Постанова № 38783169, 17.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 р. Справа № 804/1725/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О. при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

без участі сторін

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юр'ївський агросторой" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 24 січня 2014 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр'ївський агрострой», в якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 6255,50 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 386,96 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, посилається на те, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», самостійно адміністративно-господарські санкції та пеню відповідач не сплачує.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр'ївський агрострой» «Про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2012 рік, форми №10-ПІ, поданого відповідачем 17.12.2013 року до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, відповідач самостійно визначив адміністративно - господарські санкції за невиконання норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 7 155,50 грн.

Так, як вбачається зі звіту середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу осіб - 10 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 ЗУ « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників - 143 106,00 грн., середньомісячна заробітна плата штатного працівника - 14 311 грн.

Згідно статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ст. 20 вищезазначеного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У відповідності до п. 3.7. Порядку нарахування пені та її сплати, що затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223 (далі - Порядок № 223) у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Згідно п. 3.3. Розділу 3 порядку № 223 документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 N 42 ( z0117-07 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за N 117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця.

Пунктами 2.2 та 2.3 Порядку № 223, визначено, що:

пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання;

адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Отже, за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2013 року повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 7 155,50 грн.

Згідно розрахунку, наданого позивачем до матеріалів справи, відповідачу нараховані адміністративно - господарські санкції за невиконання норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 7 155,50 грн. Відповідач 18.12.2013 року заборгованість оплатив частково у сумі 900 грн. У зв'язку з прострочення оплати адміністративно - господарських санкцій за невиконання норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачу нараховано пеню у розмірі 386,96 грн. за період 16.04.2013 по 14.01.2014.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті адміністративно - господарських санкцій за невиконання норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 6255,50 грн. та пеня у розмірі 386,96 грн.

Відповідач заперечення на позов чи доказів оплати боргу не надав.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги обгрутованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр'ївський агрострой» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр'ївський агрострой» (51325, Дніпропетровськаа обл., Юр'ївський р-н, с. Варварівка, вул. Пристанційна, 4, код ЄДРПОУ 35061685) на користь Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 11, код ЄДРПОУ 36877575, банк отримувача ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/р 31212230700379, МФО 805012) адміністративно-господарські санкції у розмірі 6255,50 грн. (шість тисяч двісті п'ятдесят п'ять грн. 50 коп.), пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 386,96 грн. (триста вісімдесят шість грн. 96 коп.).

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду щодо частини позовних вимог подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко