Ухвала суду № 38795971, 12.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2014 р. м. Київ К/800/46090/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013

та постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2013

у справі № 810/1203/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 05.11.2012 № 25350000762230 та № 25360000772230.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013, в задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Поліс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012, складено акт № 3686/22-3/05479987/173 від 24.10.2012, в якому зафіксовані порушення, зокрема: пп. 135.4.1 п. 135.4, п. 135.2, 135.1 ст. 135, п. 138.1, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, п. 140.2 ст. 140 п. 10 підр. 4 р. ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 475 810 грн.; п. 187.1 ст. 187, абз. 1, 2 п. 198.6, п. 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 40 433 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 05.11.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 25350000762230 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 476 819 грн., в т.ч.: 475 810 грн. основного платежу та 1 009 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 25360000772230 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 60 652 грн., в т.ч.: 40 433 грн. основного платежу та 20 219 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Заниження позивачем податку на прибуток встановлене відповідачем на підставі даних кореспонденції бухгалтерських рахунків, первинних банківських та касових документів, видаткових накладних, актів виконаних робіт за ІІІ-ІV квартали 2011 року, І-ІІ квартали 2012 року та порівняння отриманих показників із даними податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, що подавались позивачем за відповідні звітні періоди. У результаті співставлення показників доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) та собівартості реалізованої готової продукції, що були обчислені внаслідок перевірки інформації бухгалтерського обліку та первинної документації з відповідними задекларованими позивачем даними у звітних деклараціях, встановлено, що позивачем занижено доходи та завищено витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, що спричинило недоотримання бюджетом податку на загальному суму 475 810 грн.

Висновок про заниження позивачем податку на додану вартість податковим органом зроблено на підставі того, що до складу задекларованого податкового кредиту позивачем включено суми ПДВ з вартості придбаних товарів згідно податкових накладних, оригінали яких відсутні на момент перевірки або двічі включені до податкового кредиту, що спричинило завищення податкового кредиту на 40 433 грн.

Так, контролюючим органом не підтверджено задекларований податковий кредит в жовтні 2011 року, у зв'язку із відсутністю відповідної податкової накладної по взаємовідносинам з ТОВ «КПІ-Трейдинг»; у грудні 2011 року до податкового кредиту двічі включена сума по накладній, виписаній ТОВ «Антонівський м'ясокомбінат»; позивачем сформовано податковий кредит за березень 2012 року, серед іншого, за рахунок податкової накладної від 14.03.2012 № 1009, виписаної ТОВ «Антонівський м'ясокомбінат», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних; у квітні 2012 року завищено податковий кредит, внаслідок подвійного включення до нього податкової накладної, виписаної ТОВ «Алнаир»; у червні 2012 року податковий кредит завищено через повторне включення до його складу податкових накладних від ТОВ «Фоззі-Фуд», ДП «Сеть-Маркет», ДП «Інфо-Мережа», ДП «Продмережа», ДП «Мережа-Трейд», ДП «Терра-Трейд».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з правомірного нарахування грошових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями на основі встановлених контролюючим органом порушень в ході проведеної перевірки позивача.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, суди попередніх інстанцій, визнаючи правомірними спірні податкові повідомлення-рішення, не дослідили обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентами, в результаті яких першим сформований податковий кредит з ПДВ та валові доходи і витрати спірного періоду, а саме: первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджували отримання платником податку доходів чи понесення витрат, в тому числі по сплаті податку на додану вартість.

Не досліджено також питання правомірності нарахування грошових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями в розрізі з виявленими під час проведення перевірки порушеннями.

В даному випадку судами обох інстанцій не з'ясовано причин відсутності у позивача податкової накладної за результатами господарських операцій з ТОВ «КПІ-Трейдинг», а також не досліджено питання реєстрації протягом 20-ти днів з моменту виписки 14.03.2012 ТОВ «Антонівський м'ясокомбінат» податкової накладної № 1009, яка, згідно посилань податкового органу, не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, наявності скарг позивача у відповідності до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України на вказаних контрагентів, за встановлення факту відмови таких у видачі податкових накладних чи порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно.

Однак, встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

Слід також зазначити, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, слід врахувати, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний