Рішення № 3878651, 19.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.09 Справа№ 6/83

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Група компаній “МОСТ”, м.Донецьк

до відповідача: ДТГО “Львівська залізниця”, м.Львів

про: стягнення 439735грн. 80коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Шира О.В.

від відповідача: Крєчетова Л.І.

Представникам сторін, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю “Група компаній “МОСТ” подано позов до Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця” про стягнення 439735грн. 80коп. основного боргу.

Ухвалою суду від 17.04.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19.05.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов від 18.05.2009р. №НХ-1729 повідомив суд про сплату платіжним дорученням №140 від 20.01.2009р. 50000грн.00коп. та наявність заборгованості перед позивачем в сумі 389735грн. 80коп., яка підтверджується актом звірки станом на 21.04.2009р. Виникнення заборгованості пояснює наявністю кредиторської заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності в сумі 80378000грн. 00коп., просить розстрочити виконання рішення на 6 місяців рівними частинами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

03.10.2008р. між сторонами укладено Договір поставки №Л/НХ-081077/ню за умовами якого позивач зобов”язався поставити та передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити товар в асортименті та кількості відповідно до специфікації № 1, що є додатком №1 до даного договору.

Відповідно до п.5.4. укладеного договору, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

Умовами вказаного договору передбачено, що вантажоодержувачем є Відокремлений підрозділ “Служба матеріально-технічного постачання” ДТГО “Львівська залізниця”.

Відповідно до п. 4.2. договору та специфікації № 1 сторони погодили, що сума договору на момент його укладання становить 440000грн. 00 коп.

п.6.1. договору встановлено, що оплата за поставлений товар по договору проводиться покупцем ( відповідач у справі) не раніше 60 (шістдесяти) банківських днів після дати поставки товару. Тобто, як стверджує позивач у позовній заяві, строк (дата) виконання відповідачем обов'язку оплатити отриманий товар не встановлено.

Позивачем на виконання даного договору, по видатковій накладній № РН-00741.5 від 03.10.2008р. передано відповідачу товар на загальну суму 439735грн. 80коп.

12.03.2009р. позивачем направлено відповідачу вимогу про виконання платіжних обов”язків не пізніше семи календарних днів від дати отримання даної вимоги. Відповідачем дана вимога отримана 16.03.2009р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення від 12.03.2009р.

Враховуючи сплату відповідачем 50000грн. 00коп (платіжне доручення №140 від 20.01.2009р.), його заборгованість станом на 21.04.2009р. становить 389735грн. 80коп. та підтверджується двостороннім актом звірки.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (дата) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, враховуючи визнання позову відповідачем, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 389735грн. 80коп. В частині стягнення 50000грн. 00коп. слід відмовити, оскільки дана сума була сплачена відповідачем ще 20.01.2009р., тобто до звернення позивача з позовом до суду.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення на 6 місяців рівними частинами, суд враховуючи обставини, викладені в клопотанні, часткову сплату суми боргу та визнання позовних вимог, вважає за можливе, як виняток, задоволити його частково, розстрочивши виконання рішення на 2 місяці.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.525,526,530 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,82,84,121 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об”єднання “Львівська залізниця”, м.Львів, вул.Гоголя, 1 ( код ЄДРПОУ 01059900) на користь ТзОВ “Група компаній “МОСТ”, м.Донецьк, вул.Складська, 5 е ( код ЄДРПОУ 32862497) 389735грн. 80коп. основного боргу, 3897грн. 36коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з розстрочкою стягнення на два місяці рівними частинами.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. В частині стягнення 50000грн. 00коп. основного боргу –відмовити.

Суддя