Постанова № 38785805, 12.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 травня 2014 року 11:15 № 2а-17548/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В., суддів Аблова Є.В., Федорчука А.Б. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юнілівер Україна» доМіжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, Міністерства доходів і зборів України проскасування податкових повідомлень - рішень, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнілівер Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень - рішень, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2010р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2012р. позов задоволено частково.

Скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 25.06.2009р. №0000314240/0 та №0000324240/0, від 04.09.2009р. №0000314240/1 та №0000324240/1, від 19.11.2009р. №0000314240/2 та №0000324240/2. В решті позову відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 06.02.2014р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2010р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2012р. скасовано. Позов задоволено частково. Справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2009р. №0000314240/0 та №0000324240/0, від 04.09.2009р. №0000314240/1 та №0000324240/1, від 19.11.2009р. №0000314240/2 та №0000324240/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач - 1 проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно.

Відповідач - 2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 16.04.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також враховуючи постанову Вищого адміністративного суду України від 06.02.2014р., Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою Державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків (правонаступник - Міжрегіональне Головне управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків) проведено перевірку ТОВ «Юнілівер Україна» за результатами якої 15.06.2009р. складено акт №211/42-40/25641220 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 1.25 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1, 5.2.8 п. 5.2, п.п. 5.3.1 п. 5.3, п.п. 5.4.2, 5.410 п. 5.4, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.4.1 п. 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 1 610 346грн., у тому числі: 2 квартал 2007 року - 62 562грн., 3 квартал 2007 року - 99 154грн., 4 квартал 2007 року - 65 760грн., 1 квартал 2008 року - 117 369грн., 2 квартал 2008 року - 170 664грн., 3 квартал 2008 року - 1 094 837грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 4 квартал 2008 року на суму 6 613 487грн. та порушення п.п. 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено ПДВ в розмірі 712 207грн., у тому числі по періодам: квітень 2007 року - 12 625грн., травень 2007 року - 12 625грн., червень 2007 року - 14 292грн., липень 2007 року - 44 128грн., серпень 2007 року - 12 625грн., вересень 2007 року - 12 625грн., жовтень 2007 року - 13 458грн., листопад 2007 року - 15 087грн., грудень 2007 року - 35 299грн., січень 2008 року - 9 035грн., лютий 2008 року - 26 054грн., березень 2008 року - 26 298грн., квітень 2008 року - 28 303грн., травень 2008 року - 46 492грн., червень 2008 року - 41 660грн., липень 2008 року - 50 215грн., серпень 2008 року - 83 811грн., вересень 2008 року - 44 254грн., жовтень 2008 року - 47 288грн., листопад 2008 року - 71 075грн., грудень 2008 року - 64 958грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем - 1 прийняті податкові повідомлення - рішення від 25.06.2009р. №0000314210/0, яким за порушення п. 1.25 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1, 5.2.8 п. 5.2, п.п. 5.3.1 п. 5.3, п.п. 5.4.2, 5.410 п. 5.4, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.4.1 п. 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 841 384грн., у тому числі штрафні санкції - 614 111грн. та основний платіж - 227 273грн. №0000324240/0, яким за порушення п.п. 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 993 974грн., в тому числі основний платіж - 662 649грн. та штрафні санкції - 331 325грн.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

4 вересня 2009 року відповідача - 1 на підставі порушення п. 1.25 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1, 5.2.8 п. 5.2, п.п. 5.3.1 п. 5.3, п.п. 5.4.2, 5.410 п. 5.4, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.4.1 п. 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та рішення про результати розгляду первинної скарги від 03.09.2009р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000314240/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 841 384грн., в тому числі основний платіж - 227 273грн. та штрафні санкції - 614 111грн. та №0000324240/1, яким за порушення п.п. 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та враховуючи рішення про результати розгляду первинної скарги від 03.09.2009р. позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 993 974грн., в тому числі основний платіж - 662 649грн. та штрафні санкції - 331 325грн.

