Ухвала суду № 38793133, 11.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2014 рокусправа № 2а-4811/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольської державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року у справі № 2а-4811/09/0470 за позовом Закритого акціонерного товариства "Центральний універмаг" до Нікопольської державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство "Центральний універмаг" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просило визнати протиправним та скасувати. податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Державної податкової служби № 0000372310/2/8929 від 24.02.2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5079,59 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2689,35 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав про свою незгоду з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, щодо безпідставності віднесення до складу валових витрат понесені підприємством витрати на оплату послуг адвоката, який здійснював представницькі функції у судовому процесі та вартість судової експертизи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Центральний універмаг" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Нікопольська державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку про правильність формування позивачем валових витрат, оскільки оплата послуг адвоката та проведення експертизи належить до судових витрат, які мають відшкодовуватись за відповідним рішенням суду.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та письмових запереченнях на неї.

Судом у відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено процесуальне правонаступництво відповідача - Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Державної податкової служби правонаступником - Нікопольською державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, за результатами виїзної планової перевірки Закритого акціонерного товариства «Центральний універмаг» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 березня 2007 року був складений Акт документальної перевірки №2057/231.13457132 від 08 вересня 2008 року, на підставі якого внесене податкове повідомлення-рішення №0000372310/2/8929 від 24 лютого 2009 року, згідно якого Закритому акціонерному Товариству «Центральний універмаг» визначено суму податкового зобов'язання про сплату податку на прибуток в розмірі 5079,59 грн. та штрафні санкції у розмірі 2689,35грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статей 3, 81 Господарського кодексу України, будь-яке підприємство має право укладати господарські договори на отримання послуг правового характеру для захисту своїх прав перед державними органами або у суді, а адвокат, який займається адвокатської діяльністю, надавати правову допомогу підприємствам для захисту прав юридичних осіб.

За приписами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються, у тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п. 5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з приводу правомірності віднесення позивачем витрат з надання юридичної допомоги адвоката ОСОБА_1 в сумі 10000,00 грн. та витрат на проведення судових експертиз, які виконані Дніпропетровським НДІСЄ у загальній сумі 5883,84 грн. до складу валових витрат підприємства. Витрати на юридичну допомогу адвоката ОСОБА_1 та витрати на проведення судових експертиз, які виконані Дніпропетровським НДІСЄ, стосуються ведення господарської діяльності підприємства за періоди з 01 липня 2001 року по 31 грудня 2003 року, а саме оскарження податкових повідомлень-рішень відповідача виданих відповідно до Акту перевірки №26/231.13457132 від 27 лютого 2004 року та Акту перевірки №159/23-1.13457132 від 31.10.2005 р. Витрати підприємства на юридичні послуги та проведення судової експертизи на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області не обмежені чинним законодавством. А отже, відповідач неправомірно при проведенні перевірки і складанні Акту документальної перевірки включила до податкових зобов'язань суми: 10000,00 грн., 5883,84 грн., 1883,80 грн. і дійшла висновку про завищення валових витрат підприємства.

Визначена сума податкового зобов'язання про сплату податку на прибуток в розмірі 5079,59 грн., штрафних санкцій в розмірі 2689,35 грн., згідно податкового повідомлення-рішення № 0000372310/2/8929 від 24 лютого 2009 року була неправильно нарахована через зайво включену суму до податкового зобов'язання в розмірі 637,68 грн. Відповідач дійшов безпідставного висновку, що позивачем порушено норми підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону Україні «Про оподаткування прибутку підприємств» тобто безпідставно списало вартість отриманих юридичних послуг адвоката ОСОБА_2 в сумі 10000,00 грн. на адміністративні витрати в 3 кварталі 2007 року та вартість судових експертиз Дніпропетровського НДІСЄ в загальної сумі 5883,84 грн. та в вересні 2007 року віднесло вартість цих послуг до складу валових витрат.

Таким чином, положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат саме у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Тобто наперед вважається, що всі витрати платника податку прямо пов'язані із такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. На це вказує пункт 5.10 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Нікопольської державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року у справі № 2а-4811/09/0470 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко