Рішення № 3879153, 04.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.09 Справа№ 17/78

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ДП “САВСЕРВІС КАРПАТИ”, м. Львів

до відповідача: ТзОВ “Сфера послуг –оздоровчий комплекс “Хвиля”, м. Дрогобич

про: стягнення 6 100,61 грн.

Представники:

Від позивача: Керод Р.П. –представник (Довіреність б/н від 26.03.2009р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ДП “САВСЕРВІС КАРПАТИ”, м. Львів до ТзОВ “Сфера послуг –оздоровчий комплекс “Хвиля”, м. Дрогобич про стягнення 6 100,61 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2009р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 19.05.2009р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 19.05.2009р. розгляд справи відкладався.

20.05.2009р. в канцелярію суду від позивача поступило Клопотання б/н від 19.05.2009р., відповідно до якого він просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у зв’язку із його сплатою та стягнути з відповідача 16,15 грн. 3% річних, 129,22грн. пені та судові витрати по справі.

В судовому засіданні 04.06.2009р. представник позивача, викладені у клопотанні вимоги підтримав.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

01.10.2007р. між сторонами у справі укладено Договір купівлі-продажу №01/0110, відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати, а відповідач прийняти та оплатити товар, найменування, асортимент, кількість та ціна якого визначаються у накладних, які оформляються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару.

На виконання договірних зобов’язань позивач передав відповідачу товар на загальну суму 8 955,24грн., що підтверджується Видатковою накладною №30511868 від 20.02.2009р. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.

Відповідно до п.5.1. Договору та положень Додатку №1 до Договору від 01.10.2007р. розрахунки за отриманий товар відповідач зобов’язувався здійснювати протягом 28 календарних днів з дати прийому-передачі товару.

Як зазначається у позовній заяві, зобов’язань щодо оплати товару відповідач належно не виконав. Станом на день подання позову сума боргу ТзОВ “Хвиля” перед позивачем становила 5 955,24 грн. Згідно клопотання позивача від 19.05.2009р. станом на день прийняття судом рішення у справі відповідач сплатив вказану заборгованість у повному обсязі.

За порушення строків оплати товару на підставі п. 7.1. Договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить 129,22 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 6.3. Договору позивачем заявлено до стягнення 16,15 грн. 3% річних.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вже зазначалося, станом на день прийняття судом рішення у справі відповідач сплатив вартість отриманого товару у повному обсязі. Однак, як вбачається із Платіжного доручення №124 від 17.04.2009р. частину заявленої до стягнення суми боргу, а саме 3 000,00 грн. ТзОВ “Хвиля” сплачено ще до моменту подання позовної заяви (позовну заяву подано 23.04.2009р.). Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 3 000,00грн. боргу є безпідставними.

В частині стягнення 2 955,24 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У позовній заяві позивачем заявлено до стягнення з відповідача 129,22 грн. пені та 16,15 грн. 3% річних. Однак, враховуючи те, що позивачем при розрахунку позовних вимог невірно визначено суму основного боргу, відтак невірним є і розрахунок пені та 3% річних. Згідно здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягає 119,36 грн. пені та 14,92 грн. 3% річних.

В решті частині вимог, у позові слід відмовити.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати покладаються на сторони згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 44, 49, 75, 80, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ТзОВ “Сфера послуг –оздоровчий комплекс “Хвиля” (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. В.Великого, 26а. Код ЄДРПОУ 35217357) на користь ДП “САВСЕРВІС КАРПАТИ” (79055, м. Львів, вул. Роксоляни, б, 59.Код ЄДРПОУ 30387458) 119,36 грн. пені, 14,92 грн. 3% річних, всього –134,28 грн.; 51,66 грн. державного мита та 59,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 2 955,24 грн. боргу провадження у справі припинити.

4.В решті частині вимог, у позові відмовити.

5. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя