Постанова № 38806769, 22.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 р. Справа № 804/4728/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфор" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Босфор» (надалі - Позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач), в якому просить:

- Визнати дії Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення камеральної перевірки, без врахування даних договору оренди земельної ділянки, який є додатком до податкових декларацій за перевіряємий період - протиправними;

- Скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.03.2014 року № 0001321503 щодо сплати штрафу у розмірі 10% за затримку на 29, 27, 27, 21, 17, 17 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю «Босфор» за платежем орендна плата з юридичних осіб, 13050200, яке прийняте Криворізькою північною об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі акта перевірки № 37/154/31223676 від 19.02.2014 року;

- Скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.03.2014 року № 0001311503 щодо сплати штрафу у розмірі 20% за затримку на 164, 151,150, 134, 124,120,120,119,116,119, 121,107,103, 90, 90, 90, 90, 90, 88, 93, 88, 87, 86, 81, 76, 76, 72, 57, 51, 50, 50, 48, 39 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю «Босфор» за платежем орендна плата з юридичних осіб, 13050200, яке прийняте Криворізькою північною об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі акта перевірки № 37/154/31223676 від 19.02.2014 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає безпідставним проведення оскаржуваної перевірки, висновки якої є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. 22.04.2014 надав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що камеральна перевірка ТОВ «Босфор» проведена правомірно, а оскаржувані позивачем рішення винесені в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у задоволенні позову просив відмовити.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Криворізька північна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області державної податкової служби в особі головного державного ревізора-інспектора відділу майнових податків і зборів, плати за землю - Ліпа В.В. провела 19.02.2014 року камеральну перевірку з питання своєчасної сплати орендної плати за землю за вересень - грудень 2012 року, січень - листопад 2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «Босфор» (код ЄДРПОУ 31223676).

За результатами вказаної перевірки Відповідачем складено акт № 37/154/31223676 від 19.02.2014 року (надалі - Акт).

На підставі вказаного Акту складено податкове повідомлення - рішення від 11.03.2014 року № 0001321503 та податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 року № 0001311503, до яких додано розрахунки штрафних санкцій.

Оцінивши надані сторонами докази та пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановив, що ТОВ «Босфор» обліковано в Криворізькій північній ОДПІ як платник орендної плати за землю.

ТОВ «Босфор» надано в оренду земельні ділянки: для розміщення з обслуговування легкових автомобілів з урахуванням вимог рішення Криворізької міськради від 14.05.2010р. №3884 (рішення Криворізької міськради від 26.01.2011 №179, договір оренди земельної ділянки від 22.12.2011 №121100004000874, термін дії 5 років); для розташування першої черги ринкового комплексу (рішення Криворізької міськради від 22.12.2010 №107, договір оренди земельної ділянки від 02.02.2012 №121100004000950, термін дії 5 років).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним та Податковим кодексами України, Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» (далі - Закон № 161), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону № 161).

Однією з істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону № 161).

Порядок зміни орендної плати встановлено статтею 23 Закону № 161, відповідно до якої за згодою сторін орендна плата переглядається за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб.

Згідно із статтею 21 Закону № 161 орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Питання оподаткування регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс) і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що підставою для нарахування ТОВ «Босфор» орендної плати за земельні ділянки є Договори оренди земельних ділянок від 22.12.2011 №121100004000874 і від 02.02.2012 №121100004000950, укладені між ТОВ « Босфор» і Криворізькою міською радою.

Даними договорами визначено:

«Орендарем» орендна плата вноситься щомісячно протягом 30- календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (п.9);

«Орендар» (крім) громадян самостійно обчислює суму орендної плати за землю щороку за станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п.14);

Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься в розмірах, визначених розділом «Орендна плата» цього договору. Нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акта -приймання -передачі (повернення) земельної ділянки (11-21).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Суд встановив, що в 2012-2013 році ТОВ «Босфор» були надані до ДПІ податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та задекларовані податкові зобов'язання по орендній платі за землю: за 2012 рік - 247177,42 грн.; за 2013 рік -247177,42 грн.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу визначення викладеного у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Босфор» несвоєчасно сплатило суми грошового зобов'язання з орендної плати, самостійно задекларованого шляхом подання податкової звітності, що відображено у акті камеральної перевірки № 37/154/31223676 від 19.02.2014.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що застосування позивачем положень договору оренди щодо обґрунтування протиправності нарахування відповідачем пені за несвоєчасну сплату орендної плати за землю не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки згідно ч.2 ст.21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Таким чином, відповідальність за порушення строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності також передбачена нормами Податкового кодексу України.

Позивач не надав суду доказів, які б спростовували обставини, викладені в акті № 37/154/31223676 від 19.02.2014 щодо несвоєчасної сплати самостійно задекларованого, а отже узгодженого грошового зобов'язання зі сплати орендної плати.

У відповідності до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.03.2014 року № 0001321503 та від 11.03.2014 року № 0001311503 винесені відповідачем у відповідності до вимог законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно квитанції № 11744787 від 27.03.2014 року позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру в сумі 182,70 грн.

Враховуючи те, що позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатив 10% розміру ставки судового збору (182 гривні 70 копійок), а за результатами розгляду справи в задоволенні позову йому відмовлено, то з відповідача слід стягнути 90 % розміру ставки судового збору - 1644 гривень 30 копійок.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Босфор» до Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Босфор» (50081, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкр. 5 Зарічний, 61а, код ЄДРПОУ 31223676) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.Б. Ляшко