Постанова № 38801197, 20.05.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2014 р. Справа № 922/2411/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю прокурора: Хряк О.О. (посвідчення №013774 від 06.12.2012 року);

та представників сторін:

позивача - Сосіна І.О. (довіреність №01/01-26/05-14 від 08.01.2014 року);

відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.№731Х/1-38) на рішення господарського суду Харківської області від 19.08.2013 року

за позовом Заступника прокурора Орджонікідзевського району міста Харкова, м.Харків

за участю прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харіквській області, м.Харків

до ТОВ "Приват-Бізнес", м.Харків

про стягнення 130823,55 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор в інтересах Державної екологічної інспекції в Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Приват-Бізнес", в якому просив суд стягнути з відповідача збитки, заподіяні державі внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 130823,55 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.08.2013 року (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду необґрунтоване, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області від 19.08.2013 року у справі № 922/2411/13 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

В судове засідання 14.05.2014 року відповідач не з'явився, однак надав суду клопотання (вх.№3761) про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.

Відповідно до підпункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідач мав би забезпечити участь в судовому засіданні 14.05.2014 року іншого свого представника. Відповідачем не надано суду доказів неможливості прибуття представника в судове засідання. Неможливість заміни представника та неможливість розгляду справи без участі його представника відповідачем не доведена.

Крім того, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 року розгляд апеляційної скарги вже відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання (також за його клопотанням).

Строк розгляду апеляційної скарги спливає 17.05.2014 р., тобто через два дні.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на те, що оскаржуване рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи. Просить рішення господарського суду Харківської області від 19.08.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Прокурор надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, зокрема, що за наслідками обстеження земельної ділянки позивачем були складені акт обстеження (дотримання природоохоронного законодавства) та акт обстеження засміченої земельної ділянки, дії позивача не визнано протиправними, а тому апеляційна скарга відповідача є необгрунтованою.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, відповідно до наданих Державній екологічній інспекції повноважень проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ «Приват-Бізнес», яким здійснюється експлуатація земельної ділянки по вул.Плитковій, 12 в м.Харкові на підставі договору оренди від 06.04.2006 року №740667100023.

Під час проведення перевірки позивачем було виявлено незаконно розміщене сміття на території ТОВ «Приват-Бізнес».

Згідно акту обстеження (дотримання вимог природоохоронного законодавства) №06-29-169 від 13.05.2011 року та акту обстеження засміченої земельної ділянки №06-19/169 від 13.05.2011 року, під час обстеження території ТОВ «Приват-Бізнес» за адресою: м.Харків, вул.Плиткова, 12 виявлено смітник на відкритому ґрунті, розміром 5,7Ч2 м., загальною площею 11,4 кв.м., об'ємом 54 м3. Морфологічний склад відходів: побутові відходи та відходи металобрухту (а.с.10, 11).

Згідно розрахунку, проведеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Харківській області на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за №149 від 04.04.2007 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №422/13689 від 25.04.2007, внаслідок порушення ТОВ "Приват-Бізнес" вимог природоохоронного законодавства, а саме засмічення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12, площею 11,4 кв.м. та об'ємом 54 мЗ, державі заподіяні збитки на суму 130823,55 грн. (а.с.13).

Державною екологічною інспекцією було направлено відповідачу розрахунок збитків та претензію №80 від 21.06.2011 року, з пропозицією добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення ст.17 Закону України «Про відходи» та ст.55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в розмірі 130823,55 грн. (а.с.12).

Однак, як зазначає позивач, заподіяна шкода в добровільному порядку відповідачем сплачена не була, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Крім того, прокуратурою Орджонікідзевського району м. Харкова 01.06.2011 року порушено кримінальну справу № 26110040 за фактом службової недбалості, - за невиконання посадовими особами ТОВ "Приват-Бізнес" своїх службових обов'язків, що призвело до заподіяння шкоди охоронюваним законом державним інтересам в розмірі 130823,55 грн. (а.с.18).

В матеріалах справи міститься висновок судової економічної експертизи №6339 від 10.06.2011 року, в якому зазначено, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої засміченням земельних ресурсів відходами арифметично підтверджується та результат розрахунку становить 130823,55 грн. (а.с.20).

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.09.2011 року до посадової особи, винної у вчиненні кримінально-караного діяння, яким державі завдано збитків на суму 130823,55 грн., застосовано положення Закону України "Про амністію", кримінальна справа припинена (а.с.24).

В свою чергу, відповідач зазначає, що позивач не надав жодного належного та допустимого доказу наявності правових підстав стягнення заподіяної шкоди, а акт обстеження засміченої земельної ділянки не направлявся позивачем на адресу відповідача.

Колегія суддів приймає до уваги наступне.

Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов'язок додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля.

Так, відповідно до ст.35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель, у тому числі, від засмічення.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про відходи", відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевим радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Відповідно до ч.7 ст.33 Закону України «Про відходи» забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, не землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Відповідно до пункту „з" статті 17 Закону України „Про відходи" суб'єкти господарювання у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Згідно зі ст.56 Закону України «Про охорону земель» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільної-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 43 Закону України "Про відходи", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Пунктом 3.3. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171 встановлено, що факти засмічення земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Згідно з п.п.3.2-3.3 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення (п.5.1 методики).

Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N 464, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2009 р. за N 18/16034, визначено процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Згідно з п. 1.4 Порядку акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Відповідно до 4.27. Порядку, у разі виявлення під час проведення перевірок правопорушень, які містять ознаки злочину, відповідний орган Держекоінспекції не пізніше 10 робочих днів з дня оформлення відповідних матеріалів щодо такого правопорушення направляє їх до правоохоронних органів.

Для покладення відповідальності на суб'єкт господарювання за порушення законодавства про охорону навколишнього середовища необхідно врахувати наявність підстав цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди, що передбачено ст.1166 Цивільного кодексу України, а саме наявність повного складу правопорушення як то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками( шкода), вина правопорушника.

Шкода є однією із загальних умов виникнення зобов'язання з її відшкодування і вона означає сукупність несприятливих для особи, якій вона завдана, майнових наслідків.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог представлено і судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги матеріали перевірки Державної екологічної інспекції в Харківській області, зокрема, акт обстеження №06-29-169 та акт обстеження засміченої земельної ділянки №06-19/169, яким зафіксовано факт засмічення відповідачем земельної ділянки за адресою: м.Харків, вул.Плиткова, 12.

Вказані акти відповідачем в установленому законом порядку оскаржено не було.

Таким чином, вищевказані акти обстеження, складені уповноваженими посадовими особами Державної екологічної інспекції в Харківській області, є належним доказом обставин, які в ньому зафіксовані.

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.09.2011 року, якою встановлено, що в результаті службової недбалості ОСОБА_2 (директора ТОВ «Приват-Бізнес»), вираженої в порушенні вимог природоохоронного та санітарного законодавства (а саме засмічення земельної ділянки за адресою: м.Харків, вул.Плиткова, 21 відходами) державі нанесено матеріальну шкоду на суму 130823,55 грн.

Також постановою встановлено, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, доведена дослідженими судом доказами. Судом задоволено клопотання підсудного про застосування до нього Закону України «Про амністію» від 2011 року, звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, та на цій підставі припинено кримінальну справу.

Встановлення Орджонікідзевським районним судом м.Харкова наявності вини ОСОБА_2, який був начальником виробничої дільниці Товариства на час проведення Інспекцією перевірки, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України - засміченні земельної ділянки побутовими та промисловими відходами, дає підстави колегії суддів вважати встановленим факт здійснення відповідачем правопорушення.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 11.03.2014 року (головуючий суддя Демидова А.М., суддя Волік І.М., суддя Кролевець О.А.) по справі №922/3736/13.

У відповідності до приписів ст.ст.68;69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства,установи, організації а громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Отже, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем вимог чинного законодавства, прямого причинного зв'язку та розміру шкоди, місцевий господарський суд цілком правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 130823,55 грн., заподіяної внаслідок порушення вимог земельного законодавства та законодавства про відходи (допущення засмічення земельної ділянки).

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в матеріалах справи немає жодного доказу ознайомлення підприємства зі змістом акту обстеження засміченої земельної ділянки (дотримання вимог природоохоронного законодавства), однак в акті обстеження №06-29-169 вказано, що він складений в присутності бригадира (начальника дільниці (а.с.10; 10-зв) ТОВ «Приват-Бізнес» ОСОБА_3, про що свідчить його підпис у вказаному акті.

В акті обстеження засміченої земельної ділянки №06-19/169 (а.с.11зв.) вказано про вручення його представнику відповідача та стоїть підпис ОСОБА_3

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Апелянт наполягає на тому, що не був повідомлений судом першої інстанції про місце і дату судового засідання.

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Ухвалу про порушення провадження у справі надіслано судом першої інстанції на адресу відповідача, вказану позивачем в позовній заяві: м. Харків, вул. Плиткова,12.

Вказана ухвала була повернена суду поштовим відділенням ( а.с. 46-52).

Суд першої інстанції ухвалою від 04.07.2013 р. відклав розгляд справи на 08.08.2013 р. у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

Ухвалою від 08.08.2013 р. продовжено строк розгляду справи, та відкладено її розгляд на 19.08.2013 р., в тому числі у зв'язку із неявкою відповідача в судове засідання.

Отже, доводи відповідача за апеляційною скаргою про те, що суд першої інстанції без належного дослідження всіх обставин справи розглянув її в одному судовому засіданні не відповідає дійсності.

Крім того, суд першої інстанції встановив належну адресу відповідача та надіслав за цією адресою ухвалу про час і місце судового засідання, про що свідчить відмітка канцелярії господарського суду на зворотній стороні ухвали.

Штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 19.08.2013 року у справі № 922/2411/13 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.08.2013 року у справі № 922/2411/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Сіверін В.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.

Повний текст постанови по справі №922/2411/13 підписано 19.05.2014 року