Рішення № 38801193, 12.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8080/13 12.05.14

За позовомДочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш»до Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство «Шепетівський ремонтний завод»за участю Прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сферіпростягнення 271 365,51 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Божков Т.І. від відповідача Єрмоленко Ю.О. від третьої особине з'явились від прокуратуриГалета О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» до Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про стягнення 271 365,51 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, поданої 28.05.2013).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір комісії № 3/7/1-016/10-12/193-Д від 22.11.2010 для реалізації позивачем спецвиробів. Проте, пред'явлені до стягнення грошові кошти позивачем було перераховано відповідачу за ще не реалізовані спецвироби, а тому вказані грошові кошти, на думку позивача, підлягають поверненню відповідачем на підставі приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно одержані.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 у справі № 910/8080/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 у справі № 910/8080/13 залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.02.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 у справі № 910/8080/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №910/8080/13 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2014 суддею Смирновою Ю.М. прийнято справу № 910/8080/13 до провадження та призначено розгляд справи на 20.03.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2014 розгляд справи відкладено на 09.04.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору у справі № 910/8080/14 на 15 днів та оголошено перерву в судовому засіданні до 12.05.2014.

В судове засідання, призначене на 12.05.2014, представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечує. Відповідач зазначає, що грошові кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, позивач перерахував за реалізацію спецвиробів на умовах укладеного сторонами договору, тобто за наявності правової підстави.

Прокуратура Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері підтримує позицію відповідача у справі.

Третя особа повноважних представників в судове засідання не направила, пояснень по суті позову не надала.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.11.2010 між Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (далі - комітент) та Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» (далі - комісіонер) укладено Договір комісії № 3/7/1-016/10-12/193-Д щодо відчуження та реалізації військового майна на зовнішньому ринку (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) комітент доручає комісіонеру, а комісіонер бере на себе зобов'язання за комісійну плату укласти на умовах, що не суперечать цьому Договору, виконати від свого імені, в інтересах комітента та за рахунок останнього, контракт з покупцем (далі - покупець) для реалізації на зовнішньому ринку на умовах FСА - аеропорт Гостомель, м. Гостомель, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати «ІНКОТЕРМС» у редакції 2000 року, виробів (далі - Спецвироби), згідно із Специфікацією спецвиробів, які передаються Комітентом Комісіонеру, для реалізації Покупцю (Додаток № 1 до Договору). Відшкодування витрат комісіонера на організацію реалізації Спецвиробів покупцю за цим Договором, сплата податків та обов'язкових платежів до бюджету, крім тих, що комісіонер відповідно до чинного законодавства має сплачувати самостійно за рахунок власних обігових коштів (податок на прибуток тощо), а також нарахування суми комісійної плати здійснюється за рахунок коштів, які надійшли на рахунок комісіонера від покупця за реалізовані спецвироби.

Номенклатура, категорія та кількість спецвиробів, які передаються для реалізації за цим Договором, повинні відповідати Додатку № 1 до Договору (п. 2.1 Договору).

Як встановлено п. п. 12.1 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін (22.11.2010).

Дія Договору закінчується після виконання сторонами зазначених в Договорі взаємних зобов'язань, але не пізніше 31.12.2010.

Додатковими угодами до Договору строк його дії продовжено до 01.04.2012.

Приписами п. 3.1 Договору сторонами погоджено, що для проведення реалізації спецвиробів покупцю комітент зобов'язується передати комісіонеру зазначені у Додатку № 1 спецвироби на умовах ЕХW - військова частина 2276 ВВ МВС України, Охтирка Сумської обл., відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати «ІНКОТЕРМС» у редакції 2000 року.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що загальна сума цього Договору, за яким комітент передає для реалізації комісіонеру спецвироби, підтверджується додатками до Договору, встановлюється сторонами у розмірі 1 599 095,33 грн. і включає залишкову вартість спецвиробів.

Ціна реалізації спецвиробів покупцю встановлюється комісіонером з урахуванням вимог п. 4.1 Договору, кон'юнктури ринку, витрат на виконання передпродажної підготовки спецвиробів, комісійної плати та витрат комісіонера, а також встановлених чинним законодавством податків, які безпосередньо пов'язані з реалізацією спецвиробів покупцю та виконанням умов Договору. Ціна реалізації спецвиробів повинна бути вище залишкової вартості спецвиробів та зазначених витрат, якщо інше не буде погоджене з Міністерством економіки України та комітентом і обумовлено Додатковою угодою між сторонами (п. 4.2 Договору).

Згідно з п. 4.3 Договору, грошова сума, яку комісіонер зобов'язується перерахувати комітенту від виконання його доручення, повинна бути не меншою суми 1 783 390,86 грн., визначеної у п. 5 Додатку № 2 до Договору.

На виконання Договору 03.09.2010 між позивачем, як продавцем, та компанією «Culworth Investments Corporation», як покупцем укладено Контракт № 5/71-К, за яким позивач реалізував нерезиденту 50 од. спецвиробів за 341 685,65 Євро (що становить 3 580 865,61 грн. по курсу НБУ станом на 08.12.2010).

На рахунок відповідача позивач перерахував 1 913 821,00 грн.

Позивач вказує, що оскільки ним було реалізовано лише частину переданих спец виробів, то на виконання умов Договору позивач у відповідності до п. 5.5 Договору зобов'язаний був перерахувати на рахунок відповідача суму отриманих від покупця коштів (з вирахуванням комісії та витрат на передпродажну підготовку та організацію відчуження майна) у розмірі 1 642 455,49 грн., а відтак, за твердженням позивача, різниця - 271 365,51 грн. отримана відповідачем безпідставно та підлягає поверненню позивачу на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Суд погоджується з доводами позивача виходячи з наступного.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором комісії.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ч. 1 ст. 1013 Цивільного кодексу України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що за виконання доручення за цим Договором комісіонер з коштів, що перераховані покупцем, отримує комісійну плату у гривнях за курсом продажу валютних надходжень на міжбанківському валютному ринку України згідно із пунктом 1.6 цього Договору у розмірі 5 % (у тому числі ПДВ) від загальної суми коштів, фактично отриманої комісіонером від покупця за реалізовані спецвироби. Моментом відрахування (нарахування) комісійної плати є дата перерахування комісіонером комітенту коштів, що належать останньому.

За Договором відповідач передав позивачу для реалізації 60 штук гранатометів 30мм АГС-17 1988-1990 років на підставі наряду від 25.11.2010 № ВО-10/100 та акту прийому-передачі майна від 26.11.2010.

В свою чергу, позивачем фактично реалізовано відповідні спецвироби у кількості 50 штук. Решта переданих на підставі Договору спецвиробів реалізована позивачем не була, і ці обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до п. 1.2 Договору комісіонер укладає та виконує окремий договір з Державним підприємством «Шепетівський ремонтний завод» (м. Шепетівка Хмельницької обл.) щодо проведення робіт з передпродажної підготовки Спец виробів, тобто сторони погодили, що окрім обов'язку реалізації відповідного майна (спецвиробів), позивач зобов'язаний провести його передпродажну підготовку.

На виконання п. 1.2 Договору, 25.11.2010 між комісіонером та третьою особою (виконавцем) укладено Договір № 12/196-Д, за змістом якого позивач доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з капітального ремонту та передпродажної підготовки (далі - послуги) 30 мм гранатометів АГС-17 у кількості 60 комплектів (далі - вироби).

Відповідно до п. 1.2 Договору № 12/196-Д від 25.11.2010, позивач зобов'язується оплатити вартість послуг, загальний розмір яких складає 1 139 022,00 грн. (п. 3.1 Договору № 12/196-Д від 25.11.2010).

Як свідчать матеріали справи, на проведення передпродажної підготовки та капітального ремонту 50 комплектів 30 мм гранатометів АГС-17 позивачем понесено витрати у розмірі 949 185,00 грн.

При цьому, суд відзначає, що ані Договором, ані будь-яким іншим документом не конкретизовано, які саме види робіт слід проводити в якості передпродажної підготовки, а тому доводи відповідача про те, що такі витрати понесені позивачем поза межами узгоджених сторонами робіт з передпродажної підготовки судом відхиляються.

Крім того, на організацію відчуження 50 комплектів 30 мм гранатометів АГС-17 позивачем було понесено витрати у розмірі 810 181,87 грн. (отримання дозволів, послуги перевезення та інш.).

Всі вищевикладені витрати підтверджені документально. Належних та допустимих доказів завищення розміру таких витрат відповідач не надав.

За змістом п. 1.1 Договору відшкодування витрат комісіонера на організацію реалізації спецвиробів покупцю за цим Договором здійснюється за рахунок коштів, які надійшли на рахунок комісіонера від покупця за реалізовані спецвироби, а за змістом п. 5.5 Договору кошти (частина коштів), які надійшли на рахунок комісіонера за реалізовані спецвироби покупцю, перераховуються на рахунок комітента, за виключенням комісійної плати та документально підтверджених сум витрат, понесених комісіонером при організації реалізації спецвиборів покупцю за договором.

Приписами п. 5.5 Договору встановлено, що кошти (частина коштів), які надійшли на рахунок комісіонера за реалізовані спецвироби покупцю, за виключенням комісійної плати та документально підтверджених сум витрат, понесених комісіонером при організації реалізації спецвиборів покупцю за договором (у розмірах, узгоджених з комітентом), у строк п'яти робочих днів з дати продажу валютних надходжень, але не пізніше десяти робочих днів з дати їх зарахування на рахунок комісіонера, перераховуються у гривнях за курсом продажу на рахунок комітента з обов'язковою позначкою в платіжному дорученні «Для Внутрішніх військ МВС України. Надходження від реалізації військового майна за Договором від «__» ____ 2010 р. № ___».

Таким чином, на підставі Договору у позивача виник обов'язок з перерахування на рахунок відповідача коштів, які надійшли на його рахунок від покупця (за виключенням відповідних відрахуваньу порядку, визначеному Договором) саме за реалізовані спецвироби, а отже, розмір суми, обов'язок по перерахуванню якої виникає у позивача на підставі Договору, обумовлений кількістю та вартістю фактично реалізованих комплектів спецтехніки, а не визначається із розрахунку вартості всього переданого для реалізації майна.

У відповідності до умов п. 5.5 Договору за результатами реалізації 50 од. 30 мм гранатометів АГС-17 позивач перерахував відповідачу кошти у розмірі 1 913 821,00 грн., що відповідачем не заперечується.

В той же час, загальна сума, яка надійшла на рахунок позивача від покупця за реалізовані 50 од. гранатометів становить 3 580 865,61 грн. Відтак, з огляду на положення п. 5.1 Договору, розмір комісійної плати за виконання доручення за реалізацію відповідних спецвиробів (у кількості 50 штук) становить 179 043,25 грн. (5% від загальної суми коштів, фактично отриманої комісіонером від покупця за реалізовані спецвироби).

Крім того, судом встановлено, що позивачем було здійснено витрати на організацію відчуження майна у розмірі 810 181,87 грн., а також витрати на передпродажну підготовку у розмірі 949 185,00 грн. (загальний розмір витрат - 1 759 366,87 грн.).

Враховуючи наведене, у відповідності до положень п. 5.5 Договору у позивача виник обов'язок по перерахуванню на рахунок відповідача коштів, які надійшли на рахунок комісіонера за реалізовані спецвироби покупцю, у розмірі 1 642 455,49 грн. (3 580 865,61 грн. (загальна сума коштів, яка надійшла на рахунок комісіонера за реалізовані спецвироби) - 179 043,25 грн. (комісійна плата) - 1 759 366,87 грн. (витрати, понесені комісіонером на організацію реалізації спецвиборів та передпродажну підготовку).

Однак, як встановлено судом позивачем було перераховано на рахунок відповідача суму коштів у розмірі 1 913 821,00 грн. (тобто на 271 365,51 грн. більше, аніж передбачено умовами Договору).

Доказів наявності у позивача обов'язку, в тому числі який виникав би із укладеного між сторонами Договору, перерахувати на користь відповідача суму коштів у розмірі 271 365,51 грн. відповідачем не доведено, а отже, суд дійшов висновку, що сума коштів у розмірі 271 365,51 грн. набута відповідачем безпідставно.

У відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже, з огляду на те, що по-перше, умовами укладеного між сторонами Договору передбачено обов'язок позивача перерахувати на рахунок відповідача кошти, які надійшли саме за реалізовані спецвироби (а не фактично передані для реалізації), по-друге, судом встановлено, що виходячи із кількості реалізованих гранатометів та отриманих за них коштів у позивача (на підставі Договору) виник обов'язок по сплаті на користь відповідача суми коштів у розмірі 1 642 455,49 грн., а існування правових підстав для сплати позивачем 271 365,51 грн. відповідачем не доведено, вимоги позивача про стягнення з відповідача 271 365,51 грн. як безпідставно набутого майна підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9-А, ідентифікаційний код 08803498) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код 14281072) безпідставно отримані кошти у розмірі 271 365 (двісті сімдесят одна тисяча триста шістдесят п'ять) грн. 51 коп. та судовий збір у розмірі 5427 (п'ять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 31 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 19.05.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова