Ухвала суду № 38793571, 15.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2014 рокусправа № 804/710/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року по справі № 804/710/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Івас Груп» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Івас Груп» звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2013 року №0003872201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2313,0грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нереальності правочину, укладеного з ПП «Корунд» та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та сформовано податковий кредит.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року позов задоволено. Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем, а також наявністю належним чином оформленими первинними документами, які підтверджують здійснені позивачем господарські операції, за наслідками яких підприємством визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та сформовано податковий кредит.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства із обмеженою відповідальністю «Івас Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства

України під час здійснення взаємовідносин з ПП «Корунд» за квітень, травень, липень, серпень 2011 року, за результатами якої складено Акт №927/22-01/35928047 від 21.11.2013 року

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення підприємством вимог:

- п.198.6, 198.2 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 193.1. ст. 193, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.1 п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 2.1, 2.2, 2.4, 2.15,2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, в наслідок чого ТОВ «ІВАС ГРУП» занижено суму податку на додану вартість у сумі 1850грн.;

- п.44.1 ст.44 ПК України документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Івас Груп» із ПП «Корнуд» з підприємцями покупцями зазначеними в акті:

- завищено податковий кредит з ПДВ у сумі 324 769,0грн., в т.ч. по періодам:

квітень 2011 року - 225 985,0грн.

травень 2011 року - 58033грн.

липень 2011 року - 27562грн.

серпень 2011 року - 13189грн.

- завищено податкові зобов'язання на суму 330249,0грн. в т.ч. по періодам:

квітень 2011 року - 230897грн.

травень 2011 року - 59289грн.

липень 2011 року - 28 306грн.

серпень 2011 року - 11757грн.

Такі висновки податкової служби ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Івас Груп» у перевіреному періоді мало взаємовідносини з ПП «Корунд».

Як вбачається з акту перевірки, висновки про нереальність господарських операцій ДПІ фактично зроблені з огляду на протокол допиту свідка від 30.11.2011р. - ОСОБА_1 - директора ПП «Корунд» згідно з яких встановлено, що останній не має відношення до господарської діяльності ПП «Корунд», документи бухгалтерсько-фінансової звітності від імені підприємства не підписував, згоду на державну реєстрацію ПП «Корунд» надав за матеріальну винагороду, отриману від свого знайомого.

З цих підстав, зазначаючи про те, що оскільки бухгалтерські документи по спірним господарським операціям підписані від імені ОСОБА_1 іншою особою, то вони не мають силу первинних документів (юридична дефектність), які б підтверджували реальність господарських операцій та які б були достатньою підставою для відображення цих операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Крім цього, в Акті перевірки зазначено про те, що ТОВ «Івас Груп» до перевірки не було надано сертифікати якості на придбаний товар, у товарно-транспортних накладних відсутній ідентифікаційний номер перевізника, відсутні дані щодо кількості та найменування перевезеного товару.

З цих підстав, ДПІ зроблено висновок про не підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Івас Груп» (Покупець) та ПП «Корунд» (Продавець), що свідчить про завищення ТОВ «Івас груп» податкового кредиту на загальну суму 324769,0грн. (стор.20 Акту).

Крім цього, вказуючи на нереальність господарських операцій між ТОВ «Івас Груп» та ПП «Корунд», ДПІ вказує на нереальність господарських операцій по ланцюгу постачання ПП «Корунд» - ТОВ «Івас Груп» - ПП «Укртрансвіл», ТОВ «Шляхпостач-КР», ВП «Фастівська дистанція сигналізації та зв'язку», ПАТ «Маріупольській металургійний комбінат ім. Ілліча», Кременчуцька дистанція сигналізації та зв'язку, Жмеринська дистанція сигналізації та зв'язку, Житомирська дистанція сигналізації та зв'язку. Реальність вказаних операцій ДПІ заперечується з тих підстав, що поставлений ТОВ «Івас Груп» на адресу вказаних Покупців товар фактично не був поставлений ПП «Корунд» на адресу ТОВ «Івас Груп».

З цих підстав, ДПІ зроблено висновок про те, що ТОВ «Івас Груп» завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 330249,0грн. (стор.12 Акту).

Крім цього, на стор.19 Акту зазначено, що в частині придбання товару за податковою накладною від 09.08.2011р. №66 на суму ПДВ 1849,68грн. ТОВ «Івас Груп» є вигодонабувачем, оскільки згідно наданих документів використав придбаний товар для виконання будівельно-монтажних робіт на замовлення генпідрядчика ТОВ «БМП-870».

З цих підстав, ДПІ вказує на те, що ТОВ «Івас Груп» у серпні 2011 року занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 1850грн.

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2013 року №0003872201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1850,0грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 463,0грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені, зокрема, Податковим кодексом України.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано належні та допустимі докази, які свідчать про фактичну поставку товару від ПП «Корунд», тобто про реальність господарських операцій.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 01.04.2011 року позивач уклав із Приватним підприємством «Корунд» договір купівлі-продажу № 10414, за яким згідно тексту договору Продавець (ПП «Корунд») приймає на себе зобов'язання відповідно до умов цього Договору поставити Покупцю (ТОВ «ІВАС ГРУП») обладнання (в подальшому - товар), а Покупець зобов'язується відповідно з умовами цього Договору прийняти та оплатити цей товар. У відповідності до укладених сторонами специфікацій до договору купівлі-продажу № 10414 від 01.04.2011 року ПП «Корунд» здійснило поставку товарів ТОВ «ІВАС ГРУП», що підтверджується наступними первинними документами:

- факт поставки від 01.04.2011 року. підтверджується рахунком № 35 від 01.04.2011 року, видатковою накладною № 24 від 01.04.2011 року, товарно-транспортною накладною №487-1 від 01.04.2011 року, податковою накладною № 3 від 01.04.2011 року;

- факт поставки від 26.04.2011 року підтверджується рахунком № 37 від 26.04.2011 року, видатковою накладною № 26 від 26.04.2011 року, товарно-транспортною накладною № 538-1 від 26.04.2011 року, податковою накладною № 33 від 26.04.2011 року;

- факт поставки від 05.05.2011 року підтверджується рахунками № 339 від 05.05.2011 року, № 343 від 05.05.2011 року, видатковими накладними № 295 від 05.05.2011 року, № 299 від 05.05.2011 року, товарно-транспортною накладною № 574 від 05.05.2011 року, податковими накладними № 26 від 05.05.2011 року, № 27 від 05.05.2011 року;

- факт поставки від 11.05.2011 року підтверджується рахунком № 342 від 11.05.2011 року, видатковою накладною № 298 від 11.05.2011 року, товарно-транспортною накладною №581 від 11.05.2011 року, податковою накладною № 40 від 11.05.2011 року;

- факт поставки від 27.05.2011 року підтверджується сукупно рахунками № 340 від 27.05.2011 року, № 341 від 27.05.2011 року, видатковими накладними № 296 від 27.05.2011 року, № 297 від 27.05.2011 року, товарно-транспортною накладною №609 від 27.05.2011 року, податковими накладними № 102 від 27.05.2011 року, № 103 від 27.05.2011 року;

- факт поставки від 08.07.2011 року підтверджується рахунком № 428 від 08.07.2011 року, видатковою накладною № 350 від 08.07.2011 року, товарно-транспортною накладною №711 від 08.07.2011 року, податковою накладною № 85 від 08.07.2011 року;

- факт поставки від 27.07.2011 року підтверджується рахунком № 429 від 27.07.2011 року, видатковою накладною № 351 від 27.07.2011 року, товарно-транспортною накладною № 783 від 27.07.2011 року, податковою накладною № 219 від 27.07.2011 року;

- факт поставки від 29.07.2011 року підтверджується рахунком № 434 від 29.07.2011 року, видатковою накладною № 352 від 29.07.2011 року, товарно-транспортною накладною №794 від 29.07.2011 року, податковою накладною № 240 від 29.07.2011 року;

- факт поставки від 09.08.2011 року підтверджується рахунком № 475 від 09.08.2011 року, видатковою накладною № 389 від 09.08.2011 року, товарно-транспортною накладною №800 від 09.08.2011 року, податковою накладною № 66 від 09.08.2011 року;

- факт поставки від 15.08.2011 року підтверджується рахунком № 476 від 15.08.2011 року, видатковою накладною № 390 від 15.08.2011 року, товарно-транспортною накладною №808 від 15.08.2011 року, податковою накладною № 100 від 15.08.2011 року;

- факт поставки від 25.08.2011 року підтверджується рахунком № 477 від 25.08.2011 року, видатковою накладною № 391 від 25.08.2011 року, товарно-транспортною накладною №817 від 25.08.2011 року, податковою накладною № 161 від 25.08.2011 року.

Розрахунки між сторонами здійснено у безготівковій формі, що підтверджується актом перевірки (стор.17 Акту).

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції вказав на необґрунтованість висновків ДПІ щодо нереальності господарських операцій між ТОВ «Івас Груп» та ПП «Корунд».

В той же час, суд першої інстанції не звернув уваги на Акт перевірки, в якому відображено порушення, що призвело, на думку ДПІ, про заниження ТОВ «Івас Груп» у серпні 2011 року податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 1850,0грн. та яке стало підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено вище, таке порушення ДПІ в акті перевірки відображено наступним чином: «в частині придбання товару за податковою накладною від 09.08.2011р. №66 на суму ПДВ 1849,68грн. ТОВ «Івас Груп» є вигодонабувачем, оскільки згідно наданих документів використав придбаний товар для виконання будівельно-монтажних робіт на замовлення генпідрядчика ТОВ «БМП-870» (стор.19 Акту).

Відповідно до п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Згідно із п.3 Розділу І Порядку, Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки, як носій доказової інформації, має містити у собі відомості про виявлені порушення, які передбачені п.5.2 Розділу ІІ Порядку.

З акту перевірки не можливо встановити порушення, яке, на думку ДПІ, призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 1850,0грн., що стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Так, згідно податкової накладної №66 від 09.08.2011р. ТОВ «Івас Груп» придбано у ПП «Корунд» товар на загальну суму 11098,09грн. у т.ч. ПДВ 1849,68грн. (т.1 а.с.98).

В акті перевірки ДПІ вказує на те, що в частині придбання товару за цією податковою накладною ТОВ «Івас Груп» є вигодонабувачем, оскільки придбаний товар використано для виконання будівельно-монтажних робіт на замовлення генпідрядчика ТОВ «БМП-870». Оскільки, будь-яких інших висновків (доводів) відносно вказаного порушення акт перевірки не містить, то з тексту акту слід розуміти, що ДПІ не заперечує факт поставки товару за податковою накладною №66 від 09.08.2011р., але оскільки цей товар використано для виконання будівельно-монтажних робіт на замовлення генпідрядчика ТОВ «БМП-870», то ТОВ «Івас Груп» є «вигодонабувачем», а відтак останнім занижено податкові зобов'язання шляхом завищення податкового кредиту на вказану суму ПДВ. Таким чином, логіко-текстуальний аналіз викладеного в акті перевірки свідчить про те, що використання товару для виконання будівельно-монтажних робіт на замовлення генпідрядчика ТОВ «БМП-870» автоматично свідчить про те, що ТОВ «Івас Груп» є «вигодонабувачем». При цьому, жодного обґрунтування цьому ДПІ в акті перевірки не наведено.

Оскільки, ДПІ не викладено зміст порушення, яке призвело до заниження ТОВ «Івас Груп» податкових зобов'язань з ПДВ на суму 1850,0грн., то Акт перевірки, в цій частині, не можливо визнати носієм доказової бази, який би свідчив про обґрунтованість оскарженого податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що за наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення, яким ТОВ «Івас Груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1850,0грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 463,0грн.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року по справі № 804/710/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 16.05.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк