Ухвала суду № 38796069, 10.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/41945/11

№ К/9991/41945/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14.04.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011

у справі № 2а/0270/994/11 Вінницького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолії»

до Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.04.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011, позов задоволено: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0000202300 від 18.02.2011 про визначення ТОВ «Водолії» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2863539,00 грн., в тому числі 2290831,00 грн. - основний платіж та 572708,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Судові рішення вмотивовані висновком судів першої та апеляційної інстанції про правомірне декларування ТОВ «Водолії» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2009 року - вересень 2010 року обсягів поставок пелюшок для немовлят (підгузників) як операцій, що звільнені від оподаткування згідно з підпунктом 5.1.7 пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР).

В касаційній скарзі ДПІ у м. Вінниці, правонаступником якої є Вінницька ОДПІ Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норми підпункту 5.1.7 пункту 5.1 ст. 5 Закону № 168/97-ВР.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для визначення ТОВ «Водолії» суми податкового зобов'язання згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 04.02.2011 № 12/23/32833323, про порушення товариством підпункту 5.1.7 пункту 5.1 ст. 5 Закону № 168/97-ВР внаслідок не оподаткування за ставкою 20% обсягів з поставок пелюшок для немовлят (підгузників) за період з квітня 2009 року по вересень 2010 року включно. Цей висновок обґрунтований тим, що під час перевірки позивач не надав документів, які б підтверджували, що реалізовані пелюшки для немовлят (підгузники) призначені для медичного використання.

Визнавши цей висновок контролюючого органу хибним та задовольняючи позов, суди першої й апеляційної інстанції виходили з того, що пелюшки дитячі (підгузники) передбачені в Переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 № 1949 (далі за текстом - Перелік), а підгузники дитячі гігієнічні «HUGGIES» внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України як дозволені для застосування в медичній практиці, що підтверджується свідоцтвами про державну реєстрацію, виданими Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України, та висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Ці обставини, за висновком суду, давали позивачу підстави для застосування пільгового режиму оподаткування операцій з поставки підгузників дитячих гігієнічних «HUGGIES», встановлений підпунктом 5.1.7 пункту 5.1 ст. 5 Закону № 168/97-ВР, безвідносно до того, чи були вони реалізовані для медичного використання.

З таким висновком судів попередніх інстанцій, однак, повністю погодитися не можна.

Відповідно до підпункту 5.1.7 пункту 5.1 ст. 5 Закону № 168/97-ВР в редакції Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-IV (втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість» від 17.12.2003 № 1949 (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 785) встановлено, що переліком лікарських засобів, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, є Державний реєстр лікарських засобів.

Пунктом 2 цієї постанови затверджено перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Отже, на відміну від лікарських засобів, підставою для звільнення операцій з поставки яких є наявність лікарського засобу в Державному реєстрі лікарських засобів, перелік виробів медичного призначення, на операції з поставки яких поширюється пільговий режим оподаткування, не співпадає з переліком медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України, а є окремим.

В Переліку передбачені «Пелюшки для немовлят, підгузники» з кодом згідно з УКТЗЕД 481840. При цьому ця позиція в Переліку помічена значком «*», що за змістом того ж Переліку означає «Для медичного використання, що підтверджено документально, мають відповідне маркування».

Таким чином, внесення підгузників, реалізацію яких здійснював позивач, до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України є необхідною, але не єдиною умовою для застосування пільгового режиму оподаткування, оскільки для операцій з поставки цих виробів медичного призначення встановлено ще додаткову умову - їх використання в медичних цілях, що підтверджено документально та/або відповідним маркуванням.

Як свідчать приєднані до справи докази (протокол № 10 від 06.07.2007 засідання комісії з оперативного вирішення спірних питань по оподаткуванню та валютному контролю ДПІ у м. Вінниці), позивач здійснює реалізацію підгузників як установам охорони здоров'я, так і в торгівельну мережу супермаркетів. Це стосується і періоду, за який здійснена перевірка, що підтвердили представники сторін в суді касаційної інстанції. Обставини щодо медичного використання реалізованих позивачем підгузників як такі, що мають істотне значення для вирішення спору, відповідно до ст. 138 КАС України входять до кола обставин, що складають предмет доказування у справі, оскільки від їх встановлення залежить висновок про правомірне застосування позивачем пільгового режиму оподаткування. З огляду на те, що ці обставини в судовому процесі судами попередніх інстанцій не встановлені, що є порушенням норм частин четвертої, п'ятої ст. 11, статей 71, 138 КАС України. Ухвалені у справі судові рішення відповідно до частин другої та четвертої ст. 227 цього Кодексу підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити, чи мали реалізовані позивачем підгузники медичне призначення та обсяги таких поставок, і в залежності від встановленого та у відповідності з нормами матеріального права вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 220, 223, частинами 2, 4 ст. 227, ст.ст. 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці задовольнити частково, скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14.04.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 та направити справу новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. УсенкоСудді: ПідписН.Є. Блажівська підпис М.В. Сірош