Рішення № 3878656, 11.06.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.09

Справа № 13/158-09.

за позовом: дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до відповідача: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»

про стягнення 10860270 грн. 81 коп.

СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.

ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ СТОРІН:

Від позивача: Юрченко І.М., довіреність від 31.12.2008 року № 221/10

Від відповідача: Шаповал С.В., довіреність від 24.12.2008 року № 30/224

В судовому засіданні 01.06.2009 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 11.06.2009 року.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 10860270 грн. 81 коп., в тому числі: 6251801 грн. 82 коп. основного боргу за поставлений природний газ, 1004534 грн. 94 коп. пені, 3100112 грн. 55 коп. інфляційних витрат, 503821 грн. 50 коп. 3% річних.

01.06.2009 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву № 30/1399 від 01.06.2009 року, в якому не визнає вимоги позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем – дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та відповідачем – відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» було укладено договір на постачання природного газу № 06/06-835, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався передати у власність відповідача протягом січня – грудня 2007 року природний газ, а останній зобов’язувався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: протягом січня – грудня 2007року було передано природний газ на загальну суму 152456374 грн. 46 коп. Виконання позивачем своїх зобов’язань підтверджується актами передачі-приймання природного газу за січень – грудень 2007 року (в справі).

Відповідач виконав зобов’язання частково, а саме, розрахувався за природний газ в сумі 146204572 грн. 64 коп.

Відповідно до п. 5.1 договору на постачання природного газу, розрахунки за газ здійснюються грошовими коштами в національній валюті України шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач не виконав зобов’язання щодо сплати боргу за вказаним договором в сумі 6251801 грн. 82 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всі заходи, необхідні для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та умов договору, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків , передбачених законом.

Відповідач не подав доказів перерахування позивачу боргу в сумі 6251801 грн. 82 коп. за поставлений природний газ, тому позовні вимоги в частині стягнення 6251801 грн. 82 коп. правомірні, обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6.2 договору, за несвоєчасну оплату спожитого газу, відповідач має сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до розрахунку позивача, відповідачу нарахована пеня в розмірі 1004534 грн. 94 коп.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участі у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 2.4 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань» від 29.04.1994 року № 02-5/293, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила договір, суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення у виконанні зобов’язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добросовісного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Тяжкий фінансовий стан відповідача підтверджується розшифровкою дебіторської та кредиторської заборгованості, що є додатком до балансу ВАТ «Сумигаз» за перше півріччя 2008 року (в справі), що є основним документом, що відображує господарську та фінансову діяльність підприємства та довідка про стан заборгованості за поставлений природний газ та послуги його транспортування (в справі).

Враховуючи зазначене, суд, зважаючи на винятковість обставин та враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача, а також те, що борг відповідача становить комерційні втрати природного газу, вважає можливим застосувати п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на 50 % і, таким чином, стягнути з останнього на користь позивача 502267 грн. 47 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Так, позивачем нараховано 3100112 грн. 55 коп. інфляційних збитків.

Листом Верховного суду України № 62-97 від 03.04.1997 року, рекомендовано порядок застосування індексів інфляції при розгляді справ, відповідно до якого, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, що складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожен внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються.

Відповідальність в частині стягнення інфляційних витрат обмежена сумою боргу, тобто має розраховуватись з самої суми боргу за весь час прострочення без урахування її збільшення на суму несплачених відсотків. Індекс інфляції за повідомленням Держкомстану України обраховується за кожен місяць окремо. Розрахунок відповідних витрат потрібно робити за кожен місяць і при цьому необхідно брати до уваги, що в певні періоди інфляції не було взагалі. Тому інфляційні витрати слід розраховувати з урахуванням дефляції, а не тільки розраховувати ті періоди, коли інфляція мала позитивне значення.

Враховуючи вказане, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3100112 грн. 55 коп. підлягають задоволенню, відповідно до контррозрахунку відповідача, в частині стягнення 3029743 грн. 62 коп., в іншій частині – відмові.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 503821 грн. 50 коп. 3% річних, нарахованих відповідно до чинного законодавства, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам, підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита в сумі 25334 грн. 77 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 грн. 24 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13, код 03352432) на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, код 31301827) 6251801 грн. 82 коп. основного боргу, 502267 грн. 47 коп. пені, 3029743 грн. 62 коп. інфляційних збитків, 503821 грн. 50 коп. 3% річних, 25334 грн. 77 коп. витрат по держмиту, 117 грн. 24 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову - відмовити.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД

Повний текст рішення підписано: 16.06.2009 року