Постанова № 38808462, 16.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2014 р. Справа №805/3839/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Усові Д.В.,

з участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не з'явився,

третьої особи 1, ОСОБА_2, - не з'явився,

третьої особи 2, ОСОБА_3, - не з'явився,

представник третьої особи 3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», - не з'явився,

представник третьої особи 4, Приватного акціонерного товариства «Сведбанк», - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Приватного акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Маркотенко В.Г. про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07 жовтня 2013 року на підставі виконавчого напису № 1296, визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Білик А.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17 березня 2014 року, скасування постанови від 17 березня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, -

в с т а н о в и в:

У березні 2014 року ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції (далі - відповідач, ВДВС Селидівського МУЮ), третіх осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Маркотенко В.Г. про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07 жовтня 2013 року на підставі виконавчого напису № 1296, визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Білик А.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17 березня 2014 року, скасування постанови від 17 березня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Вказана квартира на підставі іпотечного договору № 0401/0607/71-044-Z-1 посвідченого 02 червня 2007 року державним нотаріусом першої Селидівської нотаріальної контори Донецької області Шарафеєвою І.В., була передана в іпотеку в забезпечення зобов'язань боржника - ОСОБА_3 за кредитним договором 0401/0607/71-044 від 01 червня 2007 року перед Акціонерним комерційним банком «ТАС - Комерцбанк», правонаступником якого в подальшому стало Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», правонаступником якого на цей час є ПАТ «Сведбанк». Позивач вказує, що 04 жовтня 2013 року від ТОВ «Кредитні ініціативи» на адресу ВДВС МУЮ м. Селидове надійшла заява про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріусу № 1296, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 07 вересня 2009 року, зі змісту якого вбачається, що ПАТ «Сведбанк» на підставі Договору факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року відступило право вимоги за Кредитним договором № 0401/0607/71 від 01 червня 2007 року ТОВ «Факторінгова компанія Вектор плюс». Також 28 листопада 2012 року ПАТ «Сведбанк» на підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами відступило право вимоги за іпотечним договором № 0401/0607/71-044-Z-1 ТОВ «Факторінгова компанія «Вектор плюс». ТОВ «Факторінгова компанія «Вектор плюс» за договорами факторингу відступлення права вимоги за іпотечним договором відступило права вимоги по кредитному договору № 0401/0607/71-044-Z-1 ТОВ «Кредитні ініціативи». Згідно виконавчого напису за рахунок коштів, отриманих від реалізації належної позивачу квартири, запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання (неналежного) виконання боржником ОСОБА_3 умов кредитного договору № 0401/0607/71-044. Позивач зазначив, що вчинення даного виконавчого напису відбулося без його участі, та взагалі не було повідомлено про його вчинення, а також з іншими порушеннями законодавства, тому він звернувся до Селидівськго міського суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису незаконним, та таким, що не підлягає виконанню. На час подання даного позову дана справа знаходиться на стадії судового розгляду у суді першої інстанції.

Позивач зауважив, що відповідно до витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 17 березня 2014 року (індексний номер витягу 19129161, формування 17 год. 50 хв., номер запису про обтяження 5005658, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 298266914138) та витяг (індексний номер витягу 19129286, час формування - 17 год. 52 хв., номер запису про обтяження 5005697, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 308341014138) двічі за однією постановою зроблені записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження на все нерухоме майно.

Позивач зазначив, що тільки в березні 2014 року він дізнався про те, що на підставі вищезгаданого виконавчого напису від 07 вересня 2013 року постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Селидівського МУЮ Білик А.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження - накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_4, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику. Стягувачем згідно з наведеною постановою є ПАТ «Сведбанк». В свою чергу, як вбачається зі змісту виконавчого напису нотаріуса ПАТ «Сведбанк», з урахуванням вищенаведених підстав відступив право вимоги за кредитним та іпотечними договорами ТОВ «Факторінгова компанія «Вектор плюс», яке в свою чергу відступило право вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи». Позивач вказав, що зазначене прямо вказує на те, що в силу перелічених правочинів, було замінено стягувача - сторони у виконавчому документі, але матеріали виконавчого провадження не містять відповідного судового рішення про заміну сторони її правонаступником. У подальшому, державним виконавцем, без заміни сторони її правонаступником на підставі заяви від ТОВ «Кредитні ініціативи» відкрите виконавче провадження по виконавчому напису нотаріуса. Крім того, старшим державним виконавцем ВДВС Селидівського МУЮ Білик А.О. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17 березня 2014 року. Позивач зазначає, що статтею 25 та 57 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня боржникові, але, як вказав позивач, відповідачем в порушення викладеного не направлено на адресу позивача згадані постанови.

Отже, виконавчий напис нотаріуса містить вимогу щодо задоволення вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання, неналежного виконання боржником ОСОБА_3 умов кредитного договору № 0401/0607/71-044 за рахунок коштів, отриманих від реалізації належної позивачу квартири. Таким чином, позивач зазначає, що виконавчий документ обмежує дії виконавця щодо примусового виконання рішення саме за рахунок квартири переданої позивачем в іпотеку у спосіб, передбачений Законом України «Про іпотеку» і не поширюється на інше належне позивачу майно. Тому, накладення арешту на все належне майно за зазначеним виконавчим документом є незаконним і виходить за межі повноважень державного виконавця. Крім того, зазначена квартира обтяжена іпотекою і з приводу цього на неї накладено заборону її відчуження, що забезпечує реальне виконання виконавчого напису і не потребує додаткового арешту.

Таким чином, позивач вважає, що державними виконавцями Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції порушено вимоги щодо заміни сторони на правонаступника, надсилання копій постанов про відкриття виконавчого провадження та накладання арешту на майно боржника, а також обрано порядок примусового виконання, який не відповідає вимогам виконавчого документа та порушує порядок, встановлений Законом України «Про виконавче провадження». З урахуванням викладеного, позивач просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Маркотенко В.Г. щодо відкриття виконавчого провадження на підставі заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07 жовтня 2013 року на підставі виконавчого напису № 1296, визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Білик А.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17 березня 2014 року, скасування постанови від 17 березня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (арк. справи 3-5).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року відкрите провадження у даній справі та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 15 год. 00 хв. 07 квітня 2014 року (арк. справи 1).

У попередньому судовому засіданні судом залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Приватне акціонерне товариство «Сведбанк» (арк. справи 41-42).

У зв'язку з викладеним, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року закінчено підготовче провадження у даній справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні (арк. справи 43).

Представник позивача у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

13 травня 2014 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду через канцелярію від відповідача надійшли заперечення на даний адміністративний позов (арк. справи 56-61), згідно яких відповідач зазначив, що 04 жовтня 2013 року на виконання відділу Селидівського МУЮ надійшов виконавчий напис № 1296 від 07 вересня 2013 року, виданий приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_8 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості по іпотечному договору на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» (ВП 40073764). 07 жовтня 2013 року державним виконавцем на підставі Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. 18 березня 2014 року державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, про що свідчить витяг з державного реєстру речових прав. Відповідач зазначив, що статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені права та обов'язки державних виконавців під час проведення виконавчих дій, з яких вбачається, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та у повному обсязі. Тобто з урахуванням вищевикладеного відповідачем були вчинені усі дії, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про іпотеку», з урахуванням чого відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі та розглянути справу за відсутності його представників.

16 травня 2014 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких вказав, що державним виконавцем здійснюються виконавчі дії у межах, наданих Законом України «Про виконавче провадження». Позивач ОСОБА_4 та треті особи ОСОБА_3 є боржниками перед ТОВ «Кредитні ініціативи», не вживають заходів щодо погашення існуючої заборгованості, розпочали процедуру визнання виконавчого напису недійним, намагаються уникнути відповідальності за порушення договірних зобов'язань за кредитними та іпотечними договорами.

Отже, на думку ТОВ «Кредитні ініціативи» арешт на все майно, що належить на праві власності ОСОБА_10 та ОСОБА_2, вчинено задля того, щоб забезпечити належне виконання держвиконавцем дій у межах виконавчого провадження. Зняття арешту з майна, як наполягає на цьому позивач призведе до того, що воно буде реалізоване без участі ТОВ «Кредитні ініціативи» і оплата кредиту не буде проводитись. З урахуванням викладеного, заперечували проти задоволення адміністративного позову та просили розглянути справу за відсутності їх представників.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, який реалізує надані йому Законом України «Про державну виконавчу службу» та Законом України «Про виконавче провадження» повноваження.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами адміністративної справи, 07 жовтня 2013 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Моркотенко В.Г. на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 07 вересня 2013 року № 1296 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП 40073764) про стягнення на користь ПАТ «Сведбанк» згідно звернення стягнення на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Боржником у даній постанові є ОСОБА_4, стягувачем - ПАТ «Сведбанк». Зазначена постанова разом з викликом державного видавця направлена боржнику для добровільного виконання в строк до 7 днів (арк. справи 31, 34).

Також 17 березня 2013 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Біликом А.О. прийнята постанова про арешт майна боржника та заборони його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4, а також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу (арк. справи 7).

На підставі згаданої постанови відповідачем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про реєстрацію обтяження квартири, що належить позивачу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 11).

Як вказав позивач у позові, вищезазначені постанови від 17 березня 2014 року про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та заборони його відчуження на адресу позивача від відповідача не надходили, а про їх наявність позивач дізнався у березні 2014 року.

Прийняті відповідачем постанови є правовими актами індивідуальної дії, правомірність винесення яких здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (із змінами та доповненнями).

Згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, серед інших, такі виконавчі документи як виконавчі написи нотаріусів (пункт 4 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження»).

За приписами статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

При цьому, згідно статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Як вказувалось судом вище, відповідачем спірне виконавче провадження (ВП №40073764) відкрито на підставі виконавчого напису № 1296, виданого 07 вересня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8

З дослідження наведеного вище виконавчого напису за № 1296 вбачається, що останній прийнятий 07 вересня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 на підставі статей 34, 36, 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (арк. справи 6).

З наведеного виконавчого напису також вбачається, що зазначене нерухоме майно на підставі іпотечного договору №0401/0607/71-044-Z-1, посвідченого 02 червня 2007 року державним нотаріусом Першої селидівської державної нотаріальної контори Донецької області Шарафєєвою І.В. по реєстру за № 1631, було передано в іпотеку в забезпечення зобов'язань боржника - ОСОБА_3 по кредитному договору №0401/0607/71-044 від 01 червня 2007 року Акціонерному комерційному банку «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого в подальшому стало Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», правонаступником якого на цей час є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (ЄДРПОУ 19356840, адреса: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18 В), яке 28 листопада 2012 року на підставі Договору факторингу № 15 відступило право вимоги за кредитним договором та 28 листопада 2012 року на підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим № 6970, відступило право вимоги за Іпотечним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (ЄДРПОУ 38004195, адреса: 01133, м. Київ, вул.. Щорса, буд. 33), яке надалі 28 листопада 2012 року на підставі Договору факторингу відступила право вимоги за кредитним договором та 28 листопада 2012 року на підставі Договору про передачу прав за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 за № 2187, відступило право вимоги за Іпотечним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ 35326253, адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 14). З огляду на наведене, приватним нотаріусом за рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири АДРЕСА_1 запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником ОСОБА_3 умов кредитного договору з 28 листопада 2012 року по 01 липня 2013 року у загальному розмірі 830 759,79 грн., з якої: заборгованість за кредитом - 566 911,52 грн., за відсотками за користування кредитом - 259 848, 27 грн., а також суму плати, що сплачена ТОВ «Кредитні ініціативи» за вчинення виконавчого напису у розмірі 4 000,00 грн. (арк. справи 6).

Означений виконавчий напис для виконання поданий до ВДВС Селидівського МУЮ 04 жовтня 2013 року уповноваженим представником ТОВ «Кредитні ініціативи» відповідною заявою, згідно якої представник просив прийняти до виконання виконавчий напис та відкрити виконавче провадження, накласти арешт на все майно боржника в межах суми боргу. При цьому, ТОВ «Кредитні ініціативи» у вказаній заяві вказало боржником - ОСОБА_2 (арк. справи 8).

Таким чином, з дослідження виконавчого напису за № 1296, виданого 07 вересня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, можна зробити висновок, що за даним написом, що є виконавчим документом, особою на користь якої звернуто стягнення є ТОВ «Кредитні ініціативи», а боржником - ОСОБА_3. Тобто, ТОВ «Кредитні ініціативи» за вказаним написом є стягувачем.

Втім, як вбачається із спірної постанови про відкриття виконавчого провадження, що прийнята 07 жовтня 2013 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Моркотенко В.Г. стягувачем у відкритому виконавчому провадженні є ПАТ «Сведбанк», а боржником - ОСОБА_4.

Проте, в ході судового розгляду встановлено, що виконавчий документ про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 на користь ПАТ «Сведбанк» з ОСОБА_4 відсутній, а виконавчий напис за № 1296, виданий 07 вересня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, як вказувалось судом вище, передбачає звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором боржником - ОСОБА_3.

Отже, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Моркотенко В.Г. безпідставно прийнята спірна постанова про відкриття виконавчого провадження від 07 жовтня 2013 року.

При цьому, частиною 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Водночас, згідно частини 1 статті 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Втім, всупереч наведеному, старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Біликом А.О. 17 березня 2013 року прийнята постанова про арешт майна боржника та заборони його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_4.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та правомірності винесення спірних постанов, у зв'язку із з чим останні підлягають скасуванню.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Приватного акціонерного товариства «Сведбанк», про визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Маркотенко В.Г. про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07 жовтня 2013 року на підставі виконавчого напису № 1296, визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Білик А.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17 березня 2014 року, скасування постанови від 17 березня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 73,08 гривень (арк. справи 2).

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Приватного акціонерного товариства «Сведбанк», про визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Маркотенко В.Г. про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07 жовтня 2013 року на підставі виконавчого напису № 1296, визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Білик А.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17 березня 2014 року, скасування постанови від 17 березня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Маркотенко В.Г. про відкриття постановою від 07 жовтня 2013 року виконавчого провадження № 40073764.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Маркотенко В.Г про відкриття виконавчого провадження № 40073764 від 07 жовтня 2013 року.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Білик А.О. при прийнятті постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17 березня 2014 року.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17 березня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 (сімдесят три гривні 08 коп.).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 травня 2014 року.

Постанова у повному обсязі складена 21 травня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.