариства "Лукор", вул. Промислова, 4, м.Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77306,

про стягнення коштів в сумі 52653 грн. 17 коп.,

з участю представників сторін:

від позивача Ткачук Ю.Г. - представник, довіреність б/н від 21.11.2008 року,

від позивача Болотніков С.П. - представник, довіреність б/н від 21.11.2008 року,

від відповідача Бойко З.Р. - юрист, довіреність № 26/1-197 від 29.12.2007 року.

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю "Металсервіс" (далі позивач) звернулося в суд із позовною заявою до акритого акціонерного товариства "Лукор" (далі відповідач) про стягнення коштів в сумі 52653 грн. 17 коп., з яких: 44902 грн. 79 коп. інфляційних втрат та 7750 грн. 38 коп. три відсотки річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2009 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 16.06.2009 року.

Представники позивача в судовому засіданні 16.06.2009 року позовні вимоги підтвердили в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилаються на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду № 14-124/07 від 31.01.2007 року в частині здійснення оплати, в зв"язку з чим просить стягнути 44902 грн. 79 коп. інфляційних втрат, 7750 грн. 38 коп. три відсотки річних та покласти на відповідача судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.06.2009 року подав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

31.01.2007 року між ТзОВ "Металсервіс" та ЗАТ "Лукор" укладено договір підряду № 14-124/07 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач, як Підрядник зобов'язувався виконати роботи по демонтажу будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання трубопроводів і кабельної продукції, які використовувались для обслуговування виробництва ХіКС ТзОВ "Карпатнафтохім".

Відповідно до п. 5.2 Договору, відповідач зобов'язувався сплачувати кошти за виконані позивачем роботи на протязі 10-ти днів після підписання сторонами довідок про вартість виконаних підрядних робіт.

На виконання умов Договору позивачем виконані для відповідача роботи за березень місяць 2008 року в сумі 120967 грн. 20 коп., за квітень 2008 року в сумі 210975 грн.60 коп., за червень 2008 року в сумі 32695 грн. 20 коп., що відповідно до п. 3.1 Договору підряду підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт за вказані періоди, та підписані сторонами договору підряду.

Виконані позивачем підрядні роботи частково оплачені відповідачем, в сумі 13452 грн. 70 коп.

Крім того, актом № 59 від 24.12.2008 року, сторони погодили часткове припинення зобов'язань по сплаті виконаних позивачем робіт за договором підряду № 14-124/07 від 31.01.2007 року, на суму 5778 грн. 88 коп.

Таким чином загальна вартість виконаних позивачем підрядних робіт становила 345406 грн. 46 коп.

Враховуючи ухилення відповідача від оплати виконаних позивачем підрядних робіт, позивач звернувся з позовом у господарський суд Івано-Франківської області про стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем підрядні роботи за договором № 14-124/07 від 31.01.2007 року.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області у справі № 2/147 від 29.01.2009 року, позовні вимоги позивача задоволені, та стягнуто з відповідача 345406 грн. 46 коп. заборгованості за договором підряду № 14-124/07 від 31.01.2007 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі № 2/147 від 26.03.2009 року, вищезазначене судове рішення залишено без змін.

Згідно ст. 35 ГПК України, вищезазначені обставини є встановленими судовим рішенням у справі № 2/147 господарського суду Івано-Франківської області та не потребують повторного доведення позивачем в даній справі.

Внаслідок того, що відповідач, в порушення приписів ст. 530 ЦК України, п. 5.2 Договору допустив прострочення виконання грошового зобов'язання перед позивачем, відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення.

Враховуючи те, що відповідач сплатив позивачу суму основного боргу за виконані підрядні роботи лише 19.05.2008 року, він зобов'язаний сплатити позивачу інфляційні витрати та три відсотки річних від простроченої суми за період з 01.08.2008 року по 30.04.2009 року.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення забов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання та сплата неустойки.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання забов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання , що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового забов'язання, на вимогу кредитора забов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлених договором.

Згідно ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарського-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 220 ГК України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховано, за період з 01.08.2008 року по 30.04.2009 року, інфляційні втрати в сумі 44902 грн. 79 коп. та три відсотки річних в сумі 7750 грн. 38 коп.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів сплати заборгованості в сумі 52653 грн. 17 коп., відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення 44902 грн. 79 коп. інфляційних втрат, за період з 01.08.2008 року по 30.04.2009 року, та 7750 грн. 38 коп. три відсотки річних, за період з 01.08.2008 року по 30.04.2009 року, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 526 грн. 54 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 174, 175, 193, 216, 220 ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Лукор", вул. Промислова, 4, м.Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77306, (код ЄДРПОУ 31256759), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Металсервіс", вул.Чорновола, 41/2, м.Хмельницький, Хмельницької області, 29000, (код ЄДРПОУ 31285678) 44902 грн. 79 коп. інфляційних втрат, за період з 01.08.2008 року по 30.04.2009 року, 7750 грн. 38 коп. три відсотки річних, за період з 01.08.2008 року по 30.04.2009 року, 526 грн. 54 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Cуддя Деделюк Борис Васильович

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 18.06.2009 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Козло Петро Мирославович