19 листопада 2009 року відповідачем - 2 на підставі порушення п. 1.25 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1, 5.2.8 п. 5.2, п.п. 5.3.1 п. 5.3, п.п. 5.4.2, 5.410 п. 5.4, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.4.1 п. 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та рішення про результати розгляду повторної скарги від 11.11.2009р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000314240/2 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 841 384грн., в тому числі основний платіж - 227 273грн. та штрафні санкції - 614 111грн. та №0000324240/2, яким за порушення п.п. 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та враховуючи рішення про результати розгляду повторної скарги від 11.11.2009р. позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 993 974грн., в тому числі основний платіж - 662 649грн. та штрафні санкції - 331 325грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Епізоди, які не були досліджені: щодо інформаційний послуг на підставі договору з ТОВ "Арма-Строй" від 19.05.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Арма - Строй» (договір №19.05 від 19.05.2008р.).

Згідно статті 1 Предмету договору Виконавцем (ТОВ "Арма-Строй") надані Замовнику (ТОВ "Юнілівер Україна") різноманітні види послуг, детальний перелік яких визначається в додатках до договору. Крім того, для виконання послуг Виконавець має право за власний рахунок залучати третіх осіб та у випадку такого залучення Виконавець відповідає перед Замовником за дії таких третіх осіб.

Згідно пункту 4 Договору термін, порядок та місце надання послуг Виконавцем узгоджується Сторонами у відповідних додатках до договору в кожному окремому випадку надання послуг.

Термін дії договору встановлюється з 19.05.2008р. по 31.12.2009р.

Згідно додатку №1 від 19.05.2008р. до даного договору Виконавець надає наступні види послуг: інформування споживачів про якості товарів направлення FOODSOLUTIONS під ТМ KNORR, HELLMANS, LIPTON з метою просування даних товарів на ринку України.

Місце надання послуг: м.Київ, магазин МЕТРО згідно з адресною програмою:

МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ, м.Київ, Григоренка, 3;

МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ, м.Київ, В.Окружна, ЇВ;

МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ, м.Київ, пр-т Московський, 26В.

Порядок надання послуг: спеціально уповноважені представники Виконавця інформують споживачів про якості товарів направлення FOODSOLUTIONS під ТМ KNORR, HELLMANS, LIPTON.

До перевірки наданий акт про надані послуги згідно додатку №1 від 20.05.2008р. до договору про надання послуг №19.05 від 19.05.2008р., згідно якого вартість послуг складає 30000 гри. (в т.ч. ПДВ 5000 грн.). За даним актом Виконавцем належним чином надані Замовнику послуги з інформування споживачів про якості товарів направлення FOODSOLUTIONS під ТМ KNORR, HELLMANS, LIPTON.

В Акті перевірки відповідач - 1 зазначає, що угоди укладені з вказаним контрагентом є нікчемними, оскільки податковим органом від ГВПМ СДПІ у м. Києві отримано Службову записку №1024/7/26-0 від 21.04.2009р. про ознаки фіктивності ТОВ «Арма - Строй» та інформацію стосовно того, що в провадженні СВ ГУМП України знаходиться кримінальна справа №70/107-08, яка порушена відносно службових осіб ТОВ «Арма - Строй».

Крім того, відповідач - 1 посилається на інформацію від 12.05.2009р. від ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо основної діяльності ТОВ «Арма - Строй» та адміністративно - господарських можливостей контрагента.

Позивач, як замовник послуг по договору №19.05 не надав суду доказів, що підтверджують фактичне здійснення операцій та правомірність віднесення до валових витрат, сум сплачених за послуги ТОВ "Арма-Строй", а тому податковим органом правомірно завищено позивачеві валові витрати за перевіряємий період на суму 25000грн.

Щодо амортизації в податковому обліку вартості легкових автомобілів з урахуванням ПДВ.

Як вбачається з Акту перевірки (ст. 37-38), контролюючим органом, крім інших, встановлено порушення позивачем пп. 8.2.2 п. 8.2 та пп. 8.4.1 п.8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме - завищення суми амортизаційних відрахувань за II-IV квартал 2007 р. в розмірі 10 023 грн. та за I-IV квартал 2008 року на суму 9 272 грн.

Відповідач, зазначає, що позивач нарахував амортизацію на загальну вартість автомобіля Вольво S60, придбаний у ТОВ "Віннер Автомотів", з урахуванням ПДВ.

Відповідно до позиції ВАС України, вирішення спору в цій частині вимагало встановлення в судовому процесі обставин, що стосуються підстав нарахування сум податкових зобов'язань щодо амортизаційних відрахувань.

Відповідач, в якості обґрунтування позиції, посилається на додаток 3.1.3.1 до Акту перевірки, в якому зазначений перелік транспортних засобів ТОВ "Юнілівер Україна" які придбано та введено в експлуатацію в періоді, що перевіряється загальною кількістю 31 штука. В переліку зазначено суми витрат на придбання автомобілів з урахуванням ПДВ.

Позивач у III кварталі 2008 року провів коригування (зменшення) балансової вартості групи основних фондів на неамортизовану суму ПДВ. Зазначену інформацію позивач відобразив по ряд. 05.2 Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2008 року.

Згідно з пп. 8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під терміном основні фонди слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарський діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до пп. 8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат. понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Абзацом 2 підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" визначено, що сума податку на додану вартість, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів, не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат.

Водночас ст. 15 Закону України "Про податок на додану вартість" установлено, що ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість", не включаються до складу валових витрат на сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

ДПА України листом від 27.07.2005р. №14787/7/15-1117 роз'яснила, що у зв'язку з тим, що віднесення до складу валових витрат регулюється Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", то сума податку на додану вартість, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), який буде включено до складу основних фондів, не включається до складу податкового кредиту, до складу валових витрат і не збільшує балансову вартість другої групи основних засобів, а погашається платником податку за рахунок інших джерел.

Позиція суду підтримується практикою Вищого адміністративного суду України, який свою точку зору, щодо формування амортизаційних відрахувань виклав в постанові ВАСУ від 19.05.2011р. у справі №К/5286/09 де суд дійшов висновку, що в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" відсутні норми щодо формування валових витрат в даній ситуації, придбаний легковий автомобіль використовується в оподатковуваних операціях, а не таких, що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, сума податку на додану вартість сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), який буде включено до основних фондів, не включається до складу валових витрат і не збільшує балансову вартість другої групи основних фондів.

Таким чином, податковим органом правомірно завищено амортизаційні відрахування на суму ПДВ по придбаних автомобілях на суму 10024грн.

Щодо послуг по найбільш вигідному розміщенню товарів на підставі договору з ТОВ "Бі Ті Ел " та ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна".

Відповідно до Акту перевірки, встановлено порушення: п.5.1. пп.5.2.1, п.5.4 Закону України "Про оподаткуванню прибутку підприємств" і завищено валові витрати на суму 1 177 782 грн. та порушення п.7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо завищення податкового кредиту по даним операціям на суму 176 479 грн.

Зазначений епізод стосувався придбання позивачем в ТОВ "Бі Ті Ел" послуг з мерчандайзингу та в ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" послуг по найбільш вигідному розміщенню товарів.

На думку відповідача, позивач не мав права включати зазначені витрати до валових, оскільки послуги придбавалися по товарам, на які право власності перейшло до покупця ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна". Крім того, відповідач вважає, що послуги, які надавалися ТОВ "Бі Ті Ел" та ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна" є аналогічні.

Відповідно до п. 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 із змінами та доповненнями, передбачено віднесення витрат на рекламу та дослідження ринку (маркетинг) до складу витрат на збут, якщо вони пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг).

Також за своєю економічною сутністю вищевказані послуги мають наступні властивості:

- мерчандайзинг - це послуги, які пов'язані з просуванням товарів, тобто на етапі його виникнення це витрати підприємства, яке є підприємством роздрібної торгівлі, так як мерчандайзинг може відбуватися при безпосередньому контакті продавця товарів з кінцевим споживачем (фізичною особою);

- передпродажна підготовка товарів - це проведення певних дій в роздрібній торгівлі власником товару, при впливу яких даний товар той вигляд, який задовольняє товар з кінцевого споживача;

- оренда полиць - дана послуга не може надаватися по суті, так як кінцевий власник товару не може надавати в оренду полиці іншому підприємству , так як сам безпосередньо володіє товаром, який виставляється та реалізується на даних полицях;

- послуги з розміщення товарів на полицях також можуть проводитись безпосередньо тільки у роздрібній торгівельній мережі власником цієї мережі для ефективного його просування .

Такі ж умови розповсюджуються і на інші вищевказані послуги.

Позивачем не надано суду доказів щодо спростування встановлених відповідачем порушень, а саме віднесення до складу валових витрат послуг по найбільш вигідному розміщенню товарів Замовника (додаткові послуги мерчандайзингу стосовно товарів Постачальника), в мережі гіпермаркетів «Метро»), надані ТОВ «Агенція Реклами «Бі Ті Ел», аналогічні послуги одночасно надавало і ТОВ "Метро Кеш Енд Кері Україна"та щодо завищення податкового кредиту по даним операціям.

Щодо послуг з виявлення контрафактної продукції на підставі договору з ТОВ "ОДА Безпека Сервіс".

Податковим органом в ході перевірки встановлено порушення: п.5.1. пп.5.2.1, п.5.4.10 Закону України "Про оподаткуванню прибутку підприємств" і завищено валові витрати на суму 1825700 грн., та порушення п.7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо завищення податкового кредиту по даним операціям на суму 342842 грн.

Послуги ТОВ "ОДА Безпека Сервіс" надавалися по охороні майна фізичних осіб та господарських приміщень юридичних осіб та маркетингових досліджень щодо товарів позивача.

Як було вже встановлено судами, позивач, на підставі Ліцензійного договору з Юнілевер Н.В. (Нідерланди), має право на використання товарних знаків Юнілевер Н.В. Більш того, на виконання п. 1.2. Ліцензійного договору, позивач має право "використовувати, просувати та захищати інтелектуальну власність Юнілівер Н.В.", згідно п. 1.4 угоди, позивач має право "здійснювати вилучення з обігу контрафактної (фальсифікованої) продукції". Суди також встановили, що на виконання зазначених зобов'язань, з метою захисту інтелектуальної власності, позивач уклав договір з ТОВ "ОДА Безпека Сервіс".

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Вишгородському районі Київської області складено акт перевірки від 04.06.2009р. №486/23-2/33586623 ТОВ "ОДА Безпека Сервіс", відповідно до якого у періоду, що перевірявся підприємство здійснювало надання послуг по охороні майна фізичних осіб та господарських приміщень юридичних осіб.

Позивачем не надано суду первинних документів, які підтверджують фактичне проведення заходів ТОВ "ОДА Безпека Сервіс" направлених на захист прав інтелектуальної власності позивача, відповідно до умов укладеної угоди - №17/07 від 01.02.2007р.

Надані до суду первинні документи по взаєморозрахункам з ТОВ "ОДА Безпека Сервіс" в цілому свідчать, що останнім надавалися послуги по маркетингових дослідженнях щодо товарів Замовника (ТОВ "ОДА Безпека Сервіс").

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про правомірність податкового органу завищення позивачеві валових витрат на суму 1825700 грн., та завищення податкового кредиту по даним операціям на суму 342842 грн.

Щодо послуг з організації бенкетів, конференц-сервісу, на підставі договору з ТОВ "Скай Ларк Омні".

Податковим органом в ході перевірки було встановлено порушення п.5.1. пп.5.2.1, п.5.4 Закону України "Про оподаткуванню прибутку підприємств" і завищено валові витрати на суму 691645 грн., як такі що не стосуються господарської діяльності позивача. Зазначений епізод стосувався придбання позивачем в ТОВ "Скай Ларк Омні" послуг з організації конференцій та заходів. ТОВ "Скай Ларк Омні" для надання відповідних послуг залучало інших виконавців.

В матеріалах справи містяться протоколи допитів керівників та працівників підприємств, субпідрядників ТОВ "Скай Ларк Омні", відповідно до яких останні не мали безпосереднього відношення до правовідносин позивача з ТОВ "Скай Ларк Омні", а правомірність валових витрат у зв'язку з оплатою послуг з організації бенкетів та конференц-сервісу не підтверджена належними доказами.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на: потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерей, участь в азартних іграх;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Таким чином, відповідачем правомірно встановлено порушення про завищення валових витрат (організації проведення банкетів в місцях відпочинку та розваг), які не мають зв'язку з веденням господарської діяльності підприємства на загальну суму 691 645грн.

