Постанова № 3880375, 15.06.2009, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.06.2009 р. справа №11/50

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Величко Н.Л.

суддів

Москальової І.В. , М'ясищева А.М.

при секретарі Натаріній О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Требік Т.Ю. –за дов. № 06/887 від 28.01.2009р.

від відповідача: не з'явились

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Горлівськтепломережа", м. Горлівка Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області від 30.04.2009р. у справі № 11/50 (суддя Чернота Л.Ф.)

за позовом: Закритого акціонерного товариства "Горлівськтепломережа", м. Горлівка Донецької області

до відповідача: Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Калінінського району" Горлівської міської ради м. Горлівка Донецької області

про стягнення суми боргу в розмірі 57 380,66грн., інфляційних в розмірі 1664,04грн., 3% річних в розмірі 320,70грн.

встановив:

1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду

04.03.2009р. Закрите акціонерне товариство "Горлівськтепломережа", м. Горлівка Донецької області звернулося з позовом до Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Калінінського району" Горлівської міської ради м. Горлівка Донецької області про стягнення суми боргу в розмірі 57 380,66грн., інфляційних в розмірі 1664,04грн., 3% річних в розмірі 320,70грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.04.2009р. у справі № 11/50 (суддя Чернота Л.Ф.) позовні вимоги задоволенні частково та стягнуто з Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Калінінського району" Горлівської міської ради м. Горлівка Донецької області на користь Закритого акціонерного товариства "Горлівськтепломережа", м. Горлівка Донецької області суму боргу в розмірі 57 380,66грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 573,80грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,05грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не пред’явлено відповідачу вимоги про стягнення інфляції в розмірі 1664,04грн., 3% річних в розмірі 320,70грн. за невиконання грошового зобов’язання щодо виконаних робіт, а надсилання позовної заяви відповідачу не може вважатись вимогою виконання обов’язку в розумінні ст. 530 ЦК України.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення

Позивач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його частково скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ЗАТ "Горлівськтепломережа" до Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Калінінського району" Горлівської міської ради повністю.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення в частині відмови у сумі 1984,74грн. прийнято з порушенням норм матеріального права.

Вважаємо, що норми діючого цивільного законодавства України не встановлюють чіткого визначення, щодо форми у якій потрібно пред'являти до боржників (які прострочили виконання грошового зобов'язання) вимоги в розумінні ст.625 ЦК України про сплату інфляційних нарахувань та 3% річних, а також не містять приписів про обов'язковість досудового направлення на адресу боржника окремої вимоги на сплату інфляційних нарахувань та 3% річних. відсутність якої стало би підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних.

Посилається на те, що висновок суду про відмову у задоволенні вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних (у зв'язку з відсутністю окремої вимоги на їх сплату), порушує також принцип повного, всебічного та об'єктивного розгляду суддею в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, закріпленого ст.43 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки, наявність чи відсутність окремої вимоги про сплату інфляційних нарахувань та 3 % річних у розглядуваній справі № 11/50 ніяк не впливає на вирішення спору по суті (при наявності відповідних вимог, викладених позивачем у позовної заяві від 24.02.09 № 06/1997), а лише є для суду формальною підставою для відмови позивачу у задоволенні вимог, та як наслідок - затримка у захисті порушених прав позивача, що не узгоджується із принципом процесуальної економії та не відповідає приписам ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. щодо ефективного судового захисту.

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Відповідач представників у засідання суду не направив, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представників відповідача за наявними у матеріалах справи доказами, оскільки його явка при порушенні апеляційного провадження у справі була визнана необов'язковою, відповідач повідомлений про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

4.Апеляційною інстанцією встановлено:

08.02.2007р. між КП "Шепелява" та ЗАТ "Горлівськтепломережа" укладений договір підряду № 48, згідно п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт з хімічної промивки внутрішньої системи опалення споживачів (котельна №9) згідно виписки з додатку до планової калькуляції № 275/06 (а.с.14).

Відповідно до п. 1.1,1,2 Статуту Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника Калінінського району” Горлівської міської ради створено рішенням Горлівської міської ради за № V/20-4 від 08.08.2007р. шляхом приєднання комунальних підприємств "Рум’янцевський", "Шепелева", "Магістральне", „Малинича” до Комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Горлівської міської ради і є правонаступником прав та обов’язків приєднаних комунальних підприємств .

Вартість робіт згідно п.2.1 договору № 48 складає 57 380,66грн. в т.ч. ПДВ 20% 9 563,44грн. .

Позивачем виконані роботи на суму 57 380,66грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, підписаною 31.03.2007р. КП "Шепелева" та ЗАТ "Горлівськтепломережа" без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками (а.с.15).

Позивачем на адресу відповідача направлено лист № 04/13821 від 08.12.2008р. з вимогою про оплату суми в розмірі 57 380,66грн., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 799226 (а.с.17).

Відповідач відповіді на вимогу не надіслав.

Позивачем здійснений розрахунок 3% річних за період з 19.12.2008р. по 24.02.2009р. у сумі 320грн.70коп., інфляційні за січень 2009р.

5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виконано належним чином відповідно до Закону, умов договору та інших актів цивільного законодавства.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Позивач виконав свої зобов’язання за договором,що підтверджено актом прийомки виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, який підписаний сторонами 31.03.2007 року в сумі 57380грн.66коп.

Пунктом 2.2 договору № 48 від 8.02.2007р. встановлено, що замовник здійснює оплату робіт по фактично виконаним обсягам, підтвердженим актом приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в), після підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в). Тобто договором не встановлено строк виконання грошового зобов’язання замовником.

Позивач 08.12.2008р. направив лист з вимогою про оплату вартості виконаних робіт у сумі 57 380,66грн. Відповідач не сплатив вартість робіт у семиденний термін відповідно до п.2 ст.530 ЦК України, тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позов щодо стягнення суми заборгованості за договором підряду у повному обсязі.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції приймаючи рішення у справі у частині відмови у позові щодо стягнення індексу інфляції та 3% річних у порушення ст. 43 ГПК України не з’ясував усі обставини, які мають значення для вирішення справи по суті та невірно застосував норми матеріального права.

Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.1 постанови від 29.12.1976р. №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається договором підряду № 48 від 08.02.2007р. сторонами не оговорений порядок сплати за виконанні роботи та строки оплати.

Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з відповідною вимогою 08.12.2008р. (а.с.17), що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 799226 (а.с.19).

Таким чином, відповідач повинен був виконати грошове зобов’язання за договором до 15.12.2008р.

Відповідач не сплатив суму заборгованості у встановлений строк .

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені ст. 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання відповідачем.

Після направлення позивачем вимоги про сплату коштів, відповідач у термін до 15.12.08 грошове зобов'язання не виконав , тому у позивача з цього моменту виникло право вимагати сплати боргу з нарахуванням річних та інфляційних відповідно до п.2 ст.625 ЦК України.

З розрахунку наданого позивачем вбачається, що 3% річних нараховані за період з 19.12.2008р. по 24.02.2009р. в розмірі 320,70грн, інфляційні за січень 2009р. в розмірі 1664,04грн., тобто позивачем визначений період нарахування інфляційних та 3% річних після звернення з вимогою про сплату заборгованості за договором підряду листом від 08.12.2008р.

Підставою для відмови у цій частині позовних вимог суд першої інстанції зазначив те, що договором не визначено порядок оплати та не направлення позивачем відповідачу саме вимоги про стягнення річних та інфляційних, але с такою правовою позицією судова колегія не може погодитись оскільки:

Порядок виконання зобов’язань (у тому числі і грошових) у випадку, коли сторони не встановили строк їх виконання, врегульовано ч.2 ст.530 ЦК України;

Суд встановив факт несвоєчасного виконання грошового зобов’язання відповідачем саме виходячи з норм цієї статті;

Право вимоги про сплату боргу з нарахуванням річних та інфляційних випливає не з договору, а з кодексу (ст.625 ЦКУ), як правові наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання і на цю вимогу не може бути поширений порядок встановлений главою 48 Цивільного кодексу України "Виконання зобов’язання", у тому числі передбачений частиною 2 ст.530 цього кодексу.

Нормами цивільного чи господарського законодавства не встановлено обов’язковий до судовий порядок врегулювання спорів, тому у суду були відсутні правові підстави для відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення боргу з нарахуванням інфляційних та 3% річних.

На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.2 ст.103, п.1, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Горлівськтепломережа", м. Горлівка Донецької області задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 30.04.2009р. у справі № 11/50 скасувати частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Служба єдиного замовника Калінінського району" Горлівської міської ради м. Горлівка Донецької області (вул. Безсонова, 37, м. Горлівка, Донецька область, 84642, вул. Малинина, 41, м. Горлівка, Донецької області, 84642, п/р № 26003200912860 у ДОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Донецьк, МФО 334011, код 33174741) на користь Закритого акціонерного товариства "Горлівськтепломережа", м. Горлівка Донецької області (вул. Академіка Павлова, 13, м. Горлівка, Донецька область, 84601, п/р № 26005414020000 ВАТ "ПроФінБанк" м. Донецьк, МФО 334594, код 03337007) інфляційних в розмірі 1664,04грн., 3% річних в розмірі 320,70грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 316,68грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 3,95грн.

Доручити Господарському суду Донецької області видати наказ.

В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий Н.Л. Величко

Судді: І.В. Москальова

А.М. М'ясищев

Постанова підписана 17.06.2009р.

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС