Ухвала суду № 38793430, 18.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2014 рокусправа № 804/3551/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропластмас» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі № 804/3551/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропластмас» до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська про скасування розрахунків,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Дніпропластамас" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати розрахунок Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська від 08 січня 2013 року №58/02/19 по стягненню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що при складанні спірного розрахунку відповідач безпідставно та врахував при обчислені сум, які належить до відшкодування позивачем, стаж роботи працівників за період до 11 березня 1994 року. Крім того, позивачем зазначено, що розрахунки складені у січні 2013 року є передчасними, так як передують фактичним витратам відповідача, а також те, що позивач не є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Дніпропластмас» в частині внесень до Пенсійного Фонду плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком №1, що підтверджується Статутом позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпропластмас» відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Дніпропластмас» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову. Апелянт зазначає, що судом при винесенні рішення не в повному обсязі досліджені обставини справи, а саме факт реорганізації Закритого акціонерного товариство завод «Дніпропластмас» в Публічне акціонерне товариство "Дніпропластмас", яке не є правонаступником заводу та його попередників по зобов'язанням внесення до Пенсійного фонду плати, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська подало заперечення на апеляційну скаргу, в яких просило оскаржувану постанову залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Публічне акціонерне товариство «Дніпропластмас» пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу юридичної особи та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 02969171. До 08 вересня 2011 року позивач мав найменування "Закрите акціонерне товариство завод "Дніпропластмас", яке створено шляхом перетворення орендного підприємства завод "Дніпропластмас". Відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та на підставі рішення Загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства завод «Дніпропластмас» найменування змінено на Публічне акціонерне товариства «Дніпропластмас». (а.с.18) Відповідачем з метою направлення на адресу позивача складений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2013 року від 08 січня 2013 року №58/02/19. Згідно з зазначеним розрахунком місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, що мають бути сплачені позивачем з 2013 року дорівнюють: 1244,26 грн. щодо ОСОБА_3, 435,90 грн. щодо ОСОБА_5, 1248,95 грн. щодо ОСОБА_4, 2534,53 грн. щодо ОСОБА_2, 1432,01 грн. щодо ОСОБА_1 Відповідачем вказаним особам, відповідно до зазначеного Закону призначена та виплачується пенсія, що підтверджується протоколом №91 від 22 квітня 2004 року відносно ОСОБА_5, №312814 від 20 травня 2008 року відносно ОСОБА_4, від 10 травня 2011 року №8317 відносно ОСОБА_2, від 05 липня 2012 року №28109 відносно ОСОБА_8 та відносно ОСОБА_3

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обов'язку позивача відшкодувати фактичні витрати по доставці пенсії.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Положеннями абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону визначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту "а" частини 1 статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених Пенсійним Фондом України після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Відповідно до підпункту 6.4. пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Отже, складення та направлення відповідачем спірного розрахунку на адресу позивача до 20-січня поточного року, а не за результатами понесення відповідних витрат, відповідає положенням чинного законодавства.

Таким чином, позивач зобов'язаний відшкодовувати територіальним органам Пенсійного фонду України фактичні витрати по доставці та виплаті пенсій, що були призначені пенсіонерам, які працювали на підприємстві позивача. Згідно з підпункта 6.3. пункта 6 Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники. Лише у разі ліквідації підприємства без правонаступників повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням ліквідованого підприємства не направляється.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропластмас» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі № 804/3551/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: Іванову С.М.

Суддя: С.В. Чабаненко