Щодо безнадійної заборгованості, що виникла на підставі договору з ТОВ ВТП "Агро".

Податковим органом в ході перевірки встановлено порушення позивачем п.1.25 ст.1, пп.5.2.1, пп.5.2.8, п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткуванню прибутку підприємств" і завищено валові витрати на суму 3063123 грн. за 3 квартал 2008 року, на суму безнадійної заборгованості з ТОВ ВТП "Арго", оскільки на думку відповідача процедура визнання ТОВ ВТП "Арго" банкрутом не була завершена.

Відповідно до пп.5.2.8 Закону України "Про оподаткуванню прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі якщо відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку. Отже, для віднесення заборгованості до валових витрат необхідне виконання двох вимог:

(1) заборгованість має бути безнадійною (тобто - має бути встановлена недостатність майна юридичної особи, оголошеної банкрутом). Відповідно до ст.. 32 Закону про банкрутство, якщо за результатами ліквідаційного балансу, після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

(2) вживалися заходи щодо стягнення боргів. Під заходами розуміється здійснення платником податку дій, спрямованих на погашення заборгованості.

Розглянувши епізод, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що, наявні в матеріалах справи докази - копії договорів, копії ухвал та постанов, листів, підтверджують що заборгованість є безнадійною і Позивач вжив всіх заходів щодо стягнення такої безнадійної заборгованості з ТОВ ВТП "Арго":

Ухвалою господарського суду в Харківській області у справі про банкрутство ТОВ ВТП "Агро", затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, та ухвалено ліквідувати банкрута.

Позивачем пред'явлено грошові вимог до ліквідатора ТОВ ВТП "Агро" у процедурі банкрутства.

Позивачем отримано повідомлення про результати розгляду вимог кредитора (№ 2 від 27.03.2007), відповідно до якого, суми заявлених вимог позивача будуть враховані ТОВ ВТП "Агро" при погашенні вимог четвертої та шостої черг.

Ухвалою господарського суду у Харківській області від 29.04.2009 р., по справі № Б-39/221-06 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, та ТОВ "Агро" ліквідовано.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 12.06.2009р. стан ТОВ ВТП "Агро" - припинено, але не знято з обліку.

Оскільки ухвала господарського суду від 14.05.2009р. щодо оскарження рішення господарського суду про визнання банкрутом ТОВ ВТП "Агро" та визнання такого рішення недійсним винесена 14.05.2009р. то на момент подання декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2008 року процедура визнання ТОВ ВТП "Агро" банкрутом не завершена.

Таким чином, податковим органом правомірно завищено позивачеві валові витрати на суму 3063123грн. за 3 квартал 2008 року, на суму безнадійної заборгованості з ТОВ ВТП "Арго".

Щодо використання списаних товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності.

На порушення п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Як було вже встановлено судами, ТОВ «Юнілівер Україна» у перевіряємому періоді проводив списання товарно-матеріальних цінностей (надалі ТМЦ).

Перевіркою списання ТМЦ на підставі наданих первинних документів в т.ч. використаних не в господарській діяльності встановлено, що на невиробничі цілі ТОВ «Юнілівер Україна» за рахунок коштів підприємства списуються ТМЦ по кількох напрямках:

1. недостачі які виникли при транспортуванні: по актам розбіжностей при прийомні продукції товару по кількості, якості, компетенції в яких фіксується недостача товару при розвантаженні товару з автомобіля на складах та зазначається детальний опис невідповідностей в присутності представників ТОВ «Юнілівер Україна» га представника ДП «Кюне і Нагель»;

2. недостачі при комісіюванні товару в оригінальних упаковках на складі ДП «Кюне і Нагель» про що складається відповідний акт недостачі, який підписується представниками ТОВ «ЮніліверУкраїна» та ДП «Кюне і Нагель»;

3. згідно Розпорядження керівника підприємства та відповідного Протоколу про виписку зі складу для розповсюдження продукції ТОВ «Юнілівер Україна» серед партнерів та працівників Компанії за рахунок коштів Компанії складається акт списання матеріальних цінностей на вищезазначені цілі;

4. недостачі в зв'язку з недовозом продукції під час транспортування клієнтам на підставі складених актів розбіжностей з покупцем.

5. Підприємство утилізує продукцію, пошкоджену при транспортуванні та термін зберігання якої минув. Процедура проводиться згідно дозволу Держуправління екології та природних ресурсів Київської обл. Знищується на полігоні Заготівельно-виробничого приватного підприємства «Регіон-2001» смт. Велика Димерка. Броварського району про що складається відповідний акт утилізації (знищення) та підписується представниками (СЕС), представником полігону ЗВПП «Регіон-2001». ТОВ «Юнілівер Україна» і ДП «Кюне і Нагель».

Проведеною перевіркою на підставі наданих первинних документів на списання товаро-матеріальних цінностей та внаслідок вищенаведених причин ТОВ "Юнілівер Україна" списано на невиробничі цілі ТМЦ за перевіряємий період 01.04.2007р. по 31.12.2007р. в сумі 930670 грн. та за перевіряємий період 01.01.2008р. по 31.12.2008р. в сумі 1692038 грн.

На суми списаних ТМЦ ТОВ «Юнілівер Україна" нараховувало податок на додану вартість (податкові зобов'язання) та включало до реєстру виданих податкових накладних у відповідності з п.п.7.4.3 , п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме - у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Суми запасів, використаних підприємством не в господарській діяльності відображені в ряд. А, дод.К1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" дані якого переносяться до ряд 02.1 декларації з податку на прибуток підприємства відповідно до Наказу ДПА України від 29.03.2003р. №143 зі змінами та доповненнями.

Таким чином, ТОВ "Юнілівер Україна" на порушення п.5.9 ст. 5 Закону України, за рахунок невірного відображення сум запасів, використаних підприємством не в господарській діяльності, занижено задекларовані суб'єктом господарювання показники у рядку 01.2 Декларацій „приріст балансової вартості запасів " всього у сумі 662409 грн., у тому числі:

III квартал 2007р. на суму 37793 грн.

IV квартал 2007р. на суму 3705 грн.

I квартал 2008р. на суму 96498 грн.

II квартал 2008р. на суму 97763 грн.

III квартал 2008р. на суму 422454 грн.

IV квартал 2008р. на суму 4196 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку...".

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: «дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)».

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» «Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг)...».

Таким чином, вищенаведеними нормами Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом-покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

При цьому, підпунктом 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (підпункт 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до вимог п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку.

Відповідно до вимог пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або. відстроченого відповідно до икону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу викладеними в Акті перевірки щодо заниження податку на прибуток в розмірі 1 610 346грн., у тому числі: 2 квартал 2007 року - 62 562грн., 3 квартал 2007 року - 99 154грн., 4 квартал 2007 року - 65 760грн., 1 квартал 2008 року - 117 369грн., 2 квартал 2008 року - 170 664грн., 3 квартал 2008 року - 1 094 837грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість за 4 квартал 2008 року на суму 6 613 487грн. та заниження ПДВ в розмірі 712 207грн., у тому числі по періодам: квітень 2007 року - 12 625грн., травень 2007 року - 12 625грн., червень 2007 року - 14 292грн., липень 2007 року - 44 128грн., серпень 2007 року - 12 625грн., вересень 2007 року - 12 625грн., жовтень 2007 року - 13 458грн., листопад 2007 року - 15 087грн., грудень 2007 року - 35 299грн., січень 2008 року - 9 035грн., лютий 2008 року - 26 054грн., березень 2008 року - 26 298грн., квітень 2008 року - 28 303грн., травень 2008 року - 46 492грн., червень 2008 року - 41 660грн., липень 2008 року - 50 215грн., серпень 2008 року - 83 811грн., вересень 2008 року - 44 254грн., жовтень 2008 року - 47 288грн., листопад 2008 року - 71 075грн., грудень 2008 року - 64 958грн.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 25.06.2009р. №0000314240/0 та №0000324240/0, від 04.09.2009р. №0000314240/1 та №0000324240/1, від 19.11.2009р. №0000314240/2 та №0000324240/2, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілівер Україна» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Юнілівер Україна» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12.05.2014р.

Головуючий суддя В.В. Амельохін

Судді: Є.В. Аблов

А.Б. Федорчук