Постанова № 38793248, 29.04.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2014 р. Справа№ 910/12670/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання - Дмитрина Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" та Кооперативу "Союз"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2014р.

у справі №910/12670/13 (суддя - Бойко Р.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Інтеграл Компані"

2.Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод"

3. Кооперативу "Союз"

про стягнення збитків у сумі 12 013 950,00 грн.

та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод"

до 1. ,Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Інтеграл Компані"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кооператив "Союз"

про стягнення 12 023 950,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Інтеграл Компані", Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" та Кооперативу "Союз" про стягнення збитків у сумі 12 013 950,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для покладення на відповідачів обов'язку по відшкодуванню завданих позивачу внаслідок неналежного виконання відповідачами 2, 3 своїх зобов'язань за кредитним договором №12/08-Кл-07 від 21.08.2007 р. та договором іпотеки від 17.08.2007 р. №3757 збитків у розмірі 12 013 950,00 грн.

Крім того до місцевого господарського суду був поданий зустрічний позовом Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтех Інтеграл Компані", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кооператив "Союз" про визнання недійсним договору.

До поданого первісного позову позивачем було додано заяву про забезпечення позову за змістом якої просить накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно та майнові права, які будуть виявлені в ході здійснення виконавчих дій, що належать Публічному акціонерному товариству "Тернопільський електромеханічний завод" в сумі 12 013 950,00 грн., Кооперативу "Союз" в сумі 12 013 950,00 грн. та Товариству з обмеженою відповідальністю "Будтех Інтеграл Компані" в сумі 10 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р. заяву Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод", які обліковуються на відкритих ним рахунках у банківських установах, в межах суми у розмірі 12 013 950,00 грн., а також накладено арешт на грошові кошти Кооперативу "Союз", які обліковуються на відкритих ним рахунках у банківських установах, в межах суми у розмірі 12 013 950,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р., задоволено частково заяву Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" від 10.02.2014 р. про забезпечення позову, накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, а саме: 1) будівлі та споруди, загальною площею 5 075,90 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Д.Нечая, 25, а саме: будівля головного корпусу № 1 під літерою "А", загальною площею 914,00 кв.м; будівля головного корпусу № 2 під літерою "А'" "А''" "А", загальною площею 1065,8 кв.м; будівля складської дільниці № 2 під літерою "Б", "Б'", загальною площею 1100,6 кв.м; будівля складської дільниці № 1 під літерою "З", загальною площею 374,1 кв.м; будівля слюсарного цеху під літерою "И", загальною площею 728,7 кв.м; будівля котельної під літерою "К" загальною площею 301,5 кв.м; будівля складу готової продукції під літерою "Л", загальною площею 591,2 кв.м. 2) земельну ділянку за адресою: місто Тернопіль вул. Д. Нечая, 25, площею 0,9953 га, кадастровий номер: 6110100000:02:0110038, та накладено арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод, які обліковуються на відкритих ним рахунках у банківських установах, в межах суми у розмірі 3 997 950,00 грн. та на грошові кошти Кооперативу "Союз", які обліковуються на відкритих ним рахунках у банківських установах, в межах суми у розмірі 3 997 950,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Тернопільський електромеханічний завод" та Кооператив "Союз" звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року у справі №910/12670/13.

Апеляційні скарги обґрунтовані тим, що ухвала Господарського суду м. Києва прийнята з порушенням норм процесуального права.

На підставі апеляційних скарг на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року, згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалами від 21.03.2014р. порушено апеляційне провадження.

Через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду: від представника позивача (вх. №09-11/5199) надійшов відзив на апеляційну скаргу, від представника відповідача 2 (09-27/146) надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні представником позивача 02.04.2014р. подано клопотання про продовження строку розгляду спору у справі, відповідно до вимог ст. 69 ГПК України, яке колегією суддів задоволено.

В судове засідання 02.04.2014р. представники відповідачів 1-3 не з'явилися. Про причини неявки суд не повідомлено.

Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 02.04.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.04.2014р.

Через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від відповідача 2 за первісним позовом (вх. №09-11/6042) надійшли письмові пояснення.

В судове засідання 16.04.2014р. представники відповідачів 1 не з'явилися. Про причини неявки суд не повідомлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.04.2014р.

В судове засідання 22.04.2014р. представники відповідачів 1, 3 не з'явилися. Про причини неявки суд не повідомлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 року у зв'язку з неявкою представників відповідачів 1, 3 розгляд справи №910/12670/13 було відкладено на 29.04.2014 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2014р., враховуючи перебування судді Чорної Л.В. у відпустці, змінено склад колегії суддів на наступний: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Гончаров С.А.

Представник апелянта-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційних скарг підтримав, просив суд апеляційні скарги задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.02.2014 року у справі № 910/12670/13 скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів викладених в апеляційних скаргах, просив суд залишити апеляційні скарги без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Представники відповідачів 1, 3 у судове засідання 29.04.2014 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Через відділ документального забезпечення роботи Київського апеляційного господарського суду від представника Кооперативу «Союз» надійшло клопотання, у якому апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд розгляду справу за його відсутності.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційні скарги у відсутності представників відповідачів 1,3.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши доводи апеляційних скарг, наявні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом м. Києва при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 10.02.2014 року у справі № 910/12670/13 прийнята з вірним застосуванням норм процесуального права, є обґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Пунктом 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.1994 р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Згідно п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.1994 р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за

яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У відповідності до постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 року № 16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У разі вжиття заходів до забезпечення позову з ініціативи господарського суду відповідні дії мають бути мотивовані з урахуванням, зокрема, наведеного, а також припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 року № 16 адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказані позивачем додаткові заходи до забезпечення позову не суперечать зазначеним вище вимогам законодавства з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, у власності Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" знаходиться нерухоме майно - земельна ділянка за адресою: місто Тернопіль вул. Д. Нечая, 25, площею 0,9953 га, а також ряд будівель та споруд загальною площею 5 075,90 кв.м, розташованих на вказаній земельній ділянці.

Зазначені об'єкти нерухомого майна перебували в іпотеці Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на підставі договору іпотеки 31.10.2008 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3803.

Проте рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.06.2013 р. у справі №921/452/13-г/7, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р., договір іпотеки, укладений 31.10.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" та Відритим акціонерним товариством "Тернопільський електромеханічний завод", зареєстрований в реєстрі № 3803, визнано недійсним.

Таким чином вказане рішення стало підставою для скасування реєстрації обтяження нерухомого майна, яке виступало предметом такого договору, а отже у відповідач 2, з огляду на перебування у тяжкому фінансовому становищі, з'явилася можливість в будь-який час відчужити майно на користь третіх осіб.

Заборона відповідачу-2 вчиняти дії щодо відчуження будь-яким чином належне йому на праві власності майно, забезпечує розумність, обґрунтованість та адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову та забезпечує збалансованість інтересів сторін, оскільки такі заходи забезпечення позову спрямовані лише на уникнення ускладнень щодо виконання рішення суду у майбутньому до вирішення справи по суті.

Накладення арешту на майно забезпечує розумність, обґрунтованість та адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову та забезпечує збалансованість інтересів сторін, оскільки такий захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності Публічного акціонерного товариства «Тернопільський електромеханічний завод», а спрямований саме на збереження майна цього підприємства до вирішення справи по суті.

З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про необхідність задоволення заяви позивача в частині накладення арешту на майно - земельну ділянку за адресою: місто Тернопіль вул. Д. Нечая, 25, площею 0,9953 га, а також будівлі та споруди загальною площею 5 075,90 кв.м, розташовані на вказаній земельній ділянці.

Також колегія судді погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність задоволення заяви позивача в частині накладення арешту на грошові кошти відповідачів 2, 3, які обліковуються на відкритих ними рахунках у банківських установах, в межах суми у розмірі 3 997 950,00 грн., у зв'язку з тим, що оціночна вартість належного Публічному акціонерному товариству «Тернопільський електромеханічний завод» на праві власності майна не покриває в достатньому розмірі заявлену позивачем до стягнення суму.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.

Крім того, існує зв'язок між визначеним предметом спору і заходами до забезпечення позову, і заходи забезпечення позову є адекватними позовним вимогам та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача і забезпечення виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення заяви позивача та необхідність вжиття додаткових заходів до забезпечення позову, так як їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 10.02.2014 року у справі №910/12670/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, прийнята з дотриманням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційні скарги, з викладених у них підставах, задоволенню не підлягають.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційних скарг покладається на апелянтів.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 102 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" та Кооперативу "Союз"залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.02.2014 року у справі № 910/12670/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/12670/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

С.А. Гончаров