Вирок № 38795521, 21.05.2014, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3671/14-к

Номер провадження 1-кп/404/264/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Поступайла В.В.,

при секретарі Теніченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження №12013120020006162 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, відповідно до ст.89 КК України не маючого судимостей,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Башук О.Р.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ :

16.11.2013 року після 14 години ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 знаходились в гостях у сина останньої ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_2. 17.11.2013 року близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_1, обравши незначний привід, з хуліганських мотивів, взяв молоток з дерев'яною ручкою довжиною 32 сантиметра, тим самим спеціально пристосувавши даний молоток для нанесення тілесних ушкоджень, вийшов у двір будинку та підбіг до входу квартири АДРЕСА_3, де знаходився ОСОБА_3 Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ОСОБА_1 почав розмахувати молотком перед потерпілим ОСОБА_3, виражатись нецензурною лайкою та погрожувати йому фізичною розправою. Потерпілий ОСОБА_3, злякавшись за своє життя та здоров'я, почав тікати від ОСОБА_1 та забіг в своє помешкання - квартиру АДРЕСА_3, де зачинив вхідні двері. ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, почав бити молотком по вхідним дверям зазначеної квартири потерпілого ОСОБА_3, пошкодивши їх, а в подальшому розбив вікно в даній квартирі, кинувши в нього молотком, цим самим порушивши спокій мешканців будинку, які в подальшому вийшли на подвір'я.

Цієї ж ночі близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 повернувся до квартири АДРЕСА_2, де взяв кухонний ніж, тим самим спеціально пристосував даний ніж для нанесення тілесних ушкоджень, вибіг з зазначеної квартири на АДРЕСА_4, де вже зібралися сусіди, які почули шум, підійшов до входу у двір будинку АДРЕСА_4, де в цей час знаходився потерпілий ОСОБА_2, який вийшов з власного помешкання, почувши крики на вулиці.

Далі ОСОБА_1, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, порушуючи спокій громадян, не припиняючи хуліганські дії, виражаючись нецензурною лайкою, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, не реагуючи на зауваження сусідів, почав розмахувати кухонним ножем перед потерпілим ОСОБА_2, який злякавшись за своє життя та здоров'я, почав тікати від ОСОБА_1 в бік супермаркету «АТБ» на вулицю Жовтневої Революції в м. Кіровограді. ОСОБА_1 наздогнав потерпілого ОСОБА_2, який знаходився відносно нього спиною, на АДРЕСА_4, неподалік від будинку АДРЕСА_4, та наніс останньому один удар ножем в область передньої бокової стінки живота справа, завдавши ОСОБА_2 згідно з висновком судово-медичної експертизи №1652 від 23.12.2013 року тілесні ушкодження у вигляді рани по передній боковій стінці живота справа, яка не проникає в черевну порожнину та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликало короткочасний розлад здоров'я.

Після цього потерпілого ОСОБА_2 з отриманими тілесними ушкодженнями було направлено до КЗ «Кіровоградська лікарня медичної швидкої допомоги», де йому було надано медичну допомогу, а ОСОБА_1 залишив місце злочину.

Вказані дії ОСОБА_1 містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, яке кваліфікується як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, визнає повністю, але при допиті фактично визнав її частково, зазначивши, що 16.11.2013 року після обіду разом із своєю співмешканкою ОСОБА_5 знаходився в гостях у сина останньої ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_2, якому допомагали по господарству. Увечері близько 20 год. він залишив будинок по роботі та повернувся після 22 год., помітивши в кімнаті будинку безлад, розбите скло у вікні та знервованих ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Останні пояснили йому, що сусід ОСОБА_3 вчинив конфлікт, постукав у вікно, розбивши його та намагався витягнути за одяг ОСОБА_6 через вікно квартири для «розмови».

Будучи обурений такою поведінкою ОСОБА_3 він вирішив з'ясувати причини такої поведінки потерпілого, вийшов на вулицю, де у автомобілі взяв молоток, з яким пішов до двору ОСОБА_3, але останнього там вже не було. Він вдарив молотком у двері квартири АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_3, пошкодивши їх, оскільки потерпілий не виходив, а потім зі злості кинув молоток у вікно квартири потерпілого, який туди залетів, і пішов додому до ОСОБА_6 У цей час у двір знову вийшов ОСОБА_3, який кинув у його сторону предметом, схожим на вазон, від чого розбив йому бороду. Будучи у збудженому стані внаслідок цього, він схопив ніж, який був у кухні на столі, в той час як сім'я готувала їжу, з яким знову вибіг на вулицю, куди в цей час вийшов чоловік, схожий на ОСОБА_3 Він підійшов до чоловіка тримаючи ніж в руці, з яким розпочався конфлікт, оскільки той намагався вирвати ніж. Під час боротьби чоловік випадково зазнав удару ножем з його боку в область тулубу і почав тікати. У подальшому на місце події приїхали працівники міліції, які його затримали.

Протягом 16 та 17 листопада 2013 року алкогольні напої він не вживав і в стані алкогольного сп'яніння не перебував, заздалегідь для вчинення злочину ніж і молоток не готував, а брав їх ситуативно для самозахисту, оскільки потерпілий ОСОБА_3 суттєво фізично розвиненіший за нього, а ОСОБА_2 отримав від нього ножове поранення випадково, оскільки він сплутав його із ОСОБА_3

Водночас, він повністю визнає вину у вчиненні дій, які вказані в його обвинуваченні, заперечуючи лише мотиви їх вчинення, оскільки він намагався з'ясувати стосунки із ОСОБА_3

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_1 вина останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, підтверджується дослідженими під час судового розгляду такими доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив суду, що проживає у квартирі АДРЕСА_3, яка межує із квартирою АДРЕСА_2 та раніше не знайомий із обвинуваченим ОСОБА_1 У ніч з 16 на 17 листопада 2013 року він перебував вдома та у зв'язку із тим, що у сусіда з квартири АДРЕСА_2 голосно грала музика вийшов у двір, де постукав у вікно останнього та зробив йому зауваження, пішовши додому. Оскільки сусід не відреагував на зауваження він вдруге постукав у його вікно, сусід різко його відчинив, від чого міг розбити скло у вікні, та між ними виникла словесна сварка. Надалі через незначний проміжок часу до його двору забіг невідомий йому чоловік із молотком в руках, а за ним зайшла ще група молодих людей близько 3 чоловік. Чоловік замахнувся молотком в його сторону, він ухилився і забіг до квартири. Потім він почув як у його двері били чимось важким і подібні удари продовжилися у вікно в кухні, де горіло світло, після чого в кухню через розбите скло залетів молоток, який надалі під час огляду місця події вилучили працівники міліції. Крім того, йому було суттєво пошкоджено двері та розбито вхідний домофон. Особу, яка була з молотком, він не запам'ятав, а також не пам'ятає чи виражався вказаний чоловік нецензурною лайкою. Він вважає, що така агресивна поведінка обвинуваченого вказує на те, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння, але точно цього стверджувати не може. Обставини спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 він не бачив, оскільки до приїзду працівників міліції перебував вдома;

- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який пояснив суду, що проживає по АДРЕСА_4 та раніше не був знайомий із обвинуваченим. У ніч з 16 на 17 листопада 2013 року, коли він із дружиною ОСОБА_8 лягав спати, вони почули шум на вулиці - глухі удари та дзвін розбитого скла. Також, їм здалося, що жінка кликала на допомогу. У зв'язку із цим його дружина вийшла на вулицю, потім вдягнувся він і теж вийшов на вулицю, де ліворуч від себе побачив ОСОБА_1, який був у збудженому стані та направився в його сторону з ножем в руці, крикнувши йому: «Ах вот ты лысый!». Обвинувачений почав махати перед ним ножем, а він ухилятися і тікати по вулиці в сторону магазину «АТБ», де побачив, що отримав ножове поранення зліва в області тулубу. Йому зателефонувала дружина та він повернувся, коли приїхали працівники міліції і швидка медична допомога, яка забрала його до лікарні.

Під час нанесення йому тілесних ушкоджень на вулиці також перебували його дружина та сусід ОСОБА_9, стверджувати, що обвинувачений перебував у стані алкогольного сп'яніння він не може, а також він не пам'ятає, щоб останній виражався нецензурною лайкою. За його переконанням ОСОБА_1 міг сплутати його в тій обстановці із сусідом ОСОБА_3, хоча вони і різного фізичного складу. Після вказаних подій ОСОБА_1 вибачився перед ним і він прийняв вказані вибачення, а тому просить не карати його, а вирішити питання щодо стягнення завданих йому збитків;

- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які підтвердили, що після 22 год. 16.11.2013 року по приїзду ОСОБА_1 з роботи додому до ОСОБА_6 вони повідомили обвинуваченому про конфлікт із ОСОБА_3, внаслідок чого ОСОБА_1 вибіг на вулицю. Потім ОСОБА_1 повернувся, але конфлікт із ОСОБА_3 продовжився, внаслідок чого той вибіг на вулицю та, як вони потім зрозуміли, взяв із собою ніж. Весь цей час вони перебували в квартирі і не бачили, що робив ОСОБА_1, та вийшли із неї тоді, коли приїхали працівники міліції, які затримали обвинуваченого та вилучили кухонний ніж з будинку;

- показаннями свідка ОСОБА_8, згідно з якими вона проживає разом із чоловіком ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_4 та пізно ввечері 16.11.2013 року, коли вони лягали спати, вони почули шум розбитого скла, «тупих» ударів і жіночий крик, який кликав на допомогу. У зв'язку із цим вона вийшла на вулицю, де побачила обвинуваченого ОСОБА_1 з ножем в руках, сусіда ОСОБА_9 та його товариша, а у дворі були пошкоджені двері квартири ОСОБА_3 і розбито скло в квартирі останнього з вулиці. При цьому, обвинувачений з вулиці намагався зайти до двору, а хлопці намагалися зупинити останнього. У цей час з двору вийшов її чоловік ОСОБА_2 і обвинувачений, відреагувавши на вказане, крикнув на адресу її чоловіка: «Ах вот и ты лысый!», швидко наблизився і почав махати ножем. ОСОБА_2 намагався ухилитися і втік по вулиці в сторону магазину «АТБ», а обвинувачений, пробігши дещо за потерпілим, повернувся і з ножем направився в сторону хлопців, які почали тікати в іншу сторону. Вона забігла у двір до сусідки ОСОБА_10, якій повідомила про вказане і попросила викликати швидку медичну допомогу і працівників міліції. Далі вона повернулася на вулицю, де обвинувачений намагався знову зайти до їх двору, але, почувши про працівників міліції, пішов з місця події. Після цього, по телефону вона дізналася від ОСОБА_2, що той отримав ножове поранення та коли приїхали працівники швидкої медичної допомоги, то вони доставили чоловіка до лікарні, а працівники міліції затримали ОСОБА_1;

