Рішення № 3880405, 10.06.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.09

Справа № 14/204-09.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс», м. Запоріжжя

До відповідача: Приватного підприємства «Тристан», м. Охтирка Сумської області

Про стягнення 71331 грн. 20 коп.

Суддя С.О. МИРОПОЛЬСЬКИЙ

При секретарі судового засідання Н.М. Котенко

За участі представників сторін:

Від позивача – не з`явився

Від відповідача – не з`явився

Суть спору: Позивач, відповідно до позовної заяви, просить суд стягнути з

відповідача на свою користь 71331 грн. 20 коп. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору постачання № 212 від 17.01.2007р., з яких 63519 грн. 43 коп. – основна заборгованість, 4739 грн. 20 4коп. – пеня, 2480 грн. 15 коп. – інфляційні збитки, 592 грн. 42 коп. – 3% річних, а також стягнути держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, додаткових письмових пояснень по справі не подав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином. Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження по справі від 20.05.2009р. направлялась відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та договорі постачання № 212 від 17.01.07р., а саме: 42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, 4. Поштове повідомлення про направлення ухвали про порушення провадження по справі від 20.05.2009р. відповідачу до суду не надійшло.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Враховуючи, що ухвала суду була направлена відповідачу за адресою, зазначеною в матеріалах справи, суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача за наявними в матеріалах справи доказами. Таким чином справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання № 212 від 17.01.2007р., відповідно до п. 1.1. якого Постачальник (позивач) зобов`язується передати у власність Покупцю (відповідачу) товар, а Покупець (відповідач) зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 зазначеного договору загальна сума договору складається з сум вартості товару, вказаних в накладних. Пунктом 5.2 договору встановлено, що остаточний термін оплати складає 28 календарних днів з моменту одержання товару відповідачем.

Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки товару відповідачу підтверджується накладними, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими їх печатками, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 35-52).

Відповідач свої зобов‘язання за договором постачання № 212 від 17.01.2007р. не виконав, у зв`язку з чим його заборгованість перед позивачем по сплаті за поставлений товар, склала 63519 грн. 43 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлений товар не провів, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 63519 грн. 43 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору постачання № 212 від 17.01.2007р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов’язання.

Позовні вимоги щодо стягнення 63519 грн. 43 коп. заборгованості за поставлений товар є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору постачання № 212 від 17.01.2007р., позивач просить стягнути з відповідача 592 грн. 42 коп. - 3% річних та 2480 грн. 15 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних збитків та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені у розмірі 4739 грн. 20 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату одержаного товару у вигляді стягнення пені передбачена п. 8.1 договору постачання № 212 від 17.01.2007р., за яким у випадку прострочення оплати товару, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,2% від вартості несплаченого в строк товару за кожен день прострочення оплати. Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 4739 грн. 20 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Таким чином позовні вимоги, є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 63519 грн. 43 коп. основної заборгованості за поставлений товар відповідно до договору постачання № 212 від 17.01.2007р., 4739 грн. 20 коп. пені, 592 грн. 42 коп. 3% річних, 2480 грн. 15 коп. інфляційних збитків.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 80, 82, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Тристан» (42700, Сумська обл., м. Охтирка, вул. Жовтнева, 4, код 31877110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, б. 96, код 25484884) 63519 грн. 43 коп. боргу, 4739 грн. 20 коп. пені, 592 грн. 42 коп. 3% річних, 2480 грн. 15 коп. інфляційних збитків, 713 грн. 31 коп. державного мита, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ С.О. МИРОПОЛЬСЬКИЙ

Повний текст рішення підписаний 15.06.2009р.