Ухвала суду № 38778846, 02.04.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Справа № 149428/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В. та Глушка І.В.

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, третя особа Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

17.12.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просив скасувати податкові повідомлення рішення № 0001422301/0/23632, № 0001432301/0/23633, № 0003331701/0/23621 від 06.12.2010 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки правильність сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентами, зазначеними в Акті перевірки, є необґрунтованими та не підтвердженими доказами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду її оскаржив позивач. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального і процесуального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, не було надано жодних належних доказів на підтвердження тих припущень, які викладені в акті перевірки. Також не враховано, що відповідач, відповідно до наданих йому повноважень не наділений правом змінювати законодавчо встановлений порядок податкового обліку валових витрат платника податків та порядок формування податкового кредиту по податку на додану вартість.

Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що контрагенти позивача на момент виконання договірних зобов'язань були зареєстрованими платниками ПДВ, звітували до податкових органів (що не заперечується відповідачем). Крім того, контрагенти позивача мали інші необхідні дозвільні документи, видані компетентними державними органами, що в сукупності підтверджує їх господарську правосуб'єктність

Представлені суду податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт, (зафіксовані також і в акті перевірки) однозначно вказують, що сторонами виконано зобов'язання, про що свідчить відсутність претензій з обох сторін щодо виконання договорів та оплата вартості позивачем. Представлені до перевірки та до матеріалів справи документи підтверджують факти здійснення господарських операцій з придбання позивачем відповідних товарів та послуг, тобто сторонами вчинені господарські операції, які є об'єктом оподаткування та правомірно відображені позивачем у податковому обліку за правилом першої події.

У відповідності до вимог статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що з 17.08.2010 року по 16.11.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Львові проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1». За результатами перевірки складено Акт № 1035/23-2/33169993 від 23.11.2010 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.1., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 27 615 322,29 грн.; вимог п. 1.7., п. 1.8. ст. 1, п. п. 7.2.1., п. п. 7.2.6. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4., п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 22 364 446,84 грн. та вимог п. 1.15. ст. 1, п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. п. 4.2.1., п. п. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст.7, п. п. 8.1.1., п. п. 8.1.2., п. 8.1. ст. 8, п. п. «а» п. 17.2. ст. 17, п. п. «а» п. 19.2. ст. 19, п. 20.3. cт. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 13 527,00 грн..

06.12.2010 року на підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001422301/0/23632, яким відповідно до п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.1., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 55230644,58 грн., у тому числі основний платіж 27 615 322,29 грн., штрафні (фінансові) санкції 27 615 322,29 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001432301/0/23633, яким відповідно до п. 1.7., п. 1.8. ст. 1, п. п. 7.2.1., п. п. 7.2.6. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4., п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 33 546 670,26 грн., у тому числі основний платіж 22 364 446,84 грн., штрафні (фінансові) санкції 11 182 223,42 грн..

Також 06.12.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 1035/23-2/33169993 від 23.11.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003331701/0/23621, яким відповідно до п. 1.15. ст. 1, п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. п. 4.2.1., п. п. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст.7, п. п. 8.1.1., п. п. 8.1.2., п. 8.1. ст. 8, п. п. «а» п. 17.2. ст. 17, п. п. «а» п. 19.2. ст. 19, п. 20.3. cт. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 40 581 грн., у тому числі основний платіж 13 527 грн., штрафні (фінансові) санкції 27 054 грн..

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки встановлено наявність в діях позивача порушень вимог п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.1., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вимог п. 1.7., п. 1.8. ст. 1, п. п. 7.2.1., п. п. 7.2.6. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4., п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вимог п. 1.15. ст. 1, п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. п. 4.2.1., п. п. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст.7, п. п. 8.1.1., п. п. 8.1.2., п. 8.1. ст. 8, п. п. «а» п. 17.2. ст. 17, п. п. «а» п. 19.2. ст. 19, п. 20.3. cт. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», зазначених у Акті перевірки.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідає дійсним обставинам справи та є правильним з огляду на наступне.

До уваги податкового органу, під час проведення вказаної перевірки, було взято господарські відносини з рядом контрагентів з ПП «Шеборн», ТзОВ «Юніверсалпроект» ТзОВ «Брілон», ТзОВ «Фрагія», ТзОВ «Паркове», ТзОВ «Навігатор-Альянс», ПП «Кадеш», ТзОВ «Арткур», ТзОВ «Туріон», ТзОВ «Практікер», ТзОВ «Аркусістем» , ПП «Телекомунікаційні системи «Експрес», ПП «Промагростиль», ТзОВ «Вадерстад», ПП «Комфорт АВС».

На підтвердження позовних вимог стосовно господарських відносин з контрагентами ТзОВ «Практікер», ТзОВ «Туріон», ПП «КОМФОРТ АВС», ПП «Телекомунікаційні системи «Експрес», ПП «Промагростиль», ТзОВ «Навігатор-Альянс», ПП «Сігма Груп», ТзОВ «ФРАГІЯ», ТзОВ «Паркове», ТзОВ «Кадеш», ТзОВ «Вадерстад», ТзОВ «Брілон», ТзОВ «Арткур», ПП «Шеборн», ТзОВ «Аркусістем», ТзОВ «Юніверсалпроект» позивачем надано копії:

-податкових накладних від 08.12.2008 року, виданих ТзОВ «Практікер» (т. 2, а. с. 8-16);

-видаткових накладних від 08.12.2008 року (т. 2, а. с. 18-26);

-господарського договору поставки № 1/1512 від 15.12.2009 року, згідно якого ТзОВ «Туріон»(постачальник) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки товар, а ТзОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(покупець) зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму;

-податкових накладних за січень-червень 2010 року згідно договору № 1/1512 від 15.12.2009 року, виданих ТзОВ «Туріон»(т. 2, а. с. 29-171);

-видаткових накладних за січень-липень 2010 року згідно договору № 1/1512 від 15.12.2009 року (т. 3, а. с. 3-163);

-податкових накладних № 7010000007 від 01.07.2008 року на суму 6164 грн., № 7090000001 від 09.07.2008 року на суму 5040 грн., виданих ПП «Комфорт АВС»(т. 4, а. с. 27-28);

-видаткових накладних № РН-1701006 від 01.07.2008 року на суму 6164 грн., № РН-1709001 від 09.07.2008 року на суму 5040 грн. (т. 4, а. с. 29-30);

-податкових накладних № НН-280816 від 28.08.2009 року на суму 53900 грн., № НН-170708 від 17.07.2009 року на суму 46549,97 грн., виданих ПП «Телекомунікаційні системи «Експрес»(т. 4, а. с. 34-35);

-видаткових накладних № РН-280815 від 28.08.2009 року на суму 53900 грн., № РН-170707 від 17.07.2009 року на суму 46549,97 грн. (т. 4, а. с. 32);

-податкових накладних № НН-011202 від 01.12.2008 року на суму 3816 грн., № НН-250907 від 25.09.2008 року на суму 62321 грн., виданих ПП «Промагростиль»(т. 4, а. с. 39-40);

-видаткових накладних № РН-011202 від 01.12.2008 року на суму 3816 грн., № РН-250907 від 25.09.2008 року на суму 62321 грн. (т. 4, а. с. 37);

-податкових накладних від 30.09.2008 року, виданих ТзОВ «Навігатор-Альянс»(т. 4, а. с. 42-46);

-податкової накладної № 1290000009 від 29.01.2009 року на суму 25145 грн., виданої ПП «Сігма Груп»(т. 4, а. с. 50);

-видаткової накладної № РН-1-29011 від 29.01.2009 року на суму 25145 грн. (т. 4, а. с. 48);

-податкових накладних за квітень-грудень 2009 року, виданих ТзОВ «Фрагія» згідно договору № 0203/9-5 від 02.03.2009 року (т. 11, а. с. 11-167);

-видаткових накладних ТзОВ «Фрагія »за квітень-грудень 2009 року згідно договору № 0203/9-5 від 02.03.2009 року (т. 4, а. с. 54-209);

-податкових накладних за січень-травень, червень-серпень 2009 року, виданих ТзОВ «Паркове»(т. 9, а. с. 2-71);

-видаткових накладних за червень-серпень 2009 року (т. 9, а. с. 73-142);

-господарського договору поставки № 3108/09 від 31.08.2009 року, згідно якого ТзОВ «Кадеш»(постачальник) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки товар, а ТзОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(покупець) зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму;

-податкових накладних за вересень-грудень 2009 року згідно договору № 3108/09 від 31.08.2009 року, виданих ТзОВ «Кадеш»»(т. 9, а. с. 146-197);

-видаткових накладних за вересень-грудень 2009 року згідно договору № 3108/09 від 31.08.2009 року (т. 9, а. с. 199-249);

-податкових накладних за вересень 2008 року, виданих ТзОВ «Вадерстад»(т. 10, а. с. 2-26);

