Рішення № 3881003, 15.06.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2009 р.

Справа № 2/995

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" с. Токи Підволочиського району

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтранс-Поділля" м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 5000 грн.

Суддя Дячук Т.В.

Представники сторін:

від позивача : Бело О.В. –представник за довіреністю від 15.05.2008р.

від відповідача : не з’явився

Суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 5000грн.00коп. заборгованості за поставлену по накладній №757 від 21.09.2008р. продукцію –пшеничні висівки.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2009р. порушено провадження у справі №2/995 і справу призначено до розгляду в судовому засіданні.Про час і місце судового засідання сторони повідомленні належним чином. Отримання позивачем і відповідачем 01.06.2009р. рекомендованих поштових відправлень з ухвалою суду від 27.05.2009р. підтверджено поштовими повідомленнями №№4663289, 4663238.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги по справі підтримав, зазначивши, що позов ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах, відповідачем сплачено частину боргу 2000грн.00коп., а тому просить стягнути з відповідача решту боргу у сумі 5000грн.00коп.

Відповідач відзив на позов не надав, представник відповідача у судове засідання не з’явився та про причини його неявки суд не повідомлено. Позовні вимоги відповідач не оспорив.

Відповідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи, вважає їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

У вересні 2008 року між сторонами по справі склалися договірні відносини, в результаті яких позивач –ТОВ „Агробізнес” передав, а відповідач –ТОВ „Інтранс-Поділля” прийняв по накладній №757 від 21.09.2008р., через Олійника О.О. (довіреність серії ЯОО №169098 від 21.09.2008р.) висівки пшеничні на суму 7000грн.00коп.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, зобов’язання по оплаті за отриманий товар відповідач виконав частково, перерахувавши на поточний рахунок позивача кошти в сумі 2000грн.00коп. В підтвердження часткової оплати позивач надав виписку Тернопільської філії ВАТ КБ „Хрещатик” з особового рахунку ТОВ „Агробізнес” про рух коштів станом на 22.12.2008р.

Позивач 03.05.2009р. за вих.№350 направив відповідачу претензію з вимогою про сплату боргу в сумі 5000грн.00коп. Отримання відповідачем зазначеної вимоги підтверджено поштовим повідомленням №632316, з відміткою про вручення 08.05.2009р.

Доказів сплати боргу чи відхилення вимоги позивача відповідачем до суду не надано.

Оскільки в рахунок оплати за відпущені відповідачу пшеничні висівки позивачем було отримано 2000грн.00коп., на дату звернення позивача з позовом в суд та на дату розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 5000грн.00 коп.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх в сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належним доказами і підлягає задоволенню з врахуванням наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст.1 цього Кодексу є предметом його регулювання.

У відповідності з ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

У відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ „Агробізнес” підлягають задоволенню.

Відповідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються повністю на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 525, 526 Цивільного кодексу України ст.ст.173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.45,47, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Агробізнес” с.Токи Підволочиського району Тернопільської області до товариства з обмеженою відповідальністю „Інтранс-Поділля” м.Кам’янець-Подільський про стягнення 5000грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Інтранс-Поділля” (м.Кам’янець-Подільський, вул.Вокзальна, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21338269) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агробізнес” (с.Токи Підволочиського району Тернопільської області, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30915832) 5000грн.00коп. (п’ять тисяч гривень 00коп.) заборгованості, 102грн.00коп. (сто дві гривні 00коп.) витрат по оплаті державного мита та 118грн.00коп. (сто вісімнадцять гривень 00коп.) витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Т.В. Дячук