Ухвала суду № 38795970, 16.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/14254/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 у справі №2а-13238/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задоволено. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.08.2010 №0010012340.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем безпідставно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки він не передбачає застосування до господарюючого суб'єкта штрафних санкцій в разі невідповідності розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №105/5296.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва 11.03.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 19.04.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, пунктів 1 та 2 статті 3, пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 3.2 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-Сервіс» з питань дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліценцій.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме незабезпечення у період 05.08.2010 роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, на загальну суму 33863,20грн.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва складено акт від 16.08.2010 №0324/26/53/23/-22969776 та прийнято рішення про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-Сервіс» штрафних (фінансових) санкцій від 31.08.2010 №0010012340 в сумі 169341,00грн. на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, а також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 1 статті 17 зазначеного Закону передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, фактично висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ґрунтується на тому, що роздрукований розрахунковий документ - фіскальний касовий чек не містить один з обов'язкових реквізитів - найменування товару (послуги), тобто слова, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу підприємства.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів касовий чек повинен містити такий обов'язковий реквізит як найменування товару (послуги).

Водночас недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняний в зазначеному Положенні до відсутності розрахункового документа.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності з боку позивача порушення пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та відповідно безпідставності застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 1 статті 17 зазначеного Закону.

Натомість, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що невідповідність касових чеків позивача вимогам пункту 3.2 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів тягне застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-Сервіс» пункту 7 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки зазначеним пунктом встановлено відповідальність за порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів виключно при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відсутність у фіскальних чеках найменування товару (послуг) свідчить про використання реєстраторів розрахункових операцій без режиму попереднього програмування, що тягне за собою застосування відповідальності, передбаченої пунктом 6 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у суду касаційної інстанції відсутні повноваження щодо прийняття нового рішення з інших підстав ніж судами попередніх інстанцій у випадку правильного по суті вирішення справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку щодо протиправності рішення про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-Сервіс» штрафних (фінансових) санкцій від 31.08.2010 №0010012340 в сумі 169341,00грн. безвідносно мотивування такого висновку, судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 у справі №2а-13238/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв