Постанова № 38801832, 21.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2014 р. Справа №805/5013/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:55 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мальцевої Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Ростова Я.С.

представника позивача не з'явився

представника відповідача не з'явився

представника відповідача не з'явився

представника відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, м. Макіївка, Донецька область,

до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області, Головного Управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у м.Макіївки Донецької області,

про визнання дій неправомірними та стягнення безпідставно сплаченого збору в сумі 4893,75 грн.,-

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м.Макіївки Донецької області (далі - УПФУ в Червоногвардійському районі м. Макіївки), Головного Управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі - ГУ ДКС України в Донецькій області) про визнання дій неправомірними та стягнення безпідставно сплаченого збору в сумі 4893,75 грн. Ухвалою суду від 05.05.2014 року до участі в справі як відповідача було залучено Управління Державної казначейської служби України у м.Макіївці Донецької області (далі - УДКС України в м.Макіївки).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що при реєстрації 16 травня 2012 року автомобіля марки Skoda Octavia A5 Eleganse, згідно з довідкою-рахунком серія ДПІ №295898 ним було сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4893,75 гривень. 01 квітня 2014 року позивач звернувся до УПФУ в Червоногвардійському районі м.Макіївки з заявою про повернення вказаних коштів, однак, 07 квітня 2014 року листом №3455/37.03 Управлінням Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м.Макіївки Донецької області позивачу було відмовлено в поверненні вказаних коштів. Таку відмову позивач вважає необґрунтованою, оскільки, за його думкою, позивач не повинен був сплачувати 3% збір до УПФУ м. Макіївки при реєстрації транспортного засобу, в зв'язку з тим, що згідно з пунктом 7 статті 1 Закону України №400/97-ВР від 26 червня 1997 року «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками цього збору є юридичні і фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів. Цей Закон не містить положень, що при відчуженні легкових автомобілів платником збору є фізична особа, яка набуває право власності на автомобіль, тобто його покупець, так як згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України, відчужувачем майна за договором купівлі-продажу є продавець, а не покупець. Позивач зазначив, що норма пункту 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97 в редакції до 28 червня 2012 року та норма пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740, по різному врегульовують одне й те саме питання, внаслідок чого позивач вважає, що оскільки Закон має вищу юридичну силу над Порядком збір ним сплачено безпідставно. За таких обставин, просить суд стягнути з Державного бюджету України безпідставно сплачений збір в сумі 4893,75 грн.

Позивач до судового засідання не з'явився, згідно з позовною заявою просив суд розгляну справу за його відсутністю, 21.05.2014 року на телефон-факс суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

УПФУ в Червоногвардійському районі м. Макіївки надало до суду заперечення проти адміністративного позову, де зазначило, що органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів тільки за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, яке підтверджується документом про сплату даного збору. Під відчуженням в Законі розуміється втрата права власності, фактично підзаконним нормативним актом встановлений і складений практикою Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740, при якому не особа, яка відчужує, а особа, яка набуває право власності на автомобіль сплачує три відсотковий збір. Цю сплату набувачами легкового автомобілю перевіряє підрозділ ДАІ при реєстрації машини за новим власником. Якщо цей збір не сплачений, реєстрація не буде проведена. На підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та розглянути справу без участі представника відповідача.

ГУ ДКС України в Донецькій області у судове засідання представника не направило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялось належним чином. 30.04.2014 року до відділу діловодства та документообігу суду надало клопотання, згідно з яким просило замінити Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на належну сторону в справі - Управління Державної казначейської служби України у м.Макіївці Донецької області.

Як зазначалося вище, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2014 року до участі в справі як відповідача було залучено Управління Державної казначейської служби України у м.Макіївці Донецької області, вказаний відповідач у судове засідання представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з довідкою-рахунком серії ДПІ №295898 від 25.04.2012 року позивачем був придбаний автомобіль марки «Skoda Octavia A5 Eleganse» (а.с.7).

16 травня 2012 року, ОСОБА_1 сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 4893,75 грн., що підтверджується квитанцією №2471.599.5 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва НОМЕР_2 16 травня 2012 року вказаний вище автомобіль був зареєстрований у ВРЕР м.Макіївки при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області (а.с.8).

01.04.2014 року позивач звернувся до УПФУ в Червоногвардійському районі м.Макіївки з заявою про повернення примусово (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, згідно з якою зазначив, що оскільки ОСОБА_1 є покупцем автомобіля, а не платником збору з операцій в відчуження автомобіля, кошти сплачені ним 16.05.2012 року в сумі 4893, 75 підлягають поверненню (а.с.9).

Листом № 3455/37.03 від 07.04.2014 року Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м.Макіївки повідомило позивача про те, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів ОСОБА_1 сплачений на законних підставах, внаслідок чого, сума сплаченого збору поверненню не підлягає (а.с.10).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли у цій справі, суд виходить з наступного.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 7 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Виходячи із змісту вказаної правової норми, суд приходить до висновку, що остання не містить імперативної вказівки, яка саме особа - продавець чи покупець повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні (укладанні договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо) автомобілю.

Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» регулює питання об'єкту та ставок цього збору.

Статтею 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до ст.6 Закону Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зобов'язано Кабінет Міністрів України, зокрема, прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону.

3 листопада 1998 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1740, якою затверджено Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (далі - Порядок).

За приписом п.1 Порядку, цей порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно п.п.12-15 Порядку, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість. Органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.

Таким чином, саме Порядком конкретизовано механізм та порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобілів, і зазначено, що платниками такого збору є, зокрема, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі на підставі певних цивільно-правових договорів, тобто покупці.

До того ж, підставою для сплати позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування стала саме необхідність реєстрації легкового автомобіля в органах державтоінспекції, звільнення особи від сплати такого збору при реєстрації автомобілю в органах ДАІ діючим спеціальним законодавством не передбачено.

Суд зазначає, що положення пунктів 12-15 зазначеного вище Порядку не суперечать пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 у відповідності до приписів п.7 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97 (в редакції, яка була чинною на момент сплати збору) є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплатив зазначений збір відповідно до діючого на той момент законодавства і правових підстав для його повернення немає.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання дій відповідача щодо відмови в поверненні грошових коштів у розмірі 4 893,75 грн. протиправними та стягнення вказаних грошових коштів, внаслідок чого позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

З частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позовна заява ОСОБА_1 містить вимоги майнового характеру.

На виконання Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 відповідно до квитанції №14967.777.1 від 15.04.2014 р. сплачений судовий збір у сумі 182,70 грн., що складає 10 відсотків розміру ставки судового збору.

Оскільки позивачем на користь Державного бюджету України під час подання адміністративного позову, за вимоги майнового характеру сплачено грошові кошти з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», враховуючи ті обставини, що у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, решта суми судового збору в розмірі 1644,30 грн. підлягає стягненню з позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області, Головного Управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у м.Макіївки Донецької області, про визнання дій неправомірними та стягнення безпідставно сплаченого збору в сумі 4893,75 грн., відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: Держбюджет Калінінського р-ну м. Донецьк, р/р 31217206784005 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО банку 834016, код ЄДРПОУ № 38034015) решту суми судового збору в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 (тридцять) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мальцева Н.Г.