Ухвала суду № 38804441, 19.03.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/631/13-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

Суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Херсонський завод гумотехнічних виробів» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до акціонерного товариства закритого типу «Херсонський завод гумотехнічних виробів» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні звернулося до суду з позовом до акціонерного товариства закритого типу «Херсонський завод гумотехнічних виробів» (далі - відповідач), в якому просить стягнути заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за квітень-травень 2011 року у сумі 8020 грн. 30 коп.

В обґрунтування заявлених вимог зазначалося, що акціонерне товариство закритого типу «Херсонський завод гумотехнічних виробів» є страхувальником, зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в місті Херсоні як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. На даному підприємстві працювали ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які виконували роботи зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, які вийшли на пенсію на посадах, що дають право на призначення їм пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач згідно з п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України повинен щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, однак не виконує свого обов'язку добровільно, внаслідок чого заборгованість за квітень - травень 2011 року в розмірі 8020 грн. 30 коп. підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні задоволено повністю. Стягнуто з акціонерного товариства закритого типу «Херсонський завод гумотехнічних виробів» код ЄДРПОУ 05516932, на користь управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за квітень-травень 2011 року у сумі 8020 (вісім тисяч двадцять) грн. 30 коп.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням Приватне акціонерне товариство «Херсонський завод гумотехнічних виробів» в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю. Враховуючи, що зазначених клопотань не надходило, колегія суддів вважає, що справа може бути розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, акціонерне товариство закритого типу «Херсонський завод гумотехнічних виробів» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Трьом громадянам, які раніше працювали в акціонерному товаристві закритого типу «Херсонський завод гумотехнічних виробів», а саме - ОСОБА_2 (довідка відповідача, уточнююча характер та умови праці для призначення пенсії за Списком № 2 від 26 лютого 2010 року № 82/13 - 01, протокол УПФУ № 13704 від 13 квітня 2010 року), ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (довідка відповідача, уточнююча характер та умови праці для призначення пенсії за Списком № 2 від 09 вересня 2010 року № 362/93/01,протокол УПФУ № 4813 від 10 лютого 2011 року) призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за квітень - травень 2011 року склала 8020 грн. 30 коп.

У добровільному порядку акціонерне товариство закритого типу «Херсонський завод гумотехнічних виробів» суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій органу Пенсійного фонду України не погашено.

Задовольняючи позовні вимоги Управління ПФУ в м. Херсоні, суд першої інстанції обґрунтовано послався на п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, з чим погоджується апеляційний суд.

Так, пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній у період, за який стягуються позивачем витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності названим Законом питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з квітня та травня 2011 року були своєчасно направлені відповідачу рекомендованою поштою разом з повідомленнями від 07 квітня 2011 року №2005/01 та від 13 травня 2011 року № 2654/01 та вручені уповноваженій особі підприємства 14 квітня 2011 року та 17 травня 2011 року відповідно. Однак всупереч вимогам Інструкції акціонерне товариство закритого типу «Херсонський завод гумотехнічних виробів» не вносило у встановлені строки до Фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в загальному розмірі 8020 грн. 30 коп. (за ОСОБА_1 - 938 грн. 06 коп., за ОСОБА_2 - 2040 грн. 04 коп., за ОСОБА_3 - 5042 грн. 20 коп.) про що свідчить розрахунок суми боргу управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні.

З огляду на наведене вище, вимога позивача щодо відшкодування відповідачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-69а10, яка відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що оскільки акціонерне товариство закритого типу «Херсонський завод гумотехнічних виробів», як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах, не виконало у добровільному порядку свого обов'язку щодо сплати Пенсійному фонду збору у 100 % розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам за квітень - травень 2011 року, а тому заборгованість у розмірі 8020 грн. 30 коп. належить до стягнення з відповідача.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Отже, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Херсонський завод гумотехнічних виробів» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Херсонський завод гумотехнічних виробів» - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов