Постанова № 38803827, 13.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3191/13-а (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Житлобуд" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Житлобуд" до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Житлобуд" звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах № 0002401507 від 03.06.2013 року про стягнення з позивача за платежем земельного податку з юридичних осіб в сумі 112764,22 грн. та штрафними санкціями в сумі 27391,19 грн. та № 0005091507 від 09.09.2013 року про стягнення з позивача за платежем земельного податку з юридичних осіб в сумі 112764,22 грн. та штрафними санкціями в сумі 27386,19 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Житлобуд" - задовольнити частково, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Житлобуд» - задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка за адресою: м. Черкаси, вул. О. Дашкевича,19 (ТРЦ «Хрещатик Сіті»), що за даними державного земельного кадастру належить Приватному акціонерному товариству "Житлобуд", використовується на умовах цивільно-правових договорів оренди та суборенди приміщень торгівельного центру іншими суб'єктами господарювання і не використовується позивачем в своїй господарські діяльності, а тому підстав для звільнення позивача, як платника єдиного податку, відповідно до норм ПК України немає.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить нормам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Приватне акціонерне товариство "Житлобуд", згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрований 10.12.1997 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради.

У періоді, що перевірявся, Приватне акціонерне товариство "Житлобуд" є платником єдиного податку згідно свідоцтва платника єдиного податку серії А № 998831.

У період з 13.05.2013 року по 17.05.2013 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у м. Черкасах інспектором відділу платежів за землекористування та місцевих податків і зборів управління оподаткування юридичних осіб Вишневською А.О. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Житлобуд» з питань правильності та повноти нарахуванню земельного податку з юридичних осіб за період з 01.01.2011 року по 28.02.2013 року.

За результатами перевірки складений акт від 23.05.2013 року № 1545/15-7/25209534, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме вимог підпункту «г» підпункту 1, абзацу першого підрозділу 8 підрозділу 3 розділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, вимог пункту 297.1 статті 297 розділу ХІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб за період з 01.01.2011 року по 28.02.2013 року на загальну суму 112764 грн. 22 коп.

На підставі акту перевірки від 23.05.2013 року № 1545/15-7/25209534 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0002401507 від 03.06.2013 року за платежем земельний податок з юридичних осіб зі штрафними санкціями на загальну суму 140155,41 грн.

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням позивачем подані скарги до Головного управління Міндоходів у Черкаській області та Міністерства доходів і зборів України. Рішенням від 09.08.2013 року № 4909/2300-10-0170.

Головним управлінням Міндоходів у Черкаській області відмовлено в задоволені скарги.

06.09.2013 року рішенням № 10515/6/99-99-10-01-15 Міністерство доходів і зборів скаргу задовольнило частково, скасувало податкове повідомлення рішення ДПІ в м. Черкасах від 03.06.2013 року № 0002401507 в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 5 грн.

09.09.2013 року ДПІ у м. Черкасах прийняло податкове повідомлення - рішення № 0005091507 з урахуванням рішення Міністерства доходів і зборів України, яким встановило суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб» 140150,41 грн.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду.

Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За приписами підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

У підпункті 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України зазначено, що платниками земельного податку є землекористувачі.

Згідно з пунктом в частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Пунктами 286.1, 286.2 статті 286 Податкового кодексу України регламентовано, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 297.1. статті 297 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 підпункту 293.3.1 пункту 293.3 або підпунктом 1 підпункту 293.3.2 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу;

4) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

5) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

6) збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на пояснення позивач щодо невикористання земельних ділянок у власній господарській діяльності, проте дане твердження спростовується матеріалами справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішень Черкаської міської ради від 03.05.2001 року №449, від 12.06.2000 року № 547 позивачу надано земельні ділянки площею 721 кв. м. для розміщення ряду торгово-побутового призначення по вул.. Благовісній та площею 9456 кв. м. для будівництва торгового центру з підземним паркінгом по вул. О. Дашковича, 19 у м. Черкасах.

Право постійного користування ПАТ «Житлобуд» земельною ділянкою по вул. О. Дашковича, 19 у м. Черкасах зазначено у Державному акті на право постійного користування землею серії І-ЧР № 001357, зареєстрованому в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 356 від 26.10.2000 року.

Право користування ПАТ «Житлобуд» земельною ділянкою по вул.. Благовісній зазначено у рішенні Черкаської міської ради від 03.05.2001 року № 449 та договорі на тимчасове користування землею, зареєстрованому 29.05.2001 року за № 2448.

За період з 01.01.2011 року по 28.02.2013 року за зазначені земельні ділянки ПАТ «Житлобуд» подано до ДПІ у м. Черкасах податкову звітність ( податкові декларації з нульовими показниками):

- за 2011 рік - розрахунок земельного податку від 24.01.2011 року № 923, уточнююча податкова декларація з плати за землю (земельний податок) від 18.04.2013 року № 9017187113;

- за 2012 рік - податкова декларація з плати за землю (земельний податок) від 15.02.2012 року № 3223, уточнююча податкова декларація з плати за землю (земельний податок) від 18.04.2013 року № 9087619928;

- за 2013 рік - податкова декларація з плати за землю (земельний податок) від 19.02.2012 року № 9007818451, уточнююча податкова декларація з плати за землю (земельний податок) від 18.04.2013 року № 902162776.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає правомірним несплату позивачем податку за землю, виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, п. 297.1. статті 297 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 підпункту 293.3.1 пункту 293.3 або підпунктом 1 підпункту 293.3.2 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу;

4) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

5) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

6) збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ серії АА № 736801 основними видами діяльності ПАТ «Житлобуд» є, в тому числі: 68.20 - надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Згідно підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Так, судом першої інстанції та контролюючим органом було вірно встановлено, що відповідно до даних інвентаризаційних справ згідно листа КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 01.06.2012 № 1374, право власності на об'єкти по вул. Дашковича, 19, м. Черкаси, зареєстровано за ТОВ «Оберіг 2010» на підставі свідоцтва про право власності САС № 467808 від 11.10.2010 року виданого виконавчим комітетом Черкаської міської ради та ОСОБА_3 на підставі рішення Соснівського районного суду б/н від 23.07.2010 року.

Відповідно до Свідоцтва на право власності на нерухоме майно, нежитлове приміщення загальною площею 70,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, що діє на підставі свідоцтва про реєстрацію № 2026017000000328 від 16.05.1995 року.

З наведеного вбачається, що позивач, володіючи даним нерухомим майном, уклав із третіми особами цивільно - правові договори з метою отримання прибутку, що є власне господарською діяльність в розумінні норм ПК України.

Окрім того, відповідно до п.п. 287.6. ст.. 287 ПК України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Схожу норму містить ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, відповідно до якої, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

При цьому з аналізу норм ПК України слідує, що власник будівлі (споруди) сплачує земельний податок незалежно від оформлення/реєстрації прав на землю.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції та контролюючого органу щодо донарахуванню позивачу податку з плати за землю.

Разом з тим, як правомірно встановлено судом першої інстанції, п. 60.1.3. статті 60 Податкового кодексу України зазначено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаним якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0002401507 від 03.06.2013 є відкликаним, а тому правові підстави для скасування даного податкового повідомлення - рішення відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Житлобуд" - задовольнити частково, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Житлобуд" задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 41, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Житлобуд" - задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року - скасувати.

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Житлобуд" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 0005091507 від 09.09.2013 року за платежем - «земельний податок з юридичних осіб» в сумі 112764,22 грн. та штрафними санкціями в сумі 27386,19 грн., усього - 140150,41 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.