-податкових накладних за серпень-жовтень, грудень 2008 року, січень-лютий 2009 року, виданих ТзОВ «Брілон» (т. 10, а. с. 29-116);

-господарського договору поставки б/н від 29.08.2008 року, згідно якого ТзОВ «Арткур» (постачальник) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки товар, а ТзОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(покупець) зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму;

-заявок на перевезення від 01.12.2008 року (т. 10, а. с. 166-183);

-податкових накладних за 09.12.2008 року згідно договору № 0903/3 від 03.09.2007 року (т. 10, а. с. 201-215);

-видаткових накладних за 09.12.2008 року згідно договору № 0903/3 від 03.09.2007 року (т. 10, а. с. 185-199);

-господарського договору поставки б/н від 01.08.2008 року, згідно якого ПП «Шеборн»(постачальник) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки товар, а ТзОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(покупець) зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму;

-податкових накладних за вересень, листопад, грудень 2008 року, січень 2009 року згідно договору № 0711/5 від 01.11.2007 року (т. 12, а. с. 6-74);

-видаткових накладних за вересень, листопад, грудень 2008 року, січень 2009 року згідно договору № 0711/5 від 01.11.2007 року (т. 12, а. с. 76-143);

-податкових накладних за грудень 2008 року, лютий, жовтень 2009 року згідно договору № 1122 від 01.12.2008 року, виданих ТзОВ «Аркусістем»(т. 12, а. с. 145-185);

-видаткових накладних за грудень 2008 року, лютий, жовтень 2009 року згідно договору № 1122 від 01.12.2008 року (т. 12, а. с. 187-226);

-господарського договору поставки 1-0107/8 від 01.07.2008 року, згідно якого ТзОВ «Юніверсалпроект»(постачальник) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки товар, а ТзОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(покупець) зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму;

-податкових накладних за липень-грудень 2008 року, січень-травень 2009 року згідно договору № 6-0104/8 від 01.04.2008 року (т. 20, а. с. 8-177);

-видаткових накладних за липень-грудень 2008 року, січень-травень 2009 року згідно договору № 6-0104/8 від 01.04.2008 року (т. 17, а. с. 4-160).

За результатами цих відносин укладались ідентичні господарські договори про поставки товарів. Постачальниками товарно-матеріальних цінностей виступали вказані контрагенти, до повноважень яких, за умовами вказаних договорів, було віднесено здійснення поставки товару покупцеві автомобільним транспортом постачальника.

Сторона позивача обґрунтовує своє право на формування валових витрат та розміру податкового кредиту отриманими від вказаних постачальників видатковими накладними та податковими накладними на товарно-матеріальні цінності, що містяться в матеріалах справи.

Свої заперечення по факту відсутності проведення господарських операцій позивача податковий орган пояснює тим, що за результатами податкового обліку вказані суб'єкти постачальники не знаходяться за місцем свої реєстрації, у них відсутній облік основних засобів та людських ресурсів для здійснення вказаних операцій, або проводиться судова процедура ліквідації юридичної особи. В більшості випадків розрахунки між сторонами угоди проходили у безготівковій формі, а також шляхом оформлення простих векселів.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону про прибуток валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп. 5.2.1 п. 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 ст. 5 Закону про прибуток.

Таким чином, однією з обов'язкових умов для віднесення витрат підприємства на оплату послуг до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

У ст. 42 Господарського кодексу зазначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, яка здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Зі змісту п. 1.32 ст. 1 Закону про прибуток випливає, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відображення в податковому обліку податку на додану вартість має підтверджуватись відповідними документами, передбаченими Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон про ПДВ).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата надходження коштів від покупця (замовника) або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (пп. 7.3.1 Закону про ПДВ). Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті, а при імпортуванні робіт (послуг) - дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою (пп. 7.3.6 Закону про ПДВ).

Договір не є документом, який підтверджує настання будь-якої з перелічених вище подій і не впливає на виникнення податкових зобов'язань з ПДВ. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише в разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку. При цьому, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач, як покупець, уклав договір на поставку товарів. Отримання позивачем вказаного товару підтверджено видатковими накладними та відповідними податковими накладними. На підставі даних податкових накладних позивач сформував податковий кредит та встановив, що за умовами укладеного договору поставки передача та прийом товару за його кількістю та якістю здійснюється сторонами на складі постачальника. Але в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б беззаперечно підтверджували факт поставки товару контрагентом та його приймання позивачем. Яким чином перевозився зазначений в договорі товар, з якого саме складу і ким цей товар було прийнято та перевірено його кількість та якість, позивачем а ні під час перевірки, а ні в ході розгляду справи пояснено не було.

В матеріалах справи наявні податкові накладні, що не дають змоги суду ідентифікувати поставлений товар за видом, технічними характеристиками, актами приймання продукції, наказами на відрядження працівників, які приймали участь у прийманні продукції від постачальника та перевозили цей товар на склади чи об'єкти будівництва ТзОВ «БК «Комфортбуд-1», графіками поставок та сертифікатами якості, які оформлялись на відповідну групу товарів. Позивачем не представлено доказів проведення по бухгалтерському обліку придбаних товарів, обліку та узагальнення інформації про рух товарно-матеріальних цінностей. Серед матеріалів справи відсутні акти приймання-передачі векселів, виписки з банку та платіжні доручення до них, або будь-які платіжні та розрахункові документи, які стосуються взаєморозрахунків між позивачем та постачальниками.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірного нарахування податковим органом позивачу суми зобов'язань, оскільки реальність господарської операції по виконанню спірного договору на поставку товару не знайшла свого підтвердження.

Що стосується твердження позивача про підстави залучення до виконання договорів субпідряду ряду контрагентів таких як: ТзОВ «Будівельно-торгівельна компанія «Будімпекс плюс»,ТзОВ «Лідеркомфортгруп» та ТзОВ «Будівельно-Монтажна Компанія «Укренергосервіс» ПП «Будгаранткомфорт», колегія суддів вважає, що позивачем лише сформовано велику кількість актів виконаних будівельних робіт, що не дозволяють довести факт реального виконання договору підрядних робіт на вказаних об'єктах силами субпідрядних організацій.

На підтвердження позовних вимог стосовно господарських відносин з контрагентами ТзОВ «Будівельно-торговельна компанія «Будімпекс плюс», ПП «Будгаранткомфорт», ТзОВ «Лідеркомфортбуд», ТзОВ «Будівельно-монтажна компанія «Укренергосервіс» позивачем надано копії: договорів субпідряду від 31.10.2008 року, укладених між ТзОВ «Будівельно-торговельна компанія «Будімпекс плюс»(генпідрядник) та ТзОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» (субпідрядник) на виконання робіт (т. 3, а. с. 164-168); податкових накладних від 30.11.2008 року, виданих ТзОВ «Будівельно-торговельна компанія «Будімпекс плюс» (т. 3, а. с. 170-177); довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за листопад 2008 року, актів приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року (т. 3, а. с. 178-245, т. 4, а. с. 1-19); договорів субпідряду за січень-березень 2010 року, укладених між ТзОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» (генпідрядник) та ПП «Будгаранткомфорт» (субпідрядник) на виконання робіт (т. 2, а. с. 172-210); податкових накладних за лютий-травень 2010 року, виданих ПП «Будгаранткомфорт» (т. 14, а. с. 60-112); довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за лютий-березень 2010 року, актів приймання виконаних підрядних робіт за лютий-березень 2010 року (т. 5, а. с. 1-187, т. 7, а. с. 1-221, т. 8, а. с. 1-158); договорів субпідряду за липень, вересень-грудень 2008 року, укладених між ТзОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(генпідрядник) та ТзОВ «Лідеркомфортбуд»(субпідрядник) на виконання робіт (т. 11, а. с. 168-248); податкових накладних за липень, серпень, жовтень-грудень 2008 року, січень 2009 року, виданих ТзОВ «Лідеркомфортбуд»(т. 15, а. с. 6-227, т. 16, а. с. 1-69); довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень 2009 року, актів приймання виконаних підрядних робіт за липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень 2009 року (т. 10, а. с. 143-159, т. 13, а. с. 1-248, т. 14, а. с. 1-58, 113-208, т. 16, а. с. 70-210, т. 18, а. с. 1-200, т. 19, а. с. 1-129); договорів субпідряду за від 31.05.2010 року, укладених між ТзОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» (генпідрядник) та ТзОВ «Будівельно-монтажна компанія«Укренергосервіс» (субпідрядник) на виконання робіт (т. 10, а. с. 117-126); податкових накладних за червень 2010 року, виданих ТзОВ «Будівельно-монтажна компанія «Укренергосервіс» (т. 10, а. с. 130-141); довідок ТзОВ «Будівельно-монтажна компанія «Укренергосервіс» про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за червень 2010 року, актів приймання виконаних підрядних робіт за червень 2010 року (т. 6, а. с. 1-242).

В ході судового розгляду позивачем не підтверджено участі в таких операціях трудових ресурсів, транспорту, основних фондів для виконання таких робіт. Відсутні дозвільні документи та документи на доведення статусу виконавця підрядних робіт у позивача, що надавало йому право набувати статус замовника щодо залучення субпідрядних організацій, відсутні акти прийому передачі об'єктів, де виконувалися роботи, відсутні розшифровки підписів осіб, які надавали послуги ( виконували) роботи, відсутні акти виконаних робіт.

Колегія суддів вважає, що проведені позивачем будівельно-ремонтні роботи безпідставно віднесені платником податків до складу валових витрат, оскільки інформація зазначена в первинних документах (акти виконаних робіт, акти форми КБ-2в ) та податкових накладних про здійснення господарських операцій є недостовірною з огляду на наступні обставини: не підтверджується стосовно врахування участі в таких операціях трудових ресурсів, транспорту, машин і механізмів, основних фондів, виробничих фондів, в актах не зазначено дати їх складання,відсутні розшифровки підписів осіб, які виконували вказані роботи, що говорить про формальне заповнення первинних бухгалтерських документів на підтвердження виконання підрядних робіт чи договорів поставки без мети настання реальних наслідків, що полягає в заниженні податку на прибуток, а отже виключає господарський характер, понесених із виконанням зазначених договорів, витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Своєю чергою, на договір субпідряду повною мірою поширюються норми Цивільного кодексу про договір підряду. Предметом договору субпідряду є виконання субпідрядником за завданням генпідрядника певної роботи, результат якої генпідрядник зобов'язаний прийняти і оплатити. Тобто, відносини генпідрядник - субпідрядник тотожні відносинам замовник - генпідрядник.

Таким чином, господарські операції, які вчиняються суб'єктами договорів підряду і субпідряду, в т.ч. підрядником, який виступає перед замовником як генпідрядник, та цим генпідрядником, який виступає перед субпідрядником як замовник, є окремими операціями, кожна з яких викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, та тягне відповідні податкові зобов'язання та права, які, своєю чергою, не залежать одне від одного. При цьому під час здійснення кожної господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, складаються первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій.

Водночас, для підтвердження правомірності формування платником податку податкового кредиту, окрім встановлення дотримання таким платником вимог законів, необхідно встановити реальність здійсненої господарської операції з придбання товару, тобто така операція має бути не тільки документально оформленою, а й повинна об'єктивно призвести до зміни складу активів платника податків. В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується не нарахування та неперерахування податку з доходів фізичних осіб ( за проживання осіб, які не є працівниками ТзОВ «БК «Комфортбуд-1» в сумі 13 527,00 грн. 90180,00 грн. 15%), чим порушено вимоги п.1.15 ст. 1, пп.3.1.п.3.1ст.3, пп.4.2.1, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп. «а» п.19.2 ст.19, п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Вказана обставина виникла за результатами перерахування коштів ТзОВ «БК «Комфортбуд-1» в 2010 році за проживання фізичних осіб на території ДОК «Ворохтянської навчально-спортивної бази Україна». Згідно договору від 05.03.2010 року ДОК «Ворохтянська навчально-спортивна база Україна» зобов'язувалась надати послуги по проживанню в комплексі за адресою с. Ворохта Івано-Франківської області працівників ТзОВ «БК «Комфортбуд-1». Встановлено, що серед осіб, за проживання яких позивачем були сплачені кошти, знаходилися особи (67 чоловік), які не пов'язані трудовими відносинами з позивачем. Вказана обставина позивачем не спростована, не представлено відповідні угоди з вказаними особами, які підтверджують виконання підрядних робіт.

У відповідності до п.1.1. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди). Виплата (надання) платнику податку додаткових благ третьою особою від імені та/або за дорученням працедавця (самозайнятої особи) за її рахунок прирівнюється до надання таких додаткових благ таким працедавцем (самозайнятою особою).

З врахуванням наведених обставин, у колегії суддів відсутні підстави для скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень,оскільки доказів на неправомірність їх прийняття позивачем не представлено, первинні бухгалтерські документи, що долучені до матеріалів справи не сприяють належному судовому розгляду, оскільки в своїй загальній сукупності не відтворюють господарські операції, вчиненні у конкретний період платником податків.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 41, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року у справі № 2а-12163/10/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

І.В. Глушко