Рішення № 3878579, 11.06.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 червня 2009 р. Справа 12/79-09

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Авангард Торг" (61036, м.Харків, вул. Морозова,6; адреса для листування: м. Харків, вул. Котлова, 115, ідент.код 34859114)

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод" (23800, с. Теплик Вінницької області, вул. І.Франка, 28, ідент.код 32545979)

про стягнення 165 624,70 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

позивача : Шинкарьова Н.В. - діє за довіреністю б/н від 13.01.2009 року;

відповідача : Білик Т.Т. - діє на підставі довіреності №95 від 10.06.2009 року

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, в якому позивач просить суд стягнути з ТОВ "Теплицький молокозавод" 110110,00 грн. боргу, що виник внаслідок невиконання договірних зобов'язань за договором поставки №22/05-2007 від 22.05.2007 року щодо розрахунку за отриманий товар; а також 17654,6 грн. пені; 15791,88 грн. втрат від інфляції та 22068,22 грн. 30% річних.

Ухвалою суду від 21.04.2009 року порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 05.05.2009 року.

В зв'язку з неявкою представника відповідача, слухання справи відкладено на 11.06.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, подавши відзив на позовну заяву б/н і дати (вх. канцелярії суду №7416 від 11.06.2009 року), позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані докази, суд встановив, що 22 травня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Авангард Торг" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод" (покупець) укладено договір поставки №22/05-2007, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю, а останній - прийняти та оплатити продукцію.

Згідно п.1.2 договору: кількість, асортимент, ціна, строк та умови поставки продукції обумовлюються у специфікації, яка попередньо погоджується сторонами на кожну партію продукції та складає невід'ємну частину договору.

Пунктом 2.1 договору сторони домовились, що оплата за поставлену продукцію має здійснюватись покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом семи діб з мементу отримання продукції, якщо інший строк не вказаний у специфікації до кожної поставки, яка є невід'ємною частиною договору.

Підставою для оплати є рахунок-фактура постачальника (п.6.3 договору).

Підписавши специфікації №31/1 та №32/1 (а.с. 8, 9) до договору від 22.05.2007 року сторони визначили, що розрахунок за отриману відповідачем суху молочну сироватку загальною вартістю 181000,00 грн. повенен бути здійснений на протязі 21 календарного дня з моменту її отримання на складі покупця.

На виконання договору №22/05-2007 від 22.05.2007 року позивач поставив відповідачеві товар (суху молочну сироватку) в кількості 40000,00 кг на загальну суму 180110,00 грн.

Даний факт підтверджується:

- договором №22/05-2007 від 22.05.2007 року;

- видатковими накладними на поставку товару №АТ-0001073 від 01.08.2008 року та №АТ-0001180 від 22.08.2008 року;

- специфікаціями до договору;

- рахунками на оплату товару;

- обопільним актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 27.04.2009 року;

- іншими матеріалами справи.

Виконуючи зобов'язання за договором №22/05-2007 від 22.05.2007 року щодо розрахунку за отриманий товар згідно видаткових накладних №АТ-0001073 від 01.08.2008 року та №АТ-0001180 від 22.08.2008 року, відповідач з 20.10.2008 року по 17.03.2009 року перерахував на рахунок позивача кошти в сумі 70000 грн., що стверджується платіжними дорученнями, обопільним актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 27.04.2009 року тощо.

Таким чином, станом на час подання позову та розгляду справи у суді основна заборгованість відповідача за договором від 22.05.2007 року складає 110110,00 грн.

Заслухавши надані у судових засіданнях пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення 110110,00 грн. боргу, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 7.2 договору поставки №22/05-2007 від 22.05.2007 року сторони визначили, що у випадку затримання проведення оплати понад строки, вказані в п.6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної обілкової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожен день затримки оплати.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що нарахування позивачем пені здійснено з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позов в частині стягнення 17654,60 грн. пені підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором та специфікаціями до нього, тобто є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3 договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України, і встановили її в розмірі 30%.

У розрахунку втрат від інфляції позивачем допущено арифметичні помилки.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 30 %річних та втрат від інфляції підлягають задоволенню у розмірі, відповідно, 22068,22 грн. та 15642,67 грн.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в сумі 110110,00 грн. основного боргу; 17654,60 грн. пені; 22068,22 грн. 30% річних та 15642,67 грн. інфляційних втрат з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 47, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовільнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький молокозавод" (23800 Вінницька область, смт Теплик, вул. І.Франка, 28, ідент.код 32545979, п/р 26003035523201 в АКІБ "УкрСиббанк" м.Харків, МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Авангард Торг" (юридична адреса: 61036 м.Харків, вул.Морозова, 6; адреса для листування: м.Харків, вул.Котлова, 115, ідент.код 34859114, п/р 26009801613101 в ХФ КБ "Експобанк" м.Харкова, МФО 351964) - 110110,00 грн. основного боргу; 17654,60 грн. пені; 22068,22 грн. 30% річних; 15642,67 грн. інфляційних втрат; 1654,75 грн. витрат на сплату держмита та 117,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові щодо решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю Компанії "Авангард Торг" (61036, м.Харків, вул. Морозова,6; адреса для листування: м. Харків, вул. Котлова, 115, ідент.код 34859114) з державного бюджету України (через відповідний теріторіальний орган державного казначейства України) 0,25 грн. державного мита, зайво сплаченого згідно платіжного доручення №1876 від 02.04.2009 року (оригінал платіжного доручення - у матеріалах господарської справи №12/79-09).

Рішення суду, завірене печаткою суду, є підставою для повернення державного мита позивачу у встановленому рішенням суду розмірі.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16 червня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу