Постанова № 38777793, 19.05.2014, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

51700, м. Вільногірськ, вул. Жовтнева, 14-а, тел. (05653) 5-07-41

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року Справа № 174/410/14-а

п/с № 2-а/174/15/2014

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.,

при секретарі Пелипас Н.І.

з участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, про спонукання призначити пенсію зі зменшенням пенсійного віку,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 30.04.2014 р., позивач зазначив, що в період з 02.11.1988 року по 02.12.1988 року, він, у якості водія Вільногірського Автотранспортного підприємства - 11267, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до заявки Союзатоменергобуду м. Славутич, наказ № 1074 від 02.11.1988 року.

15.05.1993 року йому було видане безстрокове посвідчення серії НОМЕР_2 (зеленого кольору) учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 р. (категорія 3), яке було перереєстроване наказом № 103 від 03.10.1997 року, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, про що свідчать штамп «ПЕРЕРЕЄСТРОВАНО» та печатка у зазначеному посвідченні.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження у 1988 році - не менше 30 календарних днів, мають право на зменшення пенсійного віку на п'ять років.

ІНФОРМАЦІЯ_2 йому виповнилося 55 років і він 05.02.2014 року, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", подав до відповідача, Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області, заяву та інші необхідні документи для призначення йому пенсії.

Згідно ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду, або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Однак відповідач своїм листом від 19.03.2014 року № 1307/07/40 повідомив його, що йому відмовлено у призначенні пенсії на підставі рішення відповідача від 18.03.2014 року, у зв'язку з тим, що відповідно до наданих ним документів не можливе встановити кількість днів відпрацьованих ним у зоні відчуження, а також його посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не відповідає формі затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 51.

Позивач вважає дії відповідача неправомірними в частині відмови у призначенні йому пенсії з лютого 2014 року, приймаючи до уваги наступне.

Згідно ч. І ст.14 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: - у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів. Наявність у нього посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році (категорія 3), у якому присутня відмітка «ПЕРЕРЕЄСТРОВАНО» від 03.10.1997 року, є підтвердженням того, що він відноситься до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1988 році, - не менше 30 календарних днів, та має право на призначення йому пенсії із досягненням віку 55 років.

Також доказами його праці протягом не менше 30 днів в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є наступні документи:

1. Довідка Вільногірського АТП - 11267 від 05.01.1993 року № 11/6, відповідно до якої, він, в якості водія у період з 02.11.1988 року по 02.12.1988 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

2. Довідка Вільногірського АТП - 11267 від 25.02.1993 року № 10, що він з 02.11.1988 року по 02.12.1988 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно наказу № 1074 від 02.11.1988 року, у складі зведеної автоколони Міністерства транспорту УРСР, відпрацював 31 день, з нарахуванням заробітної плати по ЧАЕС 808 рублів;

3. Архівна довідка від 10.10.2013 року № 09-14/621 видана архівним відділом Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, відповідно до якої у документах архівного фонду «ВАТ Вільногірське АТП- 11267» є відомості про те, що він знаходився у відрядженні з 02.11.1988 по 02.12.1988 року у м. Славутич СМУ «Промбуд», а також є дорожні листи на автомобіль КРАЗ 256 № 45-46 ДНП, та товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт відрядження;

4. Шляховий лист вантажного автомобіля КРАЗ 256 № 45-46 ДНП від 02.11.1988 року, м. Вільногірськ - м. Славутич, виписаний на його ім'я;

5. Шляховий лист вантажного автомобіля КРАЗ 256 № 45-46 ДНП від 30.11.1988 року, на його ім'я, у якому зазначено, що автомобіль знаходиться у розпорядженні тресту АЕС ПРС;

6. Фотокопія його особистого рахунку на АТП - 11267 за друге півріччя 1988 року, де йому заробітна плата за листопад 1988 року нарахована з урахуванням праці з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (надалі - Порядок № 22-1), відповідно до вимог п.п. «ґ» п. 7 якого документами, що засвідчують особливий статус особи, а саме позивача є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122., або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Посилання відповідача на відсутність у нього належних первинних документів безпідставне, так як жодною нормою Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не передбачено, що довідка підприємства не вважається достатнім документом для підтвердження періоду роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У свою чергу, довідки, які містять відомості щодо кількості відпрацьованих ним днів та розміру заробітної плати, він відповідачу надав.

Крім цього, основні положення, щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986- 1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві (ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») Згідно з положеннями ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» - є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Такі документи, як довідка про період роботи (служби) у зоні відчуження, відповідно до статті 15 вище згаданого Закону є лише підставою для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Наведені норми права дають підстави вважати, що єдиним документом, який підтверджує статус громадянина, що є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Саме до такого висновку зводиться правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 листопада 2006 року, якою залишені у силі ухвала Вищого адміністративного суду України від 3 травня 2006 року та постанова апеляційного суду Харківської області від 26 грудня 2005 року, та правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2013 року, справа К/800/49829/13 (у реєстрі № 686/11101/13-а), відповідно до якої була скасована постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року та залишена в силі постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2013 року.

Щодо посилань відповідача на те, що його посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не відповідає формі затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 51, то ці посилання є необґрунтованими, оскільки його посвідчення зеленого кольору, серії А, і у ньому, відповідно до ч.4 ст.65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями) 03.10.1997 року Дніпропетровською обласною державною адміністрацією зроблена відмітка фарбою червоного кольору «ПЕРЕРЕЄСТРОВАНО», з датою перереєстрації.

Відповідно до п.5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51, - Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації.

Наявність у нього посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3, зеленого кольору, серії А, з наявністю на правій стороні посвідчення штампу фарбою червоного кольору "Перереєстровано" з датою перереєстрації 03.10.1997 року, свідчить про дійсність цього посвідчення, та взагалі безпідставне ствердження відповідача про його невідповідність формі затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51.

Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Відповідно до вимог ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 6,9,17,18,19 КАС України, позивач прохає:

1. Визнати недійсним та скасувати рішення комісії Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області від 18.05.2014 року про відмову йому у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на п'ять років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який відпрацював у зоні відчуження у 1988 році - не менше 30 календарних днів.

2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області, призначити йому пенсію зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 03 лютого 2014 р.

3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області, нарахувати та виплатити йому пенсію зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 03 лютого 2014 року.

В судове засідання позивач не з'явився та надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де зазначив прохання задовольнити позов в повному обсязі. (а.с.35)

Представник позивача, ОСОБА_1, який не обмежений в його повноваженнях в судовому засіданні, позовні вимоги та їх обгрунтування, що викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, ОСОБА_5, яка не обмежена в її повноваженнях, надала заяву про проведення судового засідання за її відсутності та надала письмові заперечення на позов (а.с.18-22), із яких витікає, що 10 лютого 2014 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, надав документи для призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пункту 13 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 55 зазначеного Закону, особи які працювали у зоні відчуження у 1988 році не менше 30 календарних днів, мають право на призначення пенсії зі зменшенням віку на 5 років.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005р. за № 1566/11846 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. № 122, або довідка військової частини, в складі якої брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

В разі неможливості подання довідки за формою № 122, внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші первинні документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі, обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати.

Для підтвердження періоду роботи особи в зоні відчуження при призначенні пенсії може бути наданий будь-який первинний документ із зазначенням періоду роботи особи в зоні відчуження та із назви населеного пункту чи об'єкту роботи.

Відповідно довідок від 05.01.1993р. № 11/6 та № 10 від 25.02.193р. виданої Вільногірським АТП 11267, ОСОБА_2 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 02.11.1988р. по 02.12.1988р. на будівництві дороги ЧАЕС-Славутич.

Відповідно довідки від 10.10.2013р. № 09-14/621, виданої архівним відділом Виконавчого комітету Вільногірської міської ради, ОСОБА_2 знаходився у відрядженні по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 02.11.1988р. по 02.12.1988р. (м. Славутич СМУ "Промбуд")

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української PCP від 23.07.1991р. № 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зазначено, що м. Славутич відноситься до Зони посиленого радіологічного контролю.

Актом перевірки встановлено, що ОСОБА_2, згідно журналу реєстрації відряджень, направлявся на роботу в м. Славутич, підстава проведення запису в журналі - наказ № 1074. Накази про відрядження в архівних документах відсутні.

В подорожніх листах та товарно-транспортних накладних "Вільногірського АПТ-11267 " за 1988 рік на автомобіль КРАЗ 256 № 45-46 ДНП та товарно-транспортних накладних за 1988 рік значаться водії ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Відповідно до розрахункових відомостей про заробітну плату за 1988 рік зазначено ручкою графа "ЧАЕС" з позначками 75% і вказані суми : листопад 29 днів - 254,33 крб., грудень (2 дні) - 16,96 крб. Кратність оплати за дні роботи в зоні не зазначена.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986р. № 964 було доручено установити зони небезпеки, де оплата праці працівників підприємств, установ і організацій, розташованих в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС, розділеної на III, II, І зону небезпеки проводиться відповідно у 5,4,3 кратному розмірі тарифних ставок посадових окладів.

Оплата праці водіїв по підвищених тарифних ставках і посадових окладах за роботу у відповідних зонах небезпеки і зоні особливого контролю проводилась за фактично відпрацьований час у цих зонах. Оплата праці водіїв, які виконували роботу поза зонами проводилась в одинарному розмірі (рішення Урядової комісії від 30.09.1986р., Тимчасовий порядок оплати праці працівників підприємств, організацій і установ Міненерго СРСР, які приймали участь в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганню забруднення навколишнього середовища). Відповідно до особових рахунків, визначити оплату праці згідно зон небезпеки неможливо.

Відповідно до підпункту "г" пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для призначення пенсії особа повинна надати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена Постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. № 122.

У разі неможливості подання довідки за формою № 122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації для визначення права на призначення пенсії надаються інші первинні документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати. Довідка форми № 122 та інші первинні документи про період роботи в зоні відчуження не надавалися. В особових рахунках по заробітній платі, сума оплати праці за дні роботи в зоні не нараховано. За наявними документами неможливо визначити кількість відпрацьованих ОСОБА_2 календарних днів саме в зоні відчуження. Відповідач прохає, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Дослідивши в судовому засіданні надані сторонами письмові докази:

копію паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_2 та ідентифікаційного номеру платника податків на його ім'я (а.с.4);

копію листа відповідача від 19.03.2014 року № 1307/07/40 на адресу позивача про відмову у призначення пенсії позивачу на пільгових умовах, відповідно до рішення комісії при Управлінні Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, від 18.03.2014 р. (а.с.5);

копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 3, на ім'я позивача ОСОБА_2 з відміткою про перереєстрацією № 103 від 03.10.1997 р. (а.с.6);

копію довідки Вільногірського АТП - 11267 від 05.01.1993 року № 11/6 про участь водія ОСОБА_2 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 02.11. по 02.12.1988 р., наказ № 1074 від 02.11.1988 р. (а.с.7);

копію довідки Вільногірського АТП - 11267 від 25.02.1993 року № 10, про участь водія ОСОБА_2 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 02.11. по 02.12.1988 р., наказ № 1074 від 02.11.1988 р., на будівництві дороги ЧАЕС-Славутич в складі звідної автоколони Союзатоменергобуду, з відміткою, про середню зарплату за основним місцем роботи - 294 та зарплати по ЧАЕС - 808, кількість відпрацьованих днів - 31 (а.с.8);

копію архівної довідки від 10.10.2013 року № 09-14/621 про наявність записів про відрядження ОСОБА_2 в період з 02.11. по 02.12.1988 р., в м. Славутич, СМУ «Промбуд», про наявність дорожніх листів на автомобіль КРАЗ 256 № 45-46 та товаротранспортних накладних, які підтверджують факт відрядження (а.с.9);

копію шляхового листа вантажного автомобіля КРАЗ 256 № 45-46 ДНП від 02.11.1988 року на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.10);

копію шляхового листа вантажного автомобіля КРАЗ 256 № 45-46 ДНП від 30.11.1988 року на ім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.с.11);

копії витягів з розрахункової відомості ОСОБА_2 по АТП - 11267 за друге півріччя 1988 року з зазначенням відомостей про нарахування зарплати за листопад 1988 р. по ЧАЕС, всього на суму 807.69 грн. (а.с.12-13);

квитанцію від 29.04.2014 р. про сплату позивачем судового збору в сумі 73.08 грн. (а.с.1);

копію архівної довідки від 10.02.2013 р. № 09-14/619 із архівного фонду «ВАТ АТП - 11267» про особові рахунки по заробітній платі за 1983-1988 p.p. позивача ОСОБА_2 (а.с.24);

копію архівної довідки від 10.02.2013 р. № 09-14/620 із архівного фонду «ВАТ АТП - 11267» про особові рахунки по заробітній платі за 1989-1995 p.p. позивача ОСОБА_2 (а.с.25);

копію відповіді КП "КИЇВПАСТРАНС" від 18.02.2014 р. № 133, на запит відповідача, про відсутність в розпорядженні Автобусного парку № 8 КП «Київпастранс» інформації стосовно підтвердження факту участі ОСОБА_2 в період з 02.11.по 02.12 1988 р. в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.26);

копію відповіді ДСП "ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ СПЕЦКОМБІНАТ" від 25.02.2014 р. № 212-852 на запит відповідача про відсутність даних про участь ОСОБА_2 в роботах з ЛНА на ЧАЕС та про те, що м. Славутич не є зоною відчуження (а.с.27);

копію акту перевірки характеру виконуваної роботи та заробітної плати від 14.02.2014 стосовно роботи ОСОБА_2 в АТП-11267 (а.с.28);

копію витягу з протоколу № 7 засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську від 18.03.2014 р., - та оцінивши зазначені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб'єкта владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме, стосовно винесення суб'єктом владних повноважень рішення про відмову фізичній особі призначити пенсію на пільгових умовах, як особі, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Суд вважає встановленим, що позивач має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи, 3-ої категорії, що він, відповідно до вимог закону, відпрацював не менше 30 діб в 30-ти кілометровій зоні відчуження ЧАЕС, що надає йому право на отримання пільгової пенсії після досягнення 55 років, що вимоги позивача обґрунтовані і підтверджуються рядом доказів в їх сукупності та взаємозв'язку, а саме:

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 р. (Категорія 3) зазначено: ОСОБА_2, дата видачі 15.05.1993 р., є відтиски трьох круглих печаток та штамп - перереєстровано, з зазначенням дати: № 103 від 03.10.1997 р., зазначено також, що пред'явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для осіб які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988-1990 р.р. (а.с.6); даний документ не викликає у суду ніяких сумнівів стосовно його дійсності, оскільки відповідає вимогам, передбаченим Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51, та підтверджує факт визнання державою України ОСОБА_2 учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в 1988 році, категорії 3, з наданням йому відповідних пільг, передбачених ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно копії довідки Вільногірського АТП - 11267 від 05.01.1993 року № 11/6 про участь водія ОСОБА_2 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 02.11. по 02.12.1988 р., наказ № 1074 від 02.11.1988 р. (а.с.7); копії довідки Вільногірського АТП - 11267 від 25.02.1993 року № 10, про участь водія ОСОБА_2 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 02.11. по 02.12.1988 р., наказ № 1074 від 02.11.1988 р., на будівництві дороги ЧАЕС-Славутич в складі звідної автоколони Союзатоменергобуду, з відміткою, про середню зарплату за основним місцем роботи - 294 та зарплати по ЧАЕС - 808, кількість відпрацьованих днів - 31 (а.с.8); копії архівної довідки від 10.10.2013 року № 09-14/621 про наявність записів про відрядження ОСОБА_2 в період з 02.11. по 02.12.1988 р., в м. Славутич, СМУ «Промбуд», про наявність дорожніх листів на автомобіль КРАЗ 256 № 45-46 та товаротранспортних накладних, які підтверджують факт відрядження (а.с.9); копії шляхового листа вантажного автомобіля КРАЗ 256 № 45-46 ДНП від 02.11.1988 року на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.10); копії шляхового листа вантажного автомобіля КРАЗ 256 № 45-46 ДНП від 30.11.1988 року на ім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.с.11); копії витягів з розрахункової відомості ОСОБА_2 по АТП - 11267 за друге півріччя 1988 року з зазначенням відомостей про нарахування зарплати за листопад 1988 р. по ЧАЕС, всього на суму 807.69 грн. (а.с.12-13); копії архівної довідки від 10.02.2013 р. № 09-14/619 із архівного фонду «ВАТ АТП - 11267» про особові рахунки по заробітній платі за 1983-1988 p.p. позивача ОСОБА_2 (а.с.24); копії архівної довідки від 10.02.2013 р. № 09-14/620 із архівного фонду «ВАТ АТП - 11267» про особові рахунки по заробітній платі за 1989-1995 p.p. позивача ОСОБА_2 (а.с.25); - повністю підтверджується факт роботи позивача ОСОБА_2 в третій зоні небезпеки (зона відчуження), розташованій в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС, на будівництві дороги ЧАЕС-Славутич, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ї категорії, в період з 02.11.1988 р. по 02.12.1988 року, тобто протягом не менше 30 календарних днів.

Рішення комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську від 18.03.2014 р. та заперечення відповідача на позов суд приймає, як такі, що не обґрунтовані, оскільки висновки відповідача, про відсутність підстав для призначення пільгової пенсії позивачу, суперечать змісту досліджених ним же вищезазначених документів і суперечать закону. Заперечення відповідача обґрунтовуються, фактично, лише відсутністю одного документу - довідки ф. № 122, і відповідач не бере до уваги наявність ряду документів, які підтверджують факт роботи позивача в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у визначений законом період часу.

Згідно підпункту "г" пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для призначення пенсії особа повинна надати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена Постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. № 122. У разі неможливості подання довідки за формою № 122, внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші первинні документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати.

Згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії надаються із зменшенням віку, встановленого для одержання державних пенсій. Учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1988 році - не менше 30 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 5 років.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами). Тобто, оформляти відповідні документи має право лише адміністрація підприємства, установи або організації (військкомат), яке направляло особу для виконання відповідних робіт.

Стосовно інших тверджень відповідача, в тому числі про неможливість встановлення факту нарахування позивачу заробітної плати, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд доходить висновку, що відповідач не надав будь-яких доказів та розрахунків саме цього твердження, враховуючи, що згідно досліджених вищезазначених документів, зокрема а.с.12-13,24), в листопаді 1988 р. позивачу була нарахована зарплата у розмірі 807.69 руб. СРСР, що майже втричі більше, ніж за кожний із попередніх трьох місяців, тому ці заперечення суд вважає безпідставними.

Відповідно до ст. 49 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії ; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Позивач фактично пропрацював у зоні відчуження, категорії 3, не менше 30 днів, в період з 02.11 по 02.12.1988 р. і має право на зниження пенсійного віку на 5 років. Враховуючи, що позивач вчасно звернувся до відповідача з проханням призначити пільгову пенсію з моменту досягнення ним віку 55 років, що відповідач не надав доказів на підтвердження своїх заперечень, суд вважає, що державну пенсію позивачу, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 3, слід призначити з 03 лютого 2014 р., тобто з моменту досягнення позивачем 55 років і відповідно до вимог ст. ст. 49, 55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені

цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України неодноразово (зокрема, рішення від 11.10.2005р.№ 8-рп/2005, від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, від 27.11.2008р. № 26-рп/2008 ) розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Право на пенсійне забезпечення, передбачене статтями 1, 3, ч.2 ст.6, статтею 8, ч.2 ст.19, статтями 22, 23, ч.1 ст.24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства в Україні.

Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Відповідно до вимог ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно висновку Європейського Суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Кечко проти України», зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», від 23 лютого 2006 року N 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд дійшов висновку, що відповідач, не діяв у відповідності до Конституції України та законів, які регулюють правовідносини з питань призначення та виплати пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС), 3-ї категорії, не забезпечив в установленому законами порядку здійснення права позивача на отримання зазначеного виду пенсії та у відповідному розмірі.

Враховуючи невідповідність дій відповідача вимогам законів та Конституції України, з метою захисту прав позивача від порушень з боку відповідача, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом визнання неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в м. Вільногірську, Дніпропетровській області, код ЕДРПОУ 21923924, здійснити призначення та виплату позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС), 3-ї категорії, з ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до вимог ст. ст. 49, 55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та шляхом зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу зазначену пенсію, як учаснику та потерпілому з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 3, з 03.02.2014 р.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 94 КАС України та ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких судові витрати в виді судового збору - 73.08 грн. слід стягнути з відповідача, за рахунок Державного бюджету України, на користь позивача, для відшкодування понесених ним судових витрат, в виді оплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,158-163,167, 183-2, 185,186,254,255 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

1. Визнати недійсним та скасувати рішення комісії Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, від 18.03.2014 року, про відмову ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Лихівка, Пятихатського району, Дніпропетровської області, і/к № НОМЕР_1, зареєстрованому за місцем проживання АДРЕСА_1, у призначенні пенсії з зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на п'ять років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який відпрацював в третій зоні небезпеки (зона відчуження), розташованій в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС, на будівництві дороги ЧАЕС-Славутич, у 1988 році - не менше 30 календарних днів.

2. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21928924, юридична адреса: вул. Жовтнева, буд. 14, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Лихівка, Пятихатського району, Дніпропетровської області, і/к № НОМЕР_1, зареєстрованому за місцем проживання АДРЕСА_1, пенсію як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ї категорії, з зменшенням пенсійного віку на п'ять років, з дня виникнення у нього права на зазначену пенсію, тобто, з 03 лютого 2014 року, відповідно до вимог ст.ст.49, 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням факту його роботи в третій зоні небезпеки (зона відчуження), розташованій в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС, на будівництві дороги ЧАЕС-Славутич, протягом 30 днів, з 02 листопада 1988 р. по 02 грудня 1988 р.

Стягнути з відповідача, за рахунок Державного бюджету України, на користь позивача - 73.08 грн., для відшкодування понесених ним судових витрат, в виді оплати судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копію постанови, не пізніше наступного дня, з дня виготовлення її в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.