Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2014 р. Справа № 805/4957/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Торезької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення коштів в сумі 111 422,21 грн.
Торезька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення коштів у розмірі 111422,21 гривень з банківських рахунків. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з екологічного податку, що виникла через несплату у встановлені законодавством строки самостійно визначених податкових зобов’язань, задекларованих в декларації 4 квартал 2013 року. Посилаючись на вимоги підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з рахунків відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу.
28 квітня 2014 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника податкової інспекції.
28 квітня 2014 року через канцелярію суду від державного підприємства «Сніжнеантрацит» надійшла заява, відповідно до якої позовні вимоги про стягнення коштів з рахунків у банках у розмірі 111 422,21 грн. відповідач визнав в повному обсязі.
З урахуванням положень частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідач – державне підприємство «Сніжнеантрацит» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 31906124, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (арк. справи 14). Відповідно до довідки № 7/18-1/014-17 від 22 січня 2013 року, копія якої міститься в матеріалах справи, відповідач як платник податків з 06 березня 2002 року перебуває на обліку в Торезькій об’єднаній державній податковій інспекції (позивач у справі) (арк. справи 13).
За даними Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області за відповідачем обліковується недоїмка з екологічного податку (без врахування пені) у т.ч. за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в сумі 295862,32 грн. (заявлено до стягнення в сумі 83973,58 грн.), скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти в сумі 150 572,89 грн.(заявлено до стягнення в сумі 26 977,61 грн.) та за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах в сумі 8027,12 грн. (заявлено до стягнення в сумі 471,02 грн.).
Позивач зазначив, що зазначена заборгованість виникла через несплату відповідачем задекларованих ним зобов'язань у наданих до податкової інспекції декларації з екологічного податку за 4 квартал 2013 року.
Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 9.1.6. статті 9 Податкового кодексу України екологічний податок віднесено до загальнодержавних податків та зборів.
Як вбачається з пункту 240.1.статті 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання); утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; ввезення, виробництво, придбавання транспортних засобів та кузовів до них, що в подальшому підлягають утилізації.
Згідно частини 1 статті 242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування екологічним податком є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти; обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання; обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім:обсягів палива вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України засвідчених належно оформленою митною декларацією;мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії; обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Пунктом 250.1. статті 250 Податкового кодексу України для екологічного податку встановлений звітний податковий період, що дорівнює кварталу.
Пунктом 250.2 статті 250 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього кодексу та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього кодексу, подають їх протягом 40 днів, що настають за останнім календарним днем податкового звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів , визначених підпунктом 241.2.2. пункту 24.12. статті 241 цього кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації.
15 січня 2014 року відповідач надав до податкової інспекції декларацію з екологічного податку за 4 квартал 2013 року, якою визначив податок до сплати в сумі 111422,21 грн., у т.ч. за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в сумі 83973,58 грн., за викиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти в сумі 26977,61 грн. та за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах в сумі 471,02 грн. (арк. справи 6-8).
За даними наявної в матеріалах справи картки особового рахунку станом на 25 квітня 2014 року відповідачем не сплачені зобов'язання з екологічного податку 111422,21 грн., у т.ч. за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в сумі 83973,58 грн., за викиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти в сумі 26977,61 грн. та за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах в сумі 471,02 грн. за 4 квартал 2013 року.
Відповідно до підпункту 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пунктів 95.1 - 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
01 квітня 2002 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/172, яка згідно корінця першої податкової вимоги отримана відповідачем 22 квітня 2002 року (арк. справи 10).
03 червня 2002 року податковою інспекцією сформовано другу податкову вимогу № 2/331, яка згідно корінця другої податкової вимоги отримана відповідачем 10 червня 2002 року (арк. справи 11).
Друга податкова вимога вручена відповідачу в червні 2002 року, з зазначеного періоду відповідач постійно мав податковий борг, у зв’язку із чим податкові вимоги не є відкликаними.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Частиною 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову та можливості прийняття постанови про задоволення заявлених позивачем вимог.
З огляду на зазначене, керуючись положеннями Податкового кодексу України та ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 111, 158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Торезької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Донецькій області до державного підприємства "Сніжнеантрацит" про стягнення коштів з рахунків, відкритих у банківських установах, в рахунок погашення заборгованості з екологічного податку у сумі 111 422,21 грн., - задовольнити.
Стягнути з рахунків державного підприємства "Сніжнеантрацит" (код ЄДРПОУ 31906124, адреса: 86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, 32), відкритих у банківських установах кошти в сумі 111 422,21 гривень (сто одинадцять тисяч чотириста двадцять дві гривні 21 копійка) в рахунок погашення податкового боргу з екологічного податку, з яких:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в сумі 83 973,58 грн. (вісімдесят три тисячі дев’ятсот сімдесят три гривні 58 копійок), код платежу 19010101, отримувач: державний бюджет на р/р № 33115362700078, банк отримувача ГУ ДКСУ в м. Сніжне Донецької області, ЄДРПОУ 38024012, МФО 834016;
- за викиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти в сумі 26 977,61 грн. (двадцять шість тисяч дев’ятсот сімдесят сім гривень 61 копійка), код платежу 19010201, отримувач: державний бюджет, банк отримувача ГУ ДКСУ в м Сніжне Донецької області, на р/р № 33114363700078, ЄДРПОУ 38024012, МФО 834016;
- за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах в сумі 471,02 грн. (чотириста сімдесят одна гривня 2 копійки), код платежу 19010301, отримувач: державний бюджет, банк отримувача ГУ ДКСУ в м Сніжне Донецької області на р/р № 33113364700078, ЄДРПОУ 38024012, МФО 834016.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 квітня 2014 року.
Суддя Михайлик А.С.
Судове рішення № 38785726, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 28.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 805/4957/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: