Ухвала суду № 38787567, 13.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 р.Справа № 816/706/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2014р. по справі № 816/706/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" ( далі - ПАТ "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц") до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (Кременчуцької ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 09.09.2013 № 0000271555/414 та №0000271555/413.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" (код ЄДРПОУ 35328439) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4845,81 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ненадання належної правової оцінки обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що в ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.4 ст. 200, п.п. 201.4, п.п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Крім того, стверджує, що в податкових накладних вказана назва покупця яка не відповідає назві зазначеній в статутних документах.

Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про дату, місце та час розгляду справи.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута без участі представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки документальної перевірки про не підтвердження формування податкового кредиту підприємством ПАТ "Кременчуцьке кар'єроуправліня "Кварц", яке мало правові відносини з ТОВ "НТК "Мегатрейдінг" на суму 60 371,00 грн. та ТОВ "ТД "Євротех" на загальну суму 139 123.00 грн. та порушення п.п. 201.4, п.п. 201.6 ст. 201, п.п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.4 ст. 200 ПК України не ґрунтуються на вимогах законодавства України.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПАТ "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" 11.08.2007 зареєстровано, як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 360757 (а.с. 144). Позивач перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 13.08.2007 за № 18505.

В період з 05.08.2013 по 09.08.2013 та з 12.08.2013 по 16.08.2013 в зв'язку з продовженням терміну проведення перевірки працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Кременчуцького кар'єроуправління "Кварц" по питанню взаємовідносин з ТОВ "НТК "Мегатрейдінг" за період з 01.08.2012 по 31.08.2012, ТОВ "ТД "Євротех" за період з 01.07.2012 по 31.08.2012.

Результати перевірки оформлені актом № 1464/16-03-15-02-08/35328439 від 23.08.2013, яким зафіксовано не підтвердження формування податкового кредиту підприємством ПАТ "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц", яке мало правові відносини з ТОВ "НТК "Мегатрейдінг" на суму 60 371,00 грн. та ТОВ "ТД "Євротех" на загальну суму 139 123,00 грн. та порушення п.п. 201.4, п.п. 201.6 ст. 201, п.п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з ПДВ за липень 2012 року на суму 85 593,00 грн. та серпень 2012 року на суму 113 901.00 грн., що призвело до завищення заявленою суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2012 року на суму 85 593,00 грн.

У зв'язку із встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ 09.09.2013 були винесені податкові повідомлення-рішення №0000261555/413, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 8 місяців 2012 року в сумі 85 593,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 42 796,50 грн. та № 0000271555/414, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 8 місяців 2012 року в розмірі 113 901,00 грн.

Вказані рішення були оскаржені позивачем до Головного Управління Міндоходів у Полтавській області та Міндоходів України.

Головне управління Міндоходів у Полтавській області своїм рішенням від 25.11.2013 № 11553/10/16-31-10-04-06 та Міндоходів України своїм рішенням від 01.02.2014 № 2045/6/90-99-10-01-15 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги ПАТ "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" без задоволення (а.с. 114 - 121, 130 - 132).

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем до декларацій з ПДВ за серпень 2012 включено суму податкового кредиту сформовану на підставі податкових накладних виписаних ТОВ НТК "Мегатрейдінг" та ТОВ "ТД "Євротех", а до податкової декларації з ПДВ за липень 2012 суму податкового кредиту сформовану на підставі податкових накладних виписаних ТОВ "ТД "Євротех" (а.с. 20 - 37).

З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2012 між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальність "Науково-торгова компанія "Мегатрейдінг" (постачальник) укладено договір поставки № 58 (а.с. 77 - 80), за умов якого постачальник зобов'язується у визначені строки постачати (передати у власність покупцю) продукцію виробничо-технічного призначення: автомобільні шини, автокамери, ободні стрічки в асортименті, а покупець зобов'язується його приймати та сплатити ціну товару.

Крім того, 05.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Євротех" (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки № 228 (а.с. 81 - 85), за умов якого постачальник зобов'язується у визначені строки постачати (передавати у власність покупця) продукцію виробничо-технічного призначення: автомобільні шини, автокамери, ободні стрічки в асортименті, а покупець зобов'язується його приймати та сплачувати ціну товару.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами здійснення господарських операцій між ПАТ "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" та Товариством з обмеженою відповідальність "Науково-торгова компанія "Мегатрейдінг", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Євротех" останніми виписані наступні первинні бухгалтерські документи: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки на оплату .

На підтвердження реальності транспортування придбаного у Товариства з обмеженою відповідальність "Науково-торгова компанія "Мегатрейдінг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Євротех" товару та на підтвердження здійснення оплати за придбаний товар позивачем надано подорожні листи вантажного автомобіля, накладну на відправлення товару через службу доставки "Євроекспрес пошта" та платіжні доручення (а.с. 39, 41, 46, 49, 50, 52, 55, 58, 60, 69, 70, 72, 75).

Судовим розглядом встановлено, що транспортування товару придбаного у вказаних контрагентів здійснювалось транспортними засобами ПАТ "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц".

На підтвердження наявності у ПАТ "Кременчуцьке кар'єроуправління "Кварц" транспортних засобів позивачем надано інвентаризаційний опис основних засобів (транспортних засобів), свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та тимчасові реєстраційні талони .

На підтвердження отримання придбаного товару та його оприбуткування позивачем надано витяг з журналу реєстрації довіреностей та прибуткові ордери .

Колегія суддів зазначає, що вказані первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.4 статті 198 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України/.

Згідно пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1, 200.3 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. Дане право доведено позивачем.

Крім того, колегія суддів зазначає, що а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції відповідачем не було надано доказів того, що назва позивача зазначена в податковій накладній виписаній ТОВ "НТК "Мега Трейдінг" не відповідає статутним документам позивача, а тому твердження апеляційної скарги відповідача, що податкова накладна № 28 від 14.08.2012 не відповідає вимогам Податкового кодексу України, є безпідставними.

Твердження відповідача щодо відсутності контрагентів позивача за місцезнаходження, є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, залучених до матеріалів справи відповідачем.

Посилання контролюючого органу на відомості, викладені в актах ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 28.01.2013 №90/226/36906731 та № 89/226/34365328, не приймаються колегією суддів, оскільки отримання податковим органом актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, в яких викладені висновки про не встановлення факту реального здійснення господарських операцій, встановлення відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, які підпадають під визначення ст. 22, ст. 185, ст. 187, ст. 198 ПК України, не звільняє податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, адже з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає такими що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року по справі № 816/706/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 19.05.2014 р.