Постанова № 3880499, 09.06.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2009 р.

Справа № 14-27-29/117-08-2932

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Гуль В.І. (довіреність б/н від 13.05.2009 року)

від відповідача: Опоченський О.М. –директор (паспорт серії КЕ № 568071 виданий 27.02.1997 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ”

на ухвалу господарського суду Одеської області від „15” квітня 2009 року про надання відстрочки виконання рішення

по справі № 14-27-29/117-08-2932

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОПЕКС”

про стягнення 63 808 грн.

В С Т А Н О В И В :

14.07.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ОПЕКС” (далі по тексту –відповідач) заборгованості та штрафу за порушення умов договору поставки в сумі 63 808 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.11.2008 року по справі № 14-27-29/117-08-2932 (суддя Горячук Н.О.) позовні вимоги ТОВ „МСС „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ” задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ „ОПЕКС” на користь позивача 63 808 грн. –заборгованості, 638,08 грн. –держмита та 118 грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

На виконання даного рішення господарським судом Одеської області 14.11.2008 року видано відповідний наказ.

23.03.2009 року ТОВ „ОПЕКС” звернулося до господарського суду Одеської області з клопотанням, згідно якого просило розглянути можливість відстрочки платежу по справі № 14-27-29/117-08-2932 в розмірі 63 808 грн. на строк до одного року. Таке клопотання відповідача мотивоване тяжким фінансовим положенням компанії та накладеним арештом на рахунки компанії. Між тим, заявник зобов'язується сплатити зазначену заборгованість при першій можливості, зокрема, після отримання в добровільному порядку або за рішенням суду від ТОВ „Вінконцерн” заборгованості у розмірі 118 093 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2009 року по справі № 14-27-29/117-08-2932 (суддя Горячук Н.О.) клопотання ТОВ „ОПЕКС” задоволено. Надано відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 04.11.2008 року по справі № 14-27-29/117-08-2932 до 15.10.2009 року.

Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ „МСС „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати та відмовити боржнику у наданні відстрочки виконання судового рішення. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконну і необґрунтовану ухвалу, яка не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, місцевим господарським судом, при винесенні оскаржуваної ухвали не були дотримані всі вимоги ст.121 ГПК України. Так, відповідачем не було представлено до суду достатніх доказів обставин, що ускладнюють виконання рішення та безпосередньо самим судом таких обставин не встановлено, а напроти, взагалі відсутні вказівки на обґрунтовані підстави для задоволення заяви ТОВ „ОПЕКС”.

В обґрунтування своїх доводів та заперечень скаржник посилається на те, що не є належним доказом залучена судом довідка банку № 88 від 10.04.2009 року, так як вона свідчить про відсутність грошових коштів на рахунках боржника станом на 10.04.2004 року, але з того часу (5 років тому) грошові кошти скоріше за все з’явились та існують.

Крім того, на думку скаржника, місцевий господарський суд неправомірно, безпідставно та в порушення вимог ч.4 ст.36 Закону України „Про виконавче провадження” скасував арешт, накладений постановою державного виконавця на рахунки, відкриті в установах банку.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду –без змін, вважаючи її правомірною, обґрунтованою, відповідаючою матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності із частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” № 14 від 26.12.2003 р. передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду від 04.11.2008 року, у якості обставин, що ускладнять виконання рішення або зроблять його неможливим в розумінні ст. 121 ГПК України, ТОВ „ОПЕКС” послалось на тяжке фінансове положення компанії, практично повну відсутність роботи, накладенням арешту на рахунки компанії, а також не отримання на протязі року коштів в розмірі 118 093 грн. за надані ТОВ „Вінконцерн” послуги з перевезення вантажів.

В свою чергу, ТОВ „ОПЕКС” зобов'язується сплатити ТОВ „МСС „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ” заборгованість у розмірі 63 808 грн. при першій можливості, зокрема, після отримання в добровільному порядку або за рішенням суду від ТОВ „Вінконцерн” заборгованості у розмірі 118 093 грн.

Як вбачається з довідки відділення Южного ГРУ „Приватбанк” в с.м.т. Комінтернівське № 88 від 10.04.2009 року, станом на 10.04.2009 року залишки коштів на рахунках ТОВ „ОПЕКС” становлять 0,07 грн. Крім того, на даний момент на рахунки накладений арешт виконавчою службою. (а.с.77)

Постановою Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 15.12,2008 року накладено арешт на майно ТОВ „ОПЕКС” та оголошено заборону на його відчуження (а.с.78).

Також, з матеріалів справи дійсно вбачається, що господарським судом Одеської області розглядається спір про стягнення з ТОВ „Вінконцерн” на користь ТОВ „ОПЕКС” заборгованості у сумі 118 093 грн. (а.с.79).

Отже, місцевий господарський суд, врахувавши особливості правовідносин між боржником та стягувачем, про які наведено вище, цілком обґрунтовано дійшов висновку, що надані боржником докази є достатніми, щоб вважати таке становище ТОВ „ОПЕКС” саме такими обставинами, що можуть призвести до ускладнення виконання рішення або зробити його неможливим.

Судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника на спроби боржника уникнути відповідальності та залишити несплаченим борг, оскільки відстрочка виконання рішення передбачає не відсутність з боку боржника сплати заборгованості, а перенесення її на більш пізній строк.

Не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню доводи скаржника про те, що не є належним доказом залучена судом довідка банку № 88 від 10.04.2009 року, так як вона свідчить про відсутність грошових коштів на рахунках боржника станом на 10.04.2004 року, тобто 5 років тому, оскільки ця довідка (а.с.77) свідчить про стан рахунків ТОВ „ОПЕКС” саме на 10.04.2009 року, а не як помилково зазначає скаржник.

Крім того, взагалі незрозумілими є скарження ТОВ „МСС „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ” на неправомірність і безпідставність скасування судом арешту, що накладений постановою державного виконавця на рахунки, відкриті в установах банку, оскільки, як вбачається з оскаржуваної ухвали від 15.04.20009 року (а.с.81), таких дій як скасування арешту господарським судом Одеської області взагалі здійснено не було.

ТОВ „МСС „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеної місцевим господарським судом ухвали про відстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 04.11.2008 року по справі № 14-27-29/117-08-2932.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Одеської області від 15.04.2009 року по справі № 14-27-29/117-08-2932 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для її скасування або зміни відсутні, а тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ „МСС „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ” –без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу господарського суду Одеської області від „15” квітня 2009 року по справі № 14-27-29/117-08-2932 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ” –без задоволення.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Богунська,26В, код ЄДРПОУ 33212540, п/р 26001010415101 в ЗАТ „Альфа-Банк” м. Київ, МФО 300346) зайве сплачене мито за розгляд апеляційної скарги у сумі 51 грн., про що видати відповідну довідку.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров