Ухвала суду № 38787990, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 757/1474/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Підпалий В.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Правління Пенсійного фонду України та Управління Пенсійного фонду України в Маліновському районі м. Одеси на постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року у адміністративній справі № 757/1474/14-а за позовом ОСОБА_3 до Правління Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Маліновському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити виплату пенсії особі, яка проживає за межами України, -

В С Т А Н О В И В :

17.01.2014р. позивач звернулася до суду з позовом до Правління Пенсійного фонду України та Управління Пенсійного фонду України в Маліновському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити виплату пенсії особі, яка проживає за межами України, в якому просить визнати незаконною бездіяльність Правління Пенсійного фонду України щодо передачі уповноваженому територіальному органу її заяви для прийняття рішення про призначення та виплату пенсії за віком як пенсіонеру, проживаючому за межами України та зобов'язати відповідачів призначити та виплачувати пенсію за віком з 07.10.2009 року за межі України - в Ізраїль.

Позов обґрунтовано тим, що 18.10.2013 року вона звернулася до Правління Пенсійного фонду України із заявою про призначення та виплату пенсії за віком. Однак, відповідач Правління Пенсійного фонду України своїм листом від 29.10.2013 року відмовив у призначенні та виплаті пенсії. Вважає такі дії відповідача неправомірними, тому просила суд задовольнити її позовні вимоги.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Маліновському районі м. Одеси у призначенні та виплаті пенсії ОСОБА_3 та зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Маліновському районі м. Одеси (код ЄДРПОУ 20988485) призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію з 29.04.2013 року.

Суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ґрунтуються на нормі закону.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачами подано апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у 1991 році виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання.

18.10.2013 року позивач звернулася до відповідача Правління Пенсійного фонду України із заявою про призначення та виплату пенсії за віком.

Правління Пенсійного фонду України своїм листом від 29.10.2013 року відмовило у призначенні та виплаті пенсії.

Згідно ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:

п. 1.1 - громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, та інші особи, передбачені цим Законом;

п. 1.4 - іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в п. 16 зазначено що особа, яка зверталася за пенсією повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік.

Статтею 29 цього Порядку передбачено, що за документ, який засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземні громадяни та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (реєстрації).

Відповідно до ст. 30 вищезазначеного Порядку, документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Відповідачі, в доводах апеляційних скарг, не посилаються на відсутність оригіналів документів, необхідних для відновлення пенсії, а на колізію в законодавстві, однак судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказана причина відмови відновити та виплачувати пенсію позивачу є надуманою та відповідачі приходять до помилкового висновку про відсутність у позивача законних підстав для відновлення пенсії.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 №15-рп/2000 закони, правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до частини другої ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність. Верховний Суд України у конституційному поданні порушив питання про визнання неконституційними положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон) щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення і якщо згода на обов'язковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України, Реалізація конституційного права громадян на соціальний захист, як вважає суб'єкт права на конституційне подання, законодавчо поставлена в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Оспорюваними положеннями Закону створено правову ситуацію, у якій громадяни, які працювали на території України, сплачували страхові внески і отримали право на пенсію, але обрали постійним місцем проживання державу, з якою Україна не уклала міжнародний договір щодо виплати громадянам України пенсій, зароблених в Україні, позбавлені можливості їх одержувати.

Винятки встановлені для громадян, які проживають за кордоном, якщо пенсія їм призначена внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання. У цих випадках пенсія виплачується і за відсутності міжнародного договору (частина 2 статті 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). При цьому держава визначила відповідний механізм виплати таких пенсій (Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок переведення пенсій громадян, які виїхали на постійне проживання до інших країн» від 06.04.1993 № 258). Така диференціація на законодавчому рівні на різні категорії пенсіонерів, які проживають за межами України, не відповідає конституційним засадам соціального захисту громадян».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності. Довід апелянта, що позивач просила поновити виплату пенсії за віком, а не зобов'язати призначити та виплачувати пенсію, не заслуговує уваги, оскільки це тотожні поняття.

Колегія суддів вважає, що доводи апелянтів не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Правління Пенсійного фонду України та Управління Пенсійного фонду України в Маліновському районі м. Одеси на постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року, залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року у адміністративній справі № 757/1474/14-а за позовом ОСОБА_3 до Правління Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Маліновському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити виплату пенсії особі, яка проживає за межами України, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

М.Г. Бистрик

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.