Рішення № 3878637, 15.06.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.09р.

Справа № 1/186-09

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Простор-С", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 265 340 грн. 46 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Нестерчук А.П., довір. № 196/10 від 26.12.08р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Дочірня компанія "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулась до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Простор-С" (далі - відповідач) штрафні санкції в сумі 265 340 грн. 46 коп., у тому числі: 11 356 грн. 38 коп. пені, 217 340 грн. 43 коп. індексу інфляції, 36 643 грн. 65 коп. 3% річних. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань за договором № 06/06-2055 БО-3 від 29.12.2006 року.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав. В призначене судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду (а.с. 34).

В порядку ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

29.12.2006 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 06/06-2055 БО-3 про постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця в 2007 році природний газ, а останній, в свою чергу, зобов’язаний прийняти та оплатити поставлений газ на умовах даної угоди (п. 1.1 Договору).

В подальшому до вказаного договору сторони уклали низку додаткових угод № 1 від 26.01.07р., № 2 від 28.02.07р., № 3 від 29.03.07р., № 4 від 01.11.07р.

Згідно з пунктом 1.3 Договору газ, що постачається за даною угодою, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів.

У відповідності з вимогами п. 3.3 вказаного договору, приймання-передача газу поставленого позивачем відповідачу у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та протранспортованого газу.

На виконання умов Договору позивач протягом періоду з січня по березень 2007 року та у листопаді 2007 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1 801 256 грн. 88 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які наявні в матеріалах справи.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що покупець зобов’язаний здійснювати оплату за поставлений природний газ грошовими коштами у наступному порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, а подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20-го та 30-го (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожитий обсяг газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10-го числа, наступного за місяцем поставки газу.

Проте, відповідач свої зобов'язання із своєчасної оплати за поставлений природний газ не виконав, борг за отриманий газ оплачував невчасно, остаточно розрахувався за спожитий природний газ 25.12.08р.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України та на підставі п. 7.2. Договору, якими встановлено, що за несвоєчасну оплату спожитого газу відповідач зобов’язаний сплатити на користь ДК “Газ України” НАК "Нафтогаз України" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Відповідно п. 7.5 Договору пеня нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Так, позивач нарахував відповідачу суму 11 356 грн. 38 коп. пені за період з 09.10.08р. по 25.12.08р.

На підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, постачальник нарахував покупцю суму 217 340 грн. 43 коп., на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з лютого 2007 року по січень 2009 року, та суму 36 643 грн. 65 коп. –3% річних за період з 11.02.07р. по 25.12.08р.

Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості на час розгляду справи суду не надав.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Сторони є суб’єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов’язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов’язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами ст. 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписи ст. 526 ЦК України вказують, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Так, внаслідок наведених вимог кодексу та наданих доказів до позову, у сторін по справі існують Договірні зобов’язання за невиконання чи недотримання яких несуть цивільну відповідальність.

Водночас, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області № Б29/31-09 від 26.01.09р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Простор-С", в силу якої, розгляд справи призначено у підготовчому засіданні та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” введення мораторію передбачає, зупинення виконання боржником (відповідач) грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Ухвалою господарського суду № Б29/31-09 від 17.02.09р. провадження у справі зупинено.

Отже, вищевказана справа про банкрутство ТОВ "Простор-С" перебуває на стадії підготовчого засідання. Публікація оголошення в офіційних друкованих органах про визнання відповідача банкрутом не здійснювалась.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідач неналежним чином виконав свої Договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про стягнення з ТОВ "Простор-С" суми 11 356 грн. 38 коп. пені, 217 340 грн. 43 коп. індексу інфляції, 36 643 грн. 65 коп. 3% річних є підтвердженими матеріалами справи, а отже, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Простор-С" (52208, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. 8-го Березня, 42; п/р № 260050017805 в АКБ "Регіон-банк", МФО 351254, ЄДРПОУ 32951068) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1; рахунок № 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" м. Київ, МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) суму 11 356 грн. 38 коп. (одинадцять тисяч триста п’ятдесят шість грн. 38 коп.) пені, 217 340 грн. 43 коп. (двісті сімнадцять тисяч триста сорок грн. 43 коп.) індексу інфляції, 36 643 грн. 65 коп. (тридцять шість тисяч шістсот сорок три грн. 65 коп.) 3% річних, 2 654 грн. 00 коп. (дві тисячі шістсот п’ятдесят чотири грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

І.А. Рудь

Рішення підписано - 09.06.2009р.