Ухвала суду № 38793556, 13.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2014 року

справа № 808/413/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Пологівської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року у справі №808/413/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» до Пологівської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Пологівської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 30.12.2013 №0002712200, яким підприємству нараховано суму грошового зобов'язання (пеню у сфері ЗЕД, 21081000) в розмірі 8621 грн. 72 коп.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Пологівська об’єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволені адміністративного позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належну правову оцінку.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що посадовими особами Пологівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Конка-Оріхів", за результатами якої складено акт "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Конка-Оріхів" (код ЄДРПОУ 34119990), з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактами" від 20.12.2013 №1795/08-15-22-2201/34119990.

В акті перевірки вказано на порушення підприємством вимог:

- ст.ст. 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР, в результаті чого платнику податків нарахована пеня на суму в розмірі 8621грн. 72 коп.;

- пункту 9.1 статті 9, пункту 16.2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993 №15-93; пункту 2.7 статті 2 Положення

про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 08.02.2000 №49 - встановлено не декларування валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України станом на 01.04.2013, 01.07.2013, 01.10.2013.

Такі висновки ДПІ, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за контрактами №73 від 20.10.2012р. та №74 від 01.11.2012р. встановлено наступне:

між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конка-Оріхів" (Покупець) та Brauhaus Altenkunstandt, Andreas Leikeim GmbH&Co.KG, Germany (Виробник) укладено контракт від 20.10.2012 №73, відповідно до якого Виробник визначає Покупця ексклюзивним імпортером своїх брендів; Покупець приймає товар та сприяє у продажу та розповсюдженню товару на узгодженій території з метою реалізації максимального постійного потенціалу збуту товару.

На виконання умов Контракту №73, позивачем здійснено авансові платежі згідно з платіжними дорученнями №85 від 23.11.2012 на суму в розмірі 2898,00 Євро та №89 від 26.11.2012 на суму в розмірі 11712,00 Євро на користь Brauhaus Altenkunstandt, Andreas Leikeim GmbH&Co.KG, Germany (а.с. 49, зворотній бік). Загальна сума авансових платежів становить: 2898,00 Євро + 11712,00 Євро = 14610,00 Євро.

Надходження товару здійснено згідно ВМД типу ІМ 40 №027946 від 07.12.2012 на суму в розмірі 13812,50 Євро, тобто станом на 17.12.2013 за підприємством рахується дебіторська заборгованість в розмірі: 14610,00 Євро - 13812,50 Євро = 797,50 Євро.

В Акті перевірки ДПІ вказує, що відповідно до Закону України 185/94-ВР порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення виручки (вартості недопоставленого товару).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок" від 06.11.2012 №5480-VI (далі іменується - Закон України №5480-VI) внесені зміни до Закону України №185/94-ВР, відповідно до яких Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені статтями 1 та 2 Закону України №185/94-ВР.

Пунктом 3 Постанови Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 16.11.2012 №475 (далі іменується - постанова №475) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до статті 4 Закону України 185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

ДПІ зазначає, що кількість днів порушення становить 295 днів (25.02.2013 по 16.12.2013), курс Національного банку України на день виникнення заборгованості (24 лютого 2013 року) становить 10,539570 за 1 Євро. Усього нарахована пеня у сумі 7438 грн. 70 коп.; 797,50 Євро - сума простроченої дебіторської заборгованості; 797,50 х 10,539570 х 295 х 0,3% = 7438 грн. 70 коп.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конка-Оріхів" (Покупець) та Pivovar ZUBR a.s. (Виробник) укладено контракт від 01.11.2012 №74, відповідно до якого Виробник визначає Покупця ексклюзивним імпортером своїх брендів; Покупець приймає товар та сприяє у продажу та розповсюдженню товару на узгодженій території з метою реалізації максимального постійного потенціалу збуту товару.

ТОВ "Конка-Оріхів" здійснено авансові платежі згідно з платіжними дорученнями №86 від 23.11.2012 на суму в розмірі 1797,70 Євро та №93 від 28.11.2012 на суму в розмірі 7190,80 Євро (а.с. 67); №168 від 14.03.2013 на суму в розмірі 1612,80 Євро та №176 від 08.04.2013 на суму в розмірі 5842,70 Євро (а.с. 58) на користь Pivovar ZUBR a.s.

Надходження товару здійснено згідно ВМД типу ІМ 40 №010095 від 29.04.2013 на суму в розмірі 8064,00 Євро та №029540 від 24.12.2012 на суму в розмірі 8380,00 Євро.

ДПІ, посилаючись на наведені вище норми закону, вказує, що за Контрактом №74 кількість днів порушення становить 62 дні (27.02.2013 по 29.04.2013); курс Національного банку України на день виникнення заборгованості (27 лютого 2013 року) становить 10,452446 за 1 Євро; усього нарахована пеня у сумі 1183 грн. 02 коп.; 608,50 Євро - сума простроченої дебіторської заборгованості; 608,50 Євро х 10,452446 х 62 х 0,3% = 1183 грн. 02 коп.

На підставі Акта перевірки ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "У" від 30.12.2013 №0002712200, яким ТОВ "Конка-Оріхів" нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня у сфері ЗЕД, 21081000, в розмірі 8621 грн. 72 коп.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки контролюючим органом не вірно визначено подію, що завершує імпортні операції. Суд зазначив, що датою імпорту є не дата оформлення ВМД, а дата фактичного перетину митного кордону України імпортованого товару, у зв’язку з чим штрафні санкції, у вигляді пені, розраховані податковою службою неправомірно.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст..1 закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Моментом здійснення імпорту – момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до пункту 4 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі іменується - МК України) ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Відповідно до статті 321 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Частиною 6 статті 321 МК України встановлено, що митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Отже, умовою здійснення імпорту товарів є перетин цим товаром митного кордону України. Митне оформлення товару є наступною подією, яка полягає у здійсненні митними органами своїх повноважень щодо оформлення товару та випуску його у вільний обіг.

Таким чином, враховуючи наведені норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що датою надходження товару за імпортними операціями є не дата оформлення ВМД (завершення митного оформлення), а дата фактичного перетину митного кордону України.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що за Контрактом №73 відповідачем взято за основу ВМД від 07.12.2012, за Контрактом №74 - ВМД від 24.12.2012 та від 29.04.2013. Натомість, по Контракту №73 відмітка митного органу "Під митним контролем" датована 02.12.2012; по Контракту №74 - 25.04.2013 (Чопська митниця) та 21.12.2012. Тобто, контролюючим органом невірно встановлені дати поставки товару на митну територію України, що свідчить про неправильність розрахунку кількості днів прострочення і, як наслідок, про необґрунтованість визначеного розміру пені.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність та необґрунтованість оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Крім цього, судом першої інстанції надано належну правову оцінку доводам відповідача про те, що відповідно до умов Контрактів №73 та №74 датою поставки товару є дата відмітки, вказана в вантажних митних деклараціях на товар.

Так, контракти №73 та №74 містять аналогічні умови, викладені в розділах 13, відповідно до яких "Дата поставки означает дату отметки таможенных органов страны Производителя, указанной в грузовой таможенной декларации на товар". Відповідач, посилаючись на вказані пункти Контрактів, вважає, що датою поставки товару є відмітка саме на вантажній митній декларації, проте на таких деклараціях (а.с. 47, зворотній бік, 54, 64) відмітки митних органів країн Виробників взагалі відсутні, що також свідчить про неправильність визначення контролюючим органом дати перетину товаром кордону при розрахунку суми пені.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач фактично посилається на ті обставини, які встановлено перевіркою. Натомість, вказаним підставам для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, як зазначено вище, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

З огляду на викладене, суд апеляційний суд дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Пологівської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2014 року у справі №808/413/14 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 14.05.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк