Рішення № 38794834, 19.05.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2014 р.

Справа № 924/429/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Воліс-Трейд”, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Альфа Сервіс 2013”, м. Хмельницький

про стягнення 23 338,17 грн., з яких 21 657,00 грн. сума боргу, 1 681,17 грн. пені

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 23 338,17 грн., з яких 21 657,00 грн. сума боргу, 1 681,17 грн. пені за невиконання умов дистриб’юторської угоди №13-13 від 10.04.2013р.

В обґрунтування позову посилається на те, що згідно п.п.5.3 договору, покупець здійснює оплату за поставлені товари протягом 21 календарного дня від дати отримання такого товару (відповідно до товаротранспортних документів). Однак, порушуючи вказану норму договору, відповідач своєчасно не здійснив оплату за поставлений товар.

На виконання своїх зобов'язань позивач поставив відповідачу товар на суму 21 657,00 грн., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними. Строк платежу за вказаний товар вже закінчився, а відповідач так і не розрахувався за поставлений товар.

При цьому, станом на 16.05.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем не погашалась і становить 21 657,00 грн.

Вказує, що згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу,

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законодавством або договором.

Із врахуванням вищенаведеного, позивач просить про задоволення позовних вимог.

Представник позивача в засідання суду 19.05.2014р. не прибув, проте 16.05.2014р. на адресу суду факсимільним зв’язком направив заяву, згідно якої просить суд слухати справу за відсутності повноважного представника позивача за наявними матеріалами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив. Представник відповідача в засіданнях суду участі не приймав, про поважні причини неявки суд не повідомляв. Про розгляд справи відповідач повідомлявся належним чином із направленням ухвал рекомендованою кореспонденцією із відмітками про їх отримання відповідачем згідно поштових повідомлень про вручення 23.04.2014р. та 12.05.2014р.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату.

Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України, за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Воліс-Трейд”, м. Нова Одеса Миколаївська область як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно Виписки із ЄДР від 25.05.2011р., статдовідки №537858 від 18.10.2012р.

10.04.2013р. між ТОВ „Воліс-Трейд” (продавець) та ТОВ „Торгова компанія „Альфа Сервіс 2013” (дистриб’ютор) було укладено дистриб’юторську угоду №13-13, відповідно до якої продавець на умовах, визначених угодою, поставляє товар дистриб’ютору, а дистриб’ютор здійснює його пряму дистрибуцію, а також здійснює своєчасну оплату отриманого від продавця товару (п.п.2.1 угоди).

Згідно п.5.3, 5.4 угоди передбачено, що дистриб’ютор здійснює оплату поставленого товару шляхом безготівкового перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця у розмірі вартості поставленого товару протягом 21 календарних дня з моменту постачання, постачанням є факт передачі товару продавцем (або уповноваженим ним особою) у власність дистриб’юторові, а з моменту підписання уповноваженим представником дистриб’ютора товарно-транспортної накладної продавця про отримання товару. З товаром продавець надає пакет документів: товарно-транспортні накладні; податкову накладну; документи, підтверджуючі якість продукції. За додатковою угодою сторін дистриб’ютор має право здійснювати розрахунок (повністю або частково) готівковими коштами через касу продавця у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.п.7.1-7.3 угоди встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань по даній угоді і відшкодовують заподіяні цим збитки відповідно до чинного законодавства України. В разі прострочення оплати за отриманий товар дистриб’ютор зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Загальна сума пені розраховується згідно чинного законодавства України. Дистриб’ютор, що прострочив оплату за отриманий товар, на вимогу продавця зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Вказаною угодою сторони передбачили, що при затримці розрахунків більш ніж на десять календарних днів по будь-якій з поставлених партій товару (в разі надання відстрочення по платежах) продавець має право не здійснювати подальші постачання з відстроченням платежу, застосовуючи постачання за умови 100% передоплати. (п.п.7.4 угоди).

Продавець має право припинити подальші постачання товару дистриб’ютору на умовах, передбачених розділами 4-6 справжньої угоди при систематичному або грубому порушенні дистриб’ютором своїх обов'язків, передбачених в справжній угоді, а також достроково розірвати справжню угоду в установленому порядку, про що письмово повідомити дистриб’ютора. Спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів, а при неможливості досягнення домовленості - в господарських судах України відповідно до чинного законодавства України. (п.п.7.5, 7.6 угоди).

На виконання угоди позивач провів поставку товару на загальну суму 21 657,00 грн., що підтверджено видатковими накладними №154 від 11.04.2013р. на суму 14 726,00 грн., №166 від 18.04.2013р. на суму 6 931,00 грн., товарно-транспортними накладними від 11.04.2013р., від 18.04.2013р.

У зв’язку із наявністю боргу на суму 21 657,00 грн., позивач направив на адресу відповідача претензію №2 (лист від 28.11.2013р. №23) із вимогою сплатити заборгованість. Вказана претензійна вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки заборгованість відповідачем не сплачена, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 23 338,17 грн., з яких 21 657,00 грн. сума боргу, 1 681,17 грн. пені за невиконання умов дистриб’юторської угоди №13-13 від 10.04.2013р. згідно поданих розрахунків.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Цивільний кодекс України, зокрема ст.694 цього кодексу, передбачає умови укладання договорів про продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

Статтею 695 ЦК України передбачено, що договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару із розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару. До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п'ятої та шостої статті 694 цього Кодексу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.655 ЦК України).

Із наявних у справі доказів слідує, що між сторонами було укладено дистриб’юторську угоду №13-13 від 10.04.2013р. за умовами якої позивач передавав відповідачу товар згідно видаткових та товарно-транспортних накладних із наданням останньому відстрочки в оплаті до 21 календарного дня. Натомість, відповідач борг в сумі 21 657,00 грн. не сплатив.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено - якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає правомірною вимогу про стягнення заборгованості в сумі 21 657,00 грн.

Щодо правомірності нарахування пені, судом приймається до уваги таке.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно наявних у справі розрахунків суми пені, судом приймається до уваги, що останні проведені у відповідності до вищевикладених норм чинного законодавства, фактичних обставин справи та розраховані правильно.

Відповідно, нарахування 1 681,17 грн. пені суд вважає правомірним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відтак, будь-які докази на спростування доводів позивача щодо правомірності позовних вимог, суду не було подано.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов’язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в сумі 21 657,00 грн. основного боргу та 1 681,17 грн. пені підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Воліс-Трейд”, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Альфа Сервіс 2013”, м. Хмельницький про стягнення 23 338,17 грн., з яких 21 657,00 грн. сума боргу, 1 681,17 грн. пені задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Альфа Сервіс 2013”, м. Хмельницький, вул. Купріна, 54 (код ЄДРПОУ 38662221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Воліс-Трейд”, Новоодеський район, Миколаївська область м.Нова Одеса, вул. Леніна, 1-а (код ЄДРПОУ 37305413) 21 657,00 грн. (двадцять одна тисяча шістсот п’ятдесят сім гривень 00 коп.) боргу, 1 681,17 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 17 коп.) пені, 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул. Леніна, 1-а, м. Нова Одеса, Новоодеський р-н, Миколаївська обл., 56602) – рекоменд. із повідомл.;

3 - відповідачу (вул. Купріна, 54, м. Хмельницький, 29000) – рекоменд. з повідомл.