Рішення № 38783768, 15.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4247/14 15.05.14За позовом ТзДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант»

до ДП «Держтранс»,

про відшкодування шкоди в порядку регресу 7 834,44 грн.

Суддя Головатюк Л.Д

Представники сторін:

Від позивача: Ліповуз Д.І.

Від відповідача: Чапкін Б. М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з додатковою відповідальністю «СК «Альфа-Гарант» (надалі - страховик, позивач) звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до державного підприємства «Держтранс» (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 7 834,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов"язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов"язку здійснити регресну виплату.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.03.2014 порушено провадження у справі № 910/4247/14, розгляд справи призначено на 03.04.2014.

Представник позивача в судове засідання 03.04.2014 з'явився, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

В судове засідання 03.04.2014 представник відповідача не з'явився, проте через канцелярію господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Керуючись ст.. 77 ГПК України суд задовольнив дане клопотання і відклав розгляд справи на 24.04.2014.

Представники сторін в судове засідання 22.04.2014 з'явилися, надали додаткові пояснення та докази по справі.

Керуючись ст.. 77 ГПК України суд оголосив перерву на 15.05.2014.

В судове засідання 15.05.2014 представники сторін з'явились, надали додаткові докази та пояснення по справі. Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Представник відповідача позов визнав. але у зв»язку з скрутним фінансовим становищем на підприємстві клопотав про розстрочку виконання рішення.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Між ТзДВ «СК «Альфа-Гарант» (надалі - позивач) та ДП «Держтранс» (надалі - страхувальник) 18.02.2011 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту, оформлений Полісом № АА/0353040 (далі - Договір страхування), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «Шевроле» реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - застрахований автомобіль).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання подій, перелік яких наведено у Договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

02.12.2011 в м. Києві, на перехресті вул. Грушевського - Садової, мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), у якій, водій відповідача, громадянин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «Шевроле» реєстраційний номер НОМЕР_1 порушив п.10.9 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого вчинив зіткнення з автомобілем «Рено» реєстраційний номер НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень останнього.

Із довідки ВДАІ Печерського РУ про дорожньо-транспортну пригоду № 8907184 від 02.11.2011 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «Шевроле» реєстраційний номер НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення майнової шкоди автомобілю марки «Рено» реєстраційний номер НОМЕР_2, знаходився під керуванням громадянина ОСОБА_3.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2011 (справа № 3-6383/11) ОСОБА_3 за вчинення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Автомобіль «Рено» реєстраційний номер НОМЕР_2, якому було нанесено майнової шкоди в наслідок ДТП, був застрахований у ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія», Договір добровільного страхування наземного транспорту № АТ.ДМт06-01.07865 від 26.07.2011.

ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 14.11.2011, звіту про оцінку вартості збитку нанесеного власнику КТЗ № 08/11/11 від 07.11.2011, відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000114 від 10.11.2011 на виконання умов Договору здійснило виплату страхового відшкодування страхувальнику у сумі 9 388,56 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3333 від 05.12.2011 та № 3261 від 24.11.2011.

27.04.2012 ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» звернулося до ТзДВ «СК «Страхова компанія «Альфа-Гарант» з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 9 388,56 грн.

На виконання своїх зобов'язань, позивач виплатив на користь ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» страхове відшкодування у розмірі 7 834,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 558 від 12.06.2012.

Відповідно до п.1 ст..38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених цим Законом. Зокрема, Законом передбачено, що страхувальник зобов'язаний вжити заходів для невідкладного,але не пізніше 3-х днів, повідомлення страховика, з яким укладено договір, про настання ДТП.

Відповідач, станом на день подачі позову, не повідомив позивача про ДТП від 02.11.2011.

Таким чином, до позивача, на думку останнього, перейшло в межах вказаної суми 7 834,44 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін , суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду не таке:

Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано шкоду у результаті її порушеного права має право на її відшкодування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної' пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п.1 ст..38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених цим Законом. Зокрема, Законом передбачено, що страхувальник зобов'язаний вжити заходів для невідкладного,але не пізніше 3-х днів, повідомлення страховика, з яким укладено договір, про настання ДТП. У зв»язку з тим, шо відповідач своєчасно не повідомив страховика про вказане ДТП суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а тому позов задовольняє у повному обсязі

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична чи фізична особа відшкодовує шкоду,завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Під час розгляду справи по суті, відповідач, використовуючи свої процесуальні права, надав відзив на позовну заяву, у якому визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить суд застосувати розстрочення виконання рішення зі сплатою коштів протягом червня - листопада 2014 року по 1 500,00 грн., у грудні 2014 - 661,44 грн.

Відповідно до п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України у виняткових випадках, залежно від обставин справи, господарський суд за заявою сторони, державного виконавця, поданням прокурора чи з власної ініціативи може відстрочити або рзстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для відстрочки або відстрочки виконання рішення, згідно з положеннями ст.ст. 83, 121 ГПК України та Роз'яснення ВГСУ від 12.09.1996р. №02-5/333 про деякі питання практики застосування ст.121 ГПК України, є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Дослідивши подані матеріали, суд вважає, що дана заява відповідача (боржника) достатньо обґрунтована та мотивована, наданими матеріалами підтверджено існування конкретних обставин, які ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення у даній справі, зокрема виконання рішення суду ускладнюється з таких підстав:

Відповідач є державним підприємством та на даний момент своєчасне та швидке виконання рішення суду вкрай ускладнене, оскільки процедура виділення коштів займає певний час , а також орган управління різко скоротив замовлення та фінансування автотранспортних послуг.

Відповідно до Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Розпорядники бюджетних коштів, які взяли зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань, встановлених Бюджетним кодексом України є недійсними.

Отже, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ДП «Держтранс» щодо надання розстрочки виконання рішення господарського суду м. Києва.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства «Держтранс» (01103, м. Київ, Шосе Залізничне, буд. 25, ідентифікаційний код 02736337) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, Печерський р-н, бул. Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код 32382598) 7 834 (сім тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 44 коп., а також 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн.. 00 коп. судового збору.

3. Розстрочити виконання рішення відповідно до наступного графіку:

- червень 2014 - 1 500 грн.00 коп.

- липень 2014 - 1 500 грн.00 коп.

- серпень 2014 - 1 500 грн.00 коп.

- вересень 2014 - 1 500 грн.00 коп.

- жовтень 2014 - 1 500 грн.00 коп.

- листопад 2014 - 1 500 грн.00 коп.

- грудень 2014 - 661 грн. 00 коп.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л. Д.

Дата підписання повного тексту рішення: 20.05.2014.