- показаннями свідка ОСОБА_9, згідно з якими він проживає із матір'ю ОСОБА_10 у квартирі АДРЕСА_5, куди на автомобілі таксі в ніч з 16 на 17 листопада 2013 року повернувся разом із своїм товаришем ОСОБА_11 Зайшовши до двору він побачив ОСОБА_3, який спілкувався із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Надалі двері воріт двору ударом ноги відчинив ОСОБА_1, який тримав у руці молоток, і побіг в сторону ОСОБА_3, а той забіг до своєї квартири, зачинивши вхідні двері. ОСОБА_1 почав бити вхідні двері до квартири ОСОБА_3 і домофон молотком та на їх зауваження не реагував. Після цього обвинувачений вибіг з двору і зі сторони вулиці розбив молотком скло в квартирі ОСОБА_3, куди закинув молоток. Протягом вказаного часу між ними та обвинуваченим відбулася нецензурна лайка з метою припинення незаконних дій останнього і ОСОБА_1 пішов до свого двору. Але приблизно через 5 хв. обвинувачений повернувся із кухонним ножем в руках, і почав знову йти до їх двору. У цей час з їх двору вийшов ОСОБА_2, якому обвинувачений крикнув: «Эй лысый иди сюда!», та накинувся на нього з ножем. ОСОБА_2 зреагував та намагався втекти, в ході чого ОСОБА_1 вдарив його ножем в бік тулубу, після чого ОСОБА_2 побіг в сторону магазину «АТБ». У цей час його товариш ОСОБА_11 втік в іншу сторону, а обвинувачений розвернувся і крикнув на його адресу: «І ти іди сюди». Він побіг вслід за ОСОБА_11, зрозумівши, що обвинувачений хоче помститися за зроблені йому зауваження.

За вказаними подіями спостерігали близькі обвинуваченого, які постійно перебували на місці злочину, а також ОСОБА_8, яка вийшла перед своїм чоловіком на вулицю, а саме місце на вулиці у дворі освітлювалося вуличним ліхтарем. Вказана поведінка обвинуваченого суттєво порушила громадський спокій у їх дворі, де проживає багато людей, які вийшли на вулицю. На його думку обвинувачений забіг додому за ножем, оскільки зрозумів, що він із товаришем перешкодять йому, а обвинувачений з ними без нього не впорається;

- показаннями свідка ОСОБА_11, який у судовому засіданні в цілому надав пояснення, аналогічні показанням свідка ОСОБА_9, зазначивши, що почав тікати по АДРЕСА_4 від двору будинку АДРЕСА_4, оскільки зрозумів, що ОСОБА_1 з ножем становив загрозу для оточуючих;

- показаннями свідка ОСОБА_10, яка пояснила, що проживає у кв.АДРЕСА_5 та 16.11.2013 року перебувала вдома і після 22 год. лягла спати. Надалі до її квартири постукала сусідка ОСОБА_8, попросивши допомоги у виклику швидкої медичної допомоги, зазначивши, що на її сина ОСОБА_9 нападали з ножем. Вона одразу вийшла на вулицю, де побачила ОСОБА_1, виявила пошкоджені двері і вікно у квартирі ОСОБА_3, до якої рвався обвинувачений, а також дізналася про ножове поранення ОСОБА_2, якого у подальшому забрала машина швидкої медичної допомоги. У цей час ОСОБА_1 перебував у збудженому стані, але стверджувати, що він був в стані алкогольного сп'яніння вона не може. Також, вона не чула, щоб ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою;

- довідками КЗ «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» від 17.11.2013 та 27.11.2013 року, які підтверджують доставлення потерпілого ОСОБА_2 до лікарні вночі 17.11.2013 року з ножовим пораненням правої бокової стінки живота (т.2 а.п.12-13);

- протоколом огляду місця події від 17.11.2013 року із фотознімками, під час якого вилучено кухонний ніж з кухні квартири АДРЕСА_2, який оглянуто згідно з протоколом огляду предметів від 01.02.2014 року та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (т.2 а.п.15-18, 79, 81);

- висновками судово-дактилоскопічних експертиз №778 від 06.12.2013 року та №16 від 20.01.2014 року, згідно з якими слід пальця руки, виявлений на ножі, вилученому 17.11.2013 року під час огляду місця події, залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_1 (т.2 а.п.72-78, 90-96);

- протоколами огляду місця події від 17.11.2013 року із фотознімками, під час яких оглянуто прилеглу територію двору поруч із квартирою АДРЕСА_3, а також саму квартиру, яким зафіксовано розбите скло у вікні кухні вказаної квартири, звідки вилучено молоток, який оглянуто згідно з протоколом огляду предметів від 01.02.2014 року та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також виявлено пошкодження вхідних дверей у виді вм'ятин та розбитий домофонний пристрій (т.2 а.п.19, 21-25, 79, 80);

- протоколами слідчих експериментів за участю свідка ОСОБА_9 від 15.01.2014 року, свідка ОСОБА_8 від 08.04.2013 року, потерпілого ОСОБА_2 від 08.04.2014 року, під час яких свідки та потерпілий на місці вчинення кримінального правопорушення показали обставини вчинення хуліганських дій обвинуваченим і спричинення при цьому тілесних ушкоджень ОСОБА_2, які відповідають показанням наданими ними у суді (т.2 а.п.54-55, 57-58, 61-62);

- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_2 від 08.04.2014 року, свідку ОСОБА_10 від 28.03.2014 року, свідку ОСОБА_11 від 28.03.2014 року, під час яких вказані потерпілий та свідки впізнали ОСОБА_1 як особу, яка нанесла ОСОБА_2 тілесні ушкодження та яка перебувала з ножем і молотком (т.2 а.п.59, 60, 64);

- висновками судово-медичних експертиз №1652 від 23.12.2013 року та №365/1652-13 від 18.04.2014 року, згідно з якими у ОСОБА_2 згідно із медичною документацією виявлено тілесне ушкодження у вигляді рани по передній боковій стінці живота справа, яка не проникає в черевну порожнину, яке утворилося від локальної травматичної дії об'єкту, що має ріжучи властивості, може відповідати встановленому органом досудового розслідування строку та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, яке викликало короткочасний розлад здоров'я.

Враховуючи локалізацію тілесного ушкодження у ОСОБА_2 не виключається можливість його утворення за обставин, вказаних у протоколах проведення слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (т.2 а.п.103-104, 110-111).

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені докази у їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у скоєнні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень, кваліфікуючи вказані дії за ч.4 ст.296 КК України.

При цьому, суд критично оцінює твердження сторони захисту про відсутність мотивів явної неповаги до суспільства і особливої зухвалості в діях ОСОБА_1, а також кваліфікуючої ознаки «застосування предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень» і наявність при цьому в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, як такі, що спростовуються сукупністю раніше зазначених допустимих, належних і достовірних доказів, а також такі, що спрямовані на безпідставне пом'якшення відповідальності за вчинене, виходячи з наступного.

Так, відповідно до роз'яснень, наданих судам у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006 року (далі Постанови), суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Зокрема, дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла (п.5 Постанови).

Вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 України), слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

Спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій.

Використання при вчиненні хуліганства ножів, які не належать до холодної зброї, інших предметів господарсько-побутового призначення є підставою для кваліфікації дій винної особи за ч.4 ст.296 КК України не тільки в тих випадках, коли вона заподіює ними тілесні ушкодження, а й тоді, коли ця особа за допомогою зазначених предметів створює реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

Аналізуючи показання потерпілих та допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_8, які в цілому узгоджуються між собою та доповнюють один одного, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 фактично маючи при собі молоток, а в подальшому ніж не намагався розмовляти і з'ясовувати стосунки з потерпілим ОСОБА_3, а навпаки намагався виразити за допомогою цих предметів свою агресію і застосовуючи їх спробував спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_3, а також під час вчинення злочину спричинив їх потерпілому ОСОБА_2, при цьому пошкодив двері і вікно квартири потерпілого, не реагував на зауваження ОСОБА_9 та ОСОБА_11 нецензурно лаючись водночас, чим порушив громадський спокій жителів цілого двору по АДРЕСА_4 вночі, які почали виходити на вулицю. При цьому, факт погроз фізичною розправою на адресу потерпілих безпосередньо підтверджується самими діями обвинуваченого, який стосовно останніх наполегливо намагався застосувати молоток, а потім ніж.

Вказані показання у своїй сукупності підтверджують проведеними тієї ночі оглядами місця події, під час яких вилучено знаряддя злочину і виявлено спричинену житлу потерпілого ОСОБА_3 шкоду, а також висновками раніше зазначених експертиз, які підтверджують факт отримання потерпілим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Будь-які підстави ставити під сумнів вказані докази, у тому числі показання свідків і потерпілих, які раніше не знайомі із обвинуваченим і не мають жодних причин до його оговору, судом не встановлені.

За вказаних обставин така поведінка обвинуваченого безумовно охоплювалась умислом і розумінням ОСОБА_1 того, що під незначним приводом з'ясування стосунків із потерпілим ОСОБА_3, він грубо порушує громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та особливою зухвалістю, застосовуючи спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень предмети (молоток і ніж), а тому суд не приймає до уваги раніше зазначені протилежні доводи сторони захисту.

Відповідно показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про побутовий конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за переконанням суду не спростовують самого факту вчинення при цьому обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Водночас, суд вважає безпідставними та такими, що не підтверджено належними, достатніми та достовірними доказами, твердження сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 протягом 16.11.2013 року вживали алкогольні напої, а також те, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, оскільки обвинувачений та свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 категорично заперечили під час допиту в суді вказане. При цьому, стороною обвинувачення суду не надано жодних висновків експертиз, які б підтверджували стан алкогольного сп'яніння обвинуваченого під час вчинення кримінального правопорушення, незважаючи на те, що після вчинення злочину ОСОБА_1 працівниками міліції одразу був доставлений до приміщення органів внутрішніх справ (т.2 а.п.26). Крім того, жодний свідок та потерпілий, заявлений стороною обвинувачення, не зміг безсумнівно вказати на вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп'яніння, а тому в даному випадку всі сумніви тлумачаться судом на користь обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинувачення в цій частині визнається недоведеним.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив умисний тяжкий закінчений злочин.

Як особа ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює та не одружений, брав участь при ліквідації аварії на Чорнобильський АЕС (т.2 а.п.182), осудний, на обліку в лікарнях не перебуває, відповідно до ст.89 КК України вважається таким, що немає судимостей.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає визнання провини обвинуваченим у вчиненому, про що він неодноразово вказував у суді.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні, оскільки у судовому засіданні не доведено факт перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп'яніння.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, яким вчинено умисний тяжкий закінчений злочин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.296 КК України, однак, враховуючи те, що ОСОБА_1 визнав провину у вчиненому, зважаючи на думку потерпілого ОСОБА_2, якому були спричинені тілесні ушкодження, який просив суд не карати обвинуваченого та вибачив останнього, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, що характеризує його як особу, а також те, що вчинений злочин є тяжким, пов'язаний із спричиненням тілесних ушкоджень за допомогою ножа, суд вважає за необхідне встановити обвинуваченому максимальний іспитовий строк.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_2, який підтримав у судовому засіданні позовні вимоги про стягнення із обвинуваченого на відшкодування моральної шкоди 10000 грн. та 1500 грн. на відшкодування майнової шкоди, внаслідок витрат на лікування, суд керується наступним.

Так, розмір майнової шкоди, яка полягає у витратах на лікування потерпілого ОСОБА_2 підтверджено відповідними фіскальними документами (т.2 а.п.202-203), відповідно до ст.1166 ЦК України, підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки визнаний обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення і заподіянні матеріальної шкоди доведена.

Водночас, згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідного до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, крім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї та близьких родичів.

При визначенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що потерпілому ОСОБА_2 дійсно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення та порушенням нормального ритму життя потерпілого внаслідок необхідності проходження лікування. А тому керуючись принципами розумності, виваженості і справедливості, враховуючи те, що цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди не заперечується обвинуваченим на суму 5000 грн. та думку самого потерпілого, який просив не призначати суворе покарання обвинуваченому, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням моральної шкоди 5000 гривень.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь держави, долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на обвинуваченого обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1500 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та 5000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 1175 грн. 52 коп.

Речові докази: кухонний ніж та молоток - знищити.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м.Кіровограда.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда В.В. Поступайло