Ухвала суду № 38798916, 07.05.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Наумов С.В.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"07" травня 2014 р. Справа № 569/8181/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Моніча Б.С.,

при секретарі Степанській А.В. ,

за участю ОСОБА_3, представника позивачів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційні скарги Рівненської міської ради Рівненської області, ОСОБА_4 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "10" грудня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до Рівненської міської ради Рівненської області, Виконавчого комітету Рівненської міської ради третя особа ОСОБА_4 про визнання частково протиправними скасування рішення ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулись з адміністративним позовом до Рівненської міської ради, виконкому Рівненської міської ради про визнання частково протиправними скасування рішення Рівненської міської ради № 1383 та № 1385 від 28.04.2005 року.

Постановою Рівненського міського суду від 10 грудня 2013 року поновлено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Скасовано та визнано протиправними рішення Рівненської міської ради № 1383 від 28.04.2005 р. в частині передачі ОСОБА_4 земельної ділянки площею 335 кв.м. по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (п.32 додатку до рішення Рівненської міської ради від 28.04.2005 р. № 1383).

Скасовано та визнано протиправними п.18 рішення Рівненської міської ради № 1385 від 28.04.2005 р. щодо оформлення ОСОБА_4 права на оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 61 кв.м.

Не погоджуючись з даною постановою Рівненська міська рада та ОСОБА_4 звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 26.06.1991 р. ОСОБА_4 належало на праві власності 23/100 частин будинковолодіння АДРЕСА_2. ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі-продажу від 23.11.1966 р. був власником 39/100 частин даного будинковолодіння. ОСОБА_6 відповідно до договору купівлі-продажу від 25.06.1968 р. належало на праві приватної власності 38/100 частини будинковолодіння.

Рішенням Рівненського міського суду від 06.06.2007 року виділено ОСОБА_4 частку у натурі із майна, що є у спільній частковій власності та припинене право спільної часткової власності на дане будинковолодіння між ОСОБА_4 та іншими співвласниками.

Рішенням Рівненського міського суду від 27.05.2008 р. було визнано за ОСОБА_7 право власності на спадкове майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6, яке складалось з 38/100 частин даного будинковолодіння та виділено цю частку та частку ОСОБА_5 в самостійні окремі об'єкти нерухомого майна, визнавши за ними право власності на квартири № 1 (ОСОБА_5.) та № 2 (ОСОБА_7.).

На час подання даного позову та на час винесення судом рішення власником квартири АДРЕСА_1 є позивачка по справі ОСОБА_3, що вбачається з договору купівлі-продажу, посвідченого 26.12.2012 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.01.2013 року.

Рішенням Рівненської міської ради від 28.04.2005 р. за № 1383 було передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 335 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 , що вбачається з архівного витягу № 30/12-13 від 20.03.2013 р.

Рішенням Рівненської міської ради № 1385 від 28.04.2005 р. п.18 було прийнято рішення про оформлення ОСОБА_4 право на оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 61 кв.м. по АДРЕСА_2 для обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, що вбачається з архівного витягу № 31/12-13 від 20.03.2013 р. .

Згідно архівної довідки № Н-66 від 13.10.2003 р., яка є складовою частиною документів, на підставі яких були прийняті оскаржувані позивачами рішення вбачається, що до будинку по АДРЕСА_2 належала земельна ділянка площею 1585,26 кв.м.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що передача третій особі ОСОБА_4 оскаржуваними рішеннями частини земельної ділянки, яка перебувала в спільному користуванні всіх співвласників даного будинковолодіння, більшої площі ніж вона має право, порушує права позивачів як землекористувачів. На час прийняття оскаржуваних рішень, третя особа ОСОБА_4 не була згідно правовстановлювальних документів власником конкретно визначеної частини житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2. Право спільної часткової власності ОСОБА_8 на дане нерухоме майно було припинено рішенням суду від 27.05.2008 р. і відповідно рішення Рівненської міської ради № 1383 від 28.04.2005 р. в частині передачі ОСОБА_4 земельної ділянки площею 335 кв.м. по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (п.32 додатку до рішення Рівненської міської ради від 28.045.2005 р. № 1383) та п.18 рішення Рівненської міської ради № 1385 від 28.04.2005 р. щодо оформлення ОСОБА_4 права на оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 61 кв.м. є протиправним.

Позивачі отримали копії документів, на підставі яких були прийняті оскаржувані рішення Рівненської міської ради та якими вони обґрунтували свій адміністративний позов лише 22.03.2013 р.. На думку суду, позивачі були позбавлені можливості підготувати та належним чином обґрунтувати даний адміністративний позов до отримання ними документів, на підставі яких було прийнято оскаржувані рішення Рівненської міської ради, в зв"язку з чим суд вважає з поважної причини був пропущений позивачем строк звернення до суду, який позивачами не пропущений.

Оцінюючи таку позицію суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦК України та частини 2 статті 120 ЗК України, згідно яких до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача.

На час набуття всіма співвласниками будинку, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, права власності на дане будинковолодіння діяв Земельний Кодекс УРСР, який був введений в дію Законом України № 2874-У11 від 08.07.1970 року зі змінами та доповненнями. Згідно статті 91 даного ЗК України особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності.

Згідно геодезичної зйомки за будинковолодінням АДРЕСА_2 рахується земельна ділянка 1464 кв.м..

Частина 3 статі 120 ЗК України встановлює, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю чи споруду кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно, площа земельної ділянки, на яку має право третя особа ОСОБА_4, виходячи з розміру її частки в будинковолодінні становить 336,7 кв.м. (1464:23х100 = 335,7).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що згідно оскаржуваних рішень, третій особі ОСОБА_4 передано земельну ділянку загальною площею 396 кв.м. (335 кв.м. у власність та 61 кв.м. в оренду, що на 59,3 кв.м. більше ніж вона має право згідно із законом.

Передача третій особі ОСОБА_4 оскаржуваними рішеннями частини земельної ділянки, яка перебувала в спільному користуванні всіх співвласників даного будинковолодіння, більшої площі ніж вона має право, порушує права позивачів як землекористувачів.

Із плану-пропозиції по передачі земельної ділянки у власність та оренду ОСОБА_4 земельної ділянки №1, яка передається у власність ОСОБА_4, та який є складовою частиною документів, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, він не підписаний ні начальником управління містобудування та архітектури Рівненського міськвиконкому , ні начальником Рівненського міського управління земельних ресурсів.

Частина 3 статті 116 ЗК України встановлює, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Згідно частини 2 статті 118 ЗК України, рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельної ділянки приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду врегульований статтею 124 ЗК України, яка на час прийняття оскаржуваного рішення № 1385 встановлювала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішень відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права на оренду.

Згідно ч.2 ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що передача фізичній особі ОСОБА_4 , як співвласнику будинку, в оренду земельної ділянки для обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд суперечить положенням ст.93 ЗК України та порушує права позивачів, оскільки частина земельної ділянки площею 61 кв.м. до прийняття рішення № 1385 перебувала в спільному користуванні всіх співвласників будинковолодіння.

На час прийняття оскаржуваних рішень, третя особа ОСОБА_4 не була згідно правовстановлювальних документів власником конкретно визначеної частини житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2. Право спільної часткової власності ОСОБА_8 на дане нерухоме майно було припинено рішенням суду від 27.05.2008 р. і відповідно рішення Рівненської міської ради № 1383 від 28.04.2005 р. в частині передачі ОСОБА_4 земельної ділянки площею 335 кв.м. по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (п.32 додатку до рішення Рівненської міської ради від 28.045.2005 р. № 1383) та п.18 рішення Рівненської міської ради № 1385 від 28.04.2005 р. щодо оформлення ОСОБА_4 права на оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 61 кв.м. є протиправним.

В той же час на думку колегія суддів позивачем ОСОБА_5 пропущено строк звернення до суду визначений ст.99 КАС України і підстав для його поновлення в зв"язку з поважністю пропуску не вбачається.

Так , із матеріалів справи вбачається, що про спірні правовідносини та рішення ОСОБА_5 було відомо під час розгляду Рівненським міським судом у 2009 році справи за позовом ОСОБА_5 ОСОБА_7 про визнання незаконними та скасування рішень Рівненської міської ради №1383 від 28.04.2005 року та №1385 від 28.04.2005 року (а.с. 71).

Докази того, що ОСОБА_3 було відомо про вказані рішення міської ради в матеріалах справи відсутні, а тому колегія суддів прийшла до висновку, що ОСОБА_3 не пропущено строк звернення до суду, так як нею копії документів, на підставі яких були прийняті оскаржувані рішення Рівненської міської ради та якими вона обґрунтовувала свій адміністративний позов були отримані лише 22.03.2013 року, а до суду звернулась 26.04.2013 року.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.203 КАС України, постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишаться без розгляду з підстав , встановлених відповідно ст.сю155,157 цього Кодексу.

Враховуючи викладене колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині ухвали про залишення позовних вимог ОСОБА_5 без розгляду в зв"язку з пропуском строку звернення до суду.

В частині позовних вимог ОСОБА_3 постанову суду необхідно залишити в силі.

В іншій частині постанова суду першої інстанції не оскаржувалась.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,203,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Рівненської міської ради Рівненської області, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "10" грудня 2013 р. в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 скасувати та прийняти в цій частині ухвалу про залишення позовних вимог ОСОБА_5 без розгляду.

В іншій частині постанову залишити без змін (щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_3).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук

Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено 13.05.2014 року

З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк

- ,