Рішення № 38787278, 19.05.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.05.2014 Справа № 920/459/14

за позовом: Товариства реалізації інженерних задач «ТРІЗ» ЛТД /товариство з обмеженою відповідальністю/, м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом Пассаж», м. Суми

про стягнення 166 383 грн. 56 коп.

Суддя Б.І. Лиховид

За участі представників сторін:

від позивача: Шкриль Л.Г., довіреність від 04.04.2014р., Рижакова М.О., довіреність від 04.04.2014р.

від відповідача: не прибув

У судовому засіданні брала участь секретар с/з Ейсмонт М.О.

У судовому засіданні від 28.04.2014р. оголошувалась перерва до 19.05.2014р.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу за неповернення грошових коштів, сплачених позивачем за непоставлений відповідачем товар згідно умов договору № П0180 від 09.09.2013р., укладеного між сторонами, у розмірі 156 530 грн. 00 коп., штрафні санкції у сумі 6 471 грн. 55 коп., 3 % річних у розмірі 167 грн. 25 коп., інфляційні збитки у розмірі 2 490 грн. 00 коп., пеню у сумі 742 грн. 76 коп., всього 166 383 грн. 56 коп. Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 30 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу та 3 930 грн. 05 коп. витрат по сплаті судового збору.

03.04.2014 від позивача до суду надійшов розрахунок заявлених позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 156 530 грн. 00 коп., штрафні санкції за договором у розмірі 6 522 грн. 11 коп., 3% річних у сумі 180 грн.12 коп., пеню у сумі 780 грн. 51 коп., інфляційні витрати у сумі 2 490 грн. 00 коп., всього - 166 502 грн. 74 коп.

24.04.2014 від представника позивача надійшла заява № 563 від 24.04.2014 про зменшення позовних вимог, в якій позивач, враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 141 530 грн. 00 коп. основного боргу, суму штрафних санкцій за договором № П0180 від 09.09.2013р., що складає 4 246 грн. 96 коп., 11 229 грн. 21 коп. пені, 3% річних у сумі 638 грн. 26 коп., 4 412 грн. 84 коп. інфляційних збитків, а також 30 000 витрат, понесених на правову допомогу та 3 930 грн. 05 коп. сплаченого судового збору. У відповідності до ст. 22 ГПК України, дана заява була прийнята судом до розгляду.

У дане судове засідання представник позивача надав клопотання від 29.04.2014р., в якому просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення відповідачу заяви про зменшення позовних вимог за № 563 від 24.04.2014р. Клопотання підлягає задоволенню, документи долучаються до матеріалів справи.

Крім того, представник позивача подав заяву № 559 від 19.05.2014р., в якій визначає уточнений розрахунок позовних вимог, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь 141 530 грн. 00 коп. основного боргу, 6 592 грн. 56 коп. пені, 3% річних у сумі 541 грн. 30 коп., 4 412 грн. 84 коп. інфляційних збитків, а також 30 000 витрат, понесених на правову допомогу та 3 930 грн. 05 коп. сплаченого судового збору. У відповідності до ст. 22 ГПК України, дана заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у дане судове засідання не прибув, письмового відзиву на позовну заяву та додаткових письмових пояснень у справі не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 09.09.2013р. був укладений договір № П0180, відповідно до розділу 2 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець (відповідач) зобов`язується передати у власність покупцеві (позивачу) товар (автомобіль), комплектація якого визначена у додатку № 1 до цього договору, а покупець (позивач) зобов`язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.

Пунктом 3.1 договору визначена ціна товару, яка складає 168 530 грн. 00 коп.

У розділі 4 вищевказаного договору передбачені умови платежу, згідно яких оплата товару проводиться позивачем шляхом перерахування 100 % суми договору банківським переказом на поточний рахунок відповідача. Позивач зобов`язаний був здійснити оплату товару у сумі 168 530 грн. 00 коп. протягом двох банківських днів з дня підписання цього договору.

Згідно п. 5.1 договору відповідач зобов`язувався поставити товар протягом сорока банківських днів з моменту сплати позивачем ціни товару відповідно до положень 4.2 договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Договір № П0180 від 09.09.2013 року, який за своєю правовою природою є договором поставки, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

У ст. 712 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено матеріалами справи, позивач свої зобов`язання відповідно до договору № П0180 від 09.09.2013р. виконав повністю, що підтверджується платіжним дорученням № 1925 від 10.09.2013р. на суму 168 530 грн. 00 коп. (а. с. 15).

Відповідач свої зобов'язання за договорами № П0180 від 09.09.2013р. не виконав, товар позивачу не поставив.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листами № 1637 від 22.11.2013р. та № 1730 від 11.12.2013р. звертався до відповідача з вимогою поставити товар у визначені строки, але відповіді від відповідача отримано не було, товар поставлений не був (а. с. 9, 10).

У зв`язку з непоставленням обумовленого договором № П0180 від 09.09.2013р. товару, позивач звернувся до відповідача листом № 112 від 28.012014р. з вимогою повернути перераховану передплату за товар в сумі 168 530 грн. 00 коп. (а. с. 11).

Відповідач листом № 1401.7 від 29.01.2014р., посилаючись на тимчасові фінансові труднощі, запропонував позивачу здійснити повернення грошових коштів частками згідно графіку, відповідно якого кінцевий термін виконання вимоги є 28.02.2014р. (а. с. 11), чим фактично відмовився від виконання своїх зобов`язань по договору № П0180 від 09.09.2013р. щодо поставки позивачу товару.

У листі № 124 від 30.01.2014р. позивач погодив графік погашення відповідачем заборгованості (а. с. 12). Як встановлено судом, відповідач на виконання графіку погашення заборгованості частково повернув позивачу грошові кошти: 14.02.2014р. - 7 000 грн. 00 коп. та 26.02.2014р. (а. с. 16). Також, протягом розгляду справи, відповідач згідно графіку погашення заборгованості від 30.01.2014р. сплатив позивачу 04.04.2014р. - 7 000 грн. 00 коп., 08.04.2014р. - 1 000 грн. 00 коп., 11.04.2014р. - 3 000 грн. 00 коп., 14.04.2014р. - 4 000 грн. 00 коп., всього на суму 15 000 грн. 00 коп., що підтверджується копіями виписок по особовому рахунку (а. с. 46-49).

На день розгляду справи в суді основна заборгованість відповідача перед позивачем по поверненню сплачених коштів склала 141 530 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм, умови укладеного між сторонами договору № П0180 від 09.09.2013р., а також умови погодженого сторонами графіку повернення сплачених позивачем коштів від 30.01.2014р., у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості по поверненню сплачених позивачем грошових коштів в сумі 141 530 грн. 00 коп. є правомірними, обґрунтованими, визнаються відповідачем, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені по договору № П0180 від 09.09.2013р. у розмірі 4 246 грн. 96 коп. та пені за порушення грошових зобов`язань з повернення грошових коштів за час користування чужими коштами в сумі 2 345 грн. 60 коп.

Відповідальність відповідача за невиконання або неналежне виконання зобов`язань щодо поставки товару у вигляді стягнення штрафних санкцій передбачена п. 6.1 договору № П0180 від 09.09.2013р., за яким у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених пунктом 5.1 договору, відповідач сплачує позивачу штраф за кожний день прострочення в розмірі 0,03% від сплаченої суми договору.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені за невиконання свого зобов`язання щодо поставки товару передбачені умовами договору, позовні вимоги в зазначеній частині визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України. Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за порушення грошових зобов`язань з повернення грошових коштів за час користування чужими коштами, то суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки договором № П0180 від 09.09.2013р., укладеного між сторонами, не передбачено відповідальність відповідача у вигляді пені за користування чужими коштами.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань щодо повернення сплачених позивачем грошових коштів згідно графіку погашення заборгованості, узгодженого між сторонами 30.01.2014р., позивач просить стягнути з відповідача 541 грн. 30 коп. 3% річних та 4 412 грн. 84 коп. інфляційного збільшення суми боргу.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних збитків за порушення графіку сплати заборгованості від 30.01.2014р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат, зокрема, входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України «Про адвокатуру».

Таким чином, статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником, про що також зазначено у постанові Верховного Суду України від 01.10.2002р. у справі № 30/63.

Враховуючи, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено відшкодування витрат на юридичну допомогу, а також враховуючи, що позивачем не надано доказів того, що сплата 30 000 грн. 00 коп. є витратами, понесеними позивачем на послуги саме адвоката у справі № 920/459/14, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на юридичну допомогу у розмірі 30 000 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом Пассаж» (40000,

м. Суми, пр. Курський, 135, код 32462510) на користь Товариства реалізації інженерних задач «ТРІЗ» ЛТД /товариство з обмеженою відповідальністю/ (40020, м. Суми, вул. Машинобудівників, 1, а/с 1421, код 21103448) 141 530 грн. 00 коп. основного боргу, 4 246 грн. 96 коп. пені, 541 грн. 30 коп. 3% річних, 4 412 грн. 84 коп. інфляційних збитків, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 314 грн. 62 коп.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.05.2014р.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД