Ухвала суду № 38795380, 14.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року справа №812/549/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування вимог,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним дії відповідача щодо застосування до нього вимоги про сплату боргу; визнати незаконними та скасувати вимогу про сплату боргу від 03.06.2013 р. № Ф-698 про стягнення заборгованості за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2013 р. на загальну суму 9776,75 грн. та від 02.08.2013 р. № Ф-778 про стягнення заборгованості за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2013 р. на загальну суму 10970,78 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року позов задоволено частково, а саме: визнано незаконною та скасовано вимогу управління ПФУ в Сватівському районі Луганської області № Ф-698 від 03.06.2013 р. про сплату недоїмки у розмірі 9776,75 грн., в частині 7464,68 грн., визнано незаконною та скасовано вимону управління ПФУ в Сватівському районі Луганської області № Ф-778 від 02.08.2013 р. про сплату недоїмки у розмірі 10970,78 грн., в частині 8658,71 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги наголошує на правомірності своїх дій і зазначає, що фізичні особи-підприємці, які отримують пенсію, призначену на пільгових умовах, які не досягли 60-річного віку, повинні сплачувати єдиний внесок на загальних засадах, про що також дійшов висновку Вищий адміністративній суд України в своїй постанові від 19.12.2013 р.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч.1 ст.197 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_1, перебуває на спрощеній системі оподаткування, при цьому, є пенсіонером за віком на пільгових умовах з 28.05.2011 р., згідно довідки УПФУ в Сватівському районі Луганської області № 1007/07-19 від 24.02.2014 р. (а.с.30) та знаходиться на обліку останнього.

Відповідачем винесено вимоги від 03.06.2013 р. № Ф 698 про сплату позивачем недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 9776,75 грн. та від 02.08.2013 р. № Ф-778 на суму 10970,78 грн., які є предметом даного позову.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон№ 2464), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4. ч. 1. ст. 4 цього Закону, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлені види державних пенсій, а саме за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Види державних пенсій, які призначаються за Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788, визначені ст.2 цього Закону.

Положення п. "а" ч.1 ст.2 Закону № 1788 свідчать про те, що трудові пенсії поділяються на такі види як пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.

Системний аналіз положень ст.ст.12-18 Закону № 1788 свідчить, що законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком, (ст.12), пільгові умови призначення пенсії за віком, (ст.13), а також особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян (працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо (ст.ст.14-18).

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що фізичні особи - підприємці, які є пенсіонерами за віком (незалежно від умов призначення такої пенсії) та які обрали спрощену систему оподаткування, в тому числі позивач, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, що, в свою чергу, зумовлює обґрунтованість позовних вимог.

Щодо посилань апелянта на практику Вищого адміністративного суду України з аналогічного питання колегія суддів вважає їх такими, що не заслуговують на увагу з огляду на те, що ця практика не є сталою і існують інші рішення ВАСУ, правова позиція в яких співпадає з викладеною у цій справі.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не довів суду правомірності своїх дій, як то передбачено частиною 2 статті 71 КАС України, і вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і постанову прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

В решті постанова суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування вимог - залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: Л.В